Збройний конфлікт, який уже третій рік триває в Україні, змінює не лише життя людей, а й підхід до висвітлення подій в медіа. Як журналістам коректно писати про воєнні злочини? Яку термінологію використовувати в матеріалах для визначення правового статусу постраждалих? Яких типових помилок варто уникати? Відповіді на ці та інші питання дізнавалися учасники тренінгу «Рекомендації щодо застосування термінології збройного конфлікту в медіа», який нещодавно відбувся у Дніпровському центрі журналістської солідарності НСЖУ.
Фахові роз’яснення та рекомендації журналістам надали експерти громадської організації «Правозахисна група «СІЧ» Віктор Філатов та Наталія Кожина.
– Після початку повномасштабного вторгнення журналісти так само стають жертвами цієї війни. Станом на зараз, за інформацією, яку фіксує Національна спілка журналістів України й інші медіаспільноти, внаслідок війни загинули щонайменше 104 медійники, і 31 журналіст, за нашими даними, досі перебуває у російському полоні. Тому тема, про яку ми говоримо, для нас є близькою. Журналісти висвітлюють події, розповідають про тих, хто затриманий, зник безвісти, незаконно ув’язнений тощо, – зазначила координаторка Дніпровського центру журналістської солідарності НСЖУ Наталя Назарова.
Упродовж багатьох тисячоліть суспільство не може досягти того, щоб взагалі не було збройних конфліктів. Міжнародна спільнота, розуміючи, що уникнути збройних протистоянь повністю неможливо, спрямовує зусилля на їхнє врегулювання та регламентацію. Для цього створені закони ведення війни, норми міжнародного гуманітарного права, міжнародного кримінального права тощо, які детально регулюють усі аспекти, включаючи термінологію. Її правильне застосування має велике значення, оскільки від цього залежить розуміння та сприйняття інформації на міжнародному рівні.
– На сьогодні є дуже багато проблемних аспектів. Особливо в медіа, які є достатньо важливою сферою суспільного життя, – зауважив доктор юридичних наук, аналітик громадської організації «Правозахисна група «СІЧ» Віктор Філатов. – І ми бачимо, що навіть органи влади дублюють некоректну термінологію, яка використовується в медіа. Використання некоректної термінології може призвести до того, що надалі можуть виникнути певні складнощі, якщо ми говоримо про перехідний період, про застосування перехідного правосуддя, про різного роду судові процеси, спецтрибунали, відшкодування, репарації тощо. Тому наше завдання – максимально узгодити цю термінологію.
Аби з’ясувати, як саме висвітлювати воєнні злочини, учасники разом зі спікерами обговорили поняття воєнного злочину, а також жорстокого поводження, катування, злочину про людяності тощо.
Під час тренінгу йшлося і про висвітлення теми полонених в журналістських матеріалах, зокрема, ситуації з цивільними особами, які, починаючи з 2014-го, стають жертвами незаконних дій з боку держави-агресора, попри норми міжнародного права.
– Досить довго у нас не було чіткої термінології для визначення цивільних осіб, які утримуються країною-агресором, представниками збройних формувань, квазіорганами тощо, – прокоментувала виконавча директорка ГО «Правозахисна група «СІЧ» Наталія Кожина. – Проте у нас був і досі існує такий термін як «цивільний заручник». Чому ми прийшли до думки, що це потрібно змінювати й привести наші норми права до норм міжнародного? Нас не розуміють у світі. Для світової спільноти заручник – це людина, яку десь утримують і щось за неї вимагають. Частина цього терміну справді відповідає дійсності, але не повністю. Тому ми і вирішили залучити своїх колег правозахисників, юристів, правників розібратися в цій термінології та надати більш зрозумілі поняття, які можна використовувати в тому числі і в журналістських матеріалах.
Журналісти мають не лише використовувати зрозумілу світу термінологію, а й розуміти слова і терміни, які вживають у міжнародній практиці. Велике зацікавлення аудиторії викликало питання правової класифікації російсько-української війни. Як пояснив Віктор Філатов, у міжнародному праві нині заведено вживати терміни «збройна агресія» або «збройний конфлікт».
Окрему увагу було приділено порадам щодо того, як уникати етичних пасток під час висвітлення конфліктних тем.
Експерти наголосили, що не варто створювати матеріали, спрямовані на хайп або сенсацію, оскільки це може завдати шкоди постраждалим та їхнім родинам. Щобільше, обговорили необхідність утримуватися від поширення чутливої інформації, розкриття якої становить небезпеку для людей; звертати увагу на психологічний стан людей – героїв матеріалів й загалом дотримуватися принципу «не нашкодь».
Підсумовуючи обговорені питання, експерти порадили користуватись «Пам’яткою щодо порядку коректного визначення правового статусу цивільних осіб у російській неволі» (https://sich-pravo.org/khroniky-vijny-status-tsyvilnykh-u-rosijskij-nevoli/), розробленою громадською організацією «Правозахисна група «СІЧ» спільно з іншими правовими організаціями, яка містить коректний глосарій термінів щодо висвітлення воєнних злочинів, теми полонених тощо.
Нагадаємо, Центри журналістської солідарності – це ініціатива Національної спілки журналістів України, що реалізується за підтримки Міжнародної та Європейської федерацій журналістів, а також ЮНЕСКО. Вона покликана допомагати представникам медіа, що працюють в Україні під час війни. Центри діють у Києві, Львові, Івано-Франківську, Харкові, Запоріжжі, Дніпрі та надають журналістам організаційну, технічну, юридичну, психологічну й інші види допомоги.
Контактний телефон Центру журналістської солідарності у Дніпрі – 050 919 84 79 (Наталя Назарова, координатор Дніпровського центру), адреса: вул. Старокозацька, 8.
Про ЮНЕСКО.
ЮНЕСКО є спеціалізованою установою ООН з питань освіти, науки і культури. Вона робить внесок у мир та безпеку, сприяючи міжнародній співпраці в освіті, науці, культурі, комунікації та інформації. ЮНЕСКО сприяє обміну знаннями та вільному потоку ідей для прискорення взаєморозуміння. Вона є координатором Плану дій ООН щодо безпеки журналістів і проблеми безкарності, який спрямований на створення вільного та безпечного середовища для журналістів і працівників медіа, зміцнюючи таким чином мир, демократію та сталий розвиток у всьому світі. ЮНЕСКО тісно співпрацює зі своїми партнерськими організаціями в Україні для надання підтримки журналістам на місцях.
Використані терміни та подання матеріалу в цій публікації не є висловленням будь-якої думки з боку ЮНЕСКО щодо правового статусу будь-якої країни, території, міста чи району або їхніх органів влади, так само як і ліній розмежування й кордонів.
Автор несе відповідальність за вибір і представлення фактів, що містяться в цій публікації, а також за висловлені в ній думки, які не обов’язково відповідають позиції ЮНЕСКО та не покладають зобов’язань на Організацію.
Інформаційна служба Дніпровського ЦЖС
