Запровадження податкових канікул для редакцій українських ЗМІ, перспективи створення в Україні програми підтримки вітчизняних виробників паперу, упорядкування економічних стосунків видавців із державою. Ці та інші важливі питання обговорювались під час першого засідання робочої групи з напрацювання змін до податкового законодавства з ініціативи парламентського Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики та НСЖУ. Ця зустріч стала продовженням низки заходів, запланованих під час Всеукраїнської наради редакторів газет 25 березня, для реалізації озвучених на ній пропозицій з антикризової підтримки українських медіа. Ініціатором створення робочої групи став народний депутат Олексій Устенко.
До складу робочої групи увійшли представники Національної спілки журналістів, галузевих асоціацій, Державної податкової служби України. Фактично в парламенті вперше за рік від початку пандемії зроблено крок до практичної реалізації антикризової програми для медіа.
Під час засідання обговорювали пропозиції:
Запровадити податкові канікули для ЗМІ до кінця карантинного періоду;
Знизити податкове навантаження на заробітну плату журналістів;
Запровадити нульову ставку ПДВ на імпортний газетний папір та пільгові ставки на оренду приміщень редакціями (1 грн за кв м на рік);
Врегулювати питання подвійної сплати ПДВ за рекламні послуги, отримані онлайн-медіа від закордонних офісів медійних платформ і соцмереж.
Також порушували питання створення Фонду підтримки медіа в Україні та урядової програми розвитку місцевої преси.
На засіданні були присутні представники національних та регіональних медіа, профільних асоціацій, у тому числі, президент Української асоціації медіабізнесу Олексій Погорелов та президент Незалежної асоціації регіональних видавців України Олександр Човган.
«Я видаю газети з 1993 року, – каже Олександр Човган. – Звертаюся до податкової тільки з двома тезами. Перша: дозвольте на третій групі підприємцям, редакторам (вони сплачують п’ять відсотків від обороту) працювати тільки з однією редакцією. Не прирівнюйте ці відносини до трудових. Друге: звільніть редакції від податку на додану вартість, який сплачується при імпорті газетного паперу. Він зменшить собівартість газет на 20 відсотків. Це дуже просто зробити технічно, але це реально підніме і зарплати журналістам (якщо вони будуть приватними підприємцями). Зараз вони працюють фрілансерами, і цей статус треба легалізувати».
Учасниця зустрічі Галина Добровольська з місцевого комунального радіо в Черкаській області (КП «ТРО «На хвилі Корсуня») також звернула увагу на потребу переведення комунальних мовників із прибуткових у неприбуткові.
«Малі редакції і так не сплачують податок на прибуток, здебільшого ми збиткові, особливо зараз, в пору карантину і зміни територіального устрою. Але статус прибутковості – це репресивний інструмент, який дає можливість владі тиснути на керівника. У мене в контракті, наприклад, написано, що збитковий рік може бути підставою для мого звільнення. В «жирні» роки ми прибутки використовуємо на розвиток підприємства, бо від засновника важко дочекатися інвестицій, або ж на стимулювання роботи колективу. Надприбутків у нас ніколи не було (я думаю, колеги зі мною погодяться). Тому зверніть, будь ласка, вагу на цю потребу», – попрохала вона.
Член парламентського Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Олексій Устенко пояснює: якщо будуть передбачені відповідні компенсатори і розроблений ґрунтовний фінансово-економічний аналіз, можна буде зареєструвати законопроект про податкові пільги для ЗМІ і далі працювати з Міністерством фінансів.
«Це було перше засідання, потрібно, як мінімум, ще два, аби зареєструвати законопроекти. Далі ми будемо працювати в процесі обговорення вже зареєстрованого законопроекту, який будуть розглядати на комітеті», – каже народний депутат.
Голова Національнії спілки журналістів Сергій Томіленко неодноразово наголошував, що питання стосується не лише стимулів для певних ЗМІ, а державної інформаційної політики.
«Варто провести дискусію, як держава може підтримувати і стимулювати всі українські ЗМІ. Маються на увазі і телерадіокомпанії, інформаційні агенції та преса, щоб це був універсальний підхід. У нас є напрацьований проект антикризової програми підтримки засобів масової інформації, є пропозиції від редакторів про те, що може бути стимулом у нинішніх форматах. У нас налагоджена співпраця з комітетом Верховної Ради з питань податкової та митної політики. Профільний економічний комітет розпочинає роботу з напрацювання певних ініціатив та проектів на підтримку українських медіа. Хотілося б зрозуміти реалістичність напрямку, в якому ми можемо рухатись», – підкреслив голова НСЖУ.
Він зазначив, що після обміну думками Спілка й надалі готова надавати свої пропозиції владі, консультуватися з юристами та іншими колегами щодо підходів до підтримки українських ЗМІ.
«Я побачив бажання учасників робочої групи підтримати українські ЗМІ. Її члени будуть узагальнювати пропозиції, що надійшли, щоб ми вийшли на краще розуміння проблематики. Треба напрацювати механізми, які справді діятимуть. Є політична воля у народних депутатів, в урядовців, треба об’єднати всіх причетних, щоб це стало реальністю. Будемо й надалі працювати в команді захисників українських медіа. Це перші кроки, які наближають нас до виконання цієї ідеї», – сказав Сергій Томіленко.
Наступне засідання має відбутися у другій половині квітня.
До робочої групи з напрацювання змін до податкового законодавства для стимулювання українських медіа за ініціативи Національної спілки журналістів України увійшли: Сергій Томіленко ( голова НСЖУ ), Ліна Кущ ( Перша секретар НСЖУ ), Костянтин Григоренко (головний редактор газети «Обрії Ізюмщини», Харківська область), Володимир Данилюк (головний редактор «Волинської газети», Луцьк ), Валерій Данюк ( Головний редактор газети «Советчица», м. Харків ), Сергій Іщук ( видавець газети «Є», м. Хмельницький ), Геннадій Чабанов ( видавець газети «На пенсии», м. Одеса ), Олександр Човган ( президент Асоціації незалежних регіональних видавців ), Олексій Погорєлов, президент Української асоціації мідіабізнесу ), Денис Іванеско ( директор інформаційного агентства «Української новини», м. Київ ), Гліб Головченко (генеральний директор телекомпанії «ТАК-ТБ», м. Миколаїв) , Юлія Винокур ( генеральний директор телекомпанії «ТV-4», м. Тернопіль), Алла Спрінчінат ( генеральний директор телекомпанії «Чернівецький промінь» ), Галина Добровольська ( директорка радіо «На хвилях Корсуня», м. Корсунь-Шевченківський ), Олег Зонтов ( директор телекомпанії «Центральний», м. Полтава ), Сергій Демський ( заступник головного редактора газети «Голос України»).
