Проєкт закону «Про медіа» викликає занепокоєння журналістів. Про це представники НСЖУ говорили під час наради в Комітеті Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики. Модерував дискусію заступник голови комітету Микита Потураєв, до участі долучилися народний депутат України, член парламентського Комітету з питань свободи слова Тетяна Циба, генеральний директор АТ «Укрпошта» Ігор Смілянський, головні редактори загальноукраїнських видань та місцевих газет із Черкаської, Кіровоградської, Донецької, Львівської, Вінницької, Харківської, Житомирської, Чернігівської областей.
Для нас важливі власність і вплив, — Микита Потураєв
Представники НСЖУ та редактори газет аргументовано критикували проєкт закону «Про медіа» й наполягали на тому, що для друкованих ЗМІ потрібний окремий закон, у якому були би передбачені не лише відповідальність, а й права журналістів і редакцій. Нинішнє регулювання газет більш демократичне.
З-поміж колег виступила на цьому засіданні й я як головний редактор газети «Черкаський край» та керівник обласної організації спілки журналістів. Наголосила на фаховій позиції експертів Ради Європи, зокрема Кріштіни Розгоні під час громадського обговорення законопроєкту 29 січня 2020 року, щодо доцільності прийняття окремого закону про друковані та онлайн ЗМІ. У законопроєкті про медіа понад 90 відсотків статей присвячені аудіо і відео, лише деякі положення штрихами стосуються друкованих та онлайн видань. Краще їх сконцентрувати у профільному законі. Втім, умови діяльності друкованих медіа, відповідальність та інше регулювання достатньо вичерпно викладені в чинному законі «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні», його новели працюють і відповідають вимогам часу. Насамперед представники професії категорично проти створення надпотужного державного регулятора, який контролюватиме всі без винятку медіа, в тому числі друковані. Додаткові вимоги, передбачені в законопроєкті про медіа, — надання Нацраді документів про власників видання та фінансових звітів, є не що інше, як тотальне посилення контролю з боку держави, що вплине на ситуацію на ринку друкованих медіа в кризових умовах. Проте в законопроєкті недостатньо визначені противаги для таких широких повноважень. Закон повинен передбачити ефективні запобіжники від корупції чи політичного тиску на членів Нацради, встановити механізм ефективного громадського контролю за діями регулятора, розвиток клімату економічної незалежності медіа. Саме економічна стійкість призведе до регулювання.
Було відчуття, що модератор зустрічі Микита Потураєв не надто заглиблювався в проблеми медіа. Депутат плутав терміни, не розуміючи різниці між друкарнями й редакціями. І навіть запідозрив, що позиція представників преси збігається з рупором країни-агресора, а журналістів і редакції можна «купувати пачками».
— Закон про медіа піде в сесійну залу в такому вигляді, який зараз має. Між першим і другим читанням до нього будуть внесені правки. Ми опублікуємо проєкт із правками, щоб усі бачили. Але питання прозорості власності медіа нікуди не подінуться. Це питання національної безпеки. Ми змінимо норми таким чином, щоб вам недорого і простіше було звітувати. Але звітувати будуть усі. Для великих — більш докладний звіт. Для невеликих — менший і простий. Для нас важливі власність і вплив, — поставив крапку в дискусії заступник голови парламентського комітету.
А членкиня парламентського Комітету з питань свободи слова Тетяна Циба долила олії в вогонь, зазначивши: місцевим газетам, щоб вижити, треба укрупнюватися, фінансово неспроможні видання повинні закритися.
Хочемо позбутися залежності від листонош, — очільник «Укрпошти»
Загальний тираж місцевих медіа знизився за рік на 25 відсотків, насамперед через високі поштові тарифи, несвоєчасну доставку видань та відсутність форм підтримки вітчизняних медіа, констатують у НСЖУ.
Редактори газет на нараді в комітеті наводили конкретні приклади непартнерської поведінки поштового керівництва.
— Ми очікуємо на розробку державної політики, яка складатиметься з поштових та інших пільг для друкованих видань, і готові напрацювати такі заходи, — сказав голова спілки Сергій Томіленко.
За підсумками зустрічі медійники запропонували офіційно звернутися від журналістської громади і парламентського комітету до «Укрпошти» з вимогою припинити хоча б у найближчі три роки підвищення тарифів, оскільки вони вже відповідають собівартості. Звернутися до Антимонопольного комітету для проведення публічного аудиту тарифів «Укрпошти» з залученням громадськості. Створити робочу групу з напрацювання політики підтримки друкованих ЗМІ з урахуванням досвіду європейських країн.
Генеральний директор «Укрпошти» Ігор Смілянський емоційно виступив проти ідеї проведення аудиту тарифів:
— Хто буде конкретно що перевіряти? Ми по кожному селу рахуватимемо? Ринок — найкращий аудит. Я взагалі пропоную перейти на двосторонні договори і покласти край цьому питанню. Ми хочемо максимально позбутися залежності від листонош, — сказав очільник «Укрпошти», виправдовуючи роботу пересувних відділень.
Нардеп Микита Потураєв погодився з необхідністю створити робочу групу з напрацювання пропозицій для підтримки друкованої преси і запропонував «Укрпошті» на наступне засідання робочої групи зробити розкладку тарифу.
Тетяна КАЛИНОВСЬКА, газета “Черкаський край”
