Проєкт закону «Про медіа» потребує суттєвого техніко-юридичного та редакційного доопрацювання. Такий висновок зробило Головне юридичне управління Верховної Ради України, яке оприлюднило критичні зауваження до законопроєкту, підготовленого Комітетом Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики до розгляду парламентом у другому читанні.
На думку парламентських юристів, зміст викладених у законопроекті засадничих принципів діяльності у сфері медіа, а саме відкритості, доступності інформації, свободи її поширення, заборони цензури, недопущення попереднього погодження розповсюджуваної інформації, в самому документі, фактично, докорінно змінено. Більше того, законопроєкт, по суті, запроваджує цензуру.
«Цензура, як зауважив Конституційний Суд України – це контроль з боку інститутів публічної влади за змістом та розповсюдженням інформації з метою захисту інформаційного простору, тобто прямі або опосередковані дії держави, спрямовані на обмеження чи навіть заборону поширення інформації, яку вона вважає шкідливою чи не потрібною для суспільства, – нагадують юристи. – А саме (в законопроєкті, – ред.) це й віднесено до відання Національної ради, що особливо унаочнено правом визначати потреби споживачів та перелік подій суспільного значення».
Отже, роблять висновок юристи, в законопроєкті «Про медіа» недостатньо враховано конституційний припис щодо заборони цензури в Україні (стаття 15 Конституції України).
Крім того, законопроєкт «Про медіа» в частині внормування діяльності онлайн-медіа позначений «певною фрагментарністю». Зокрема, на думку парламентських юристів, віднесення конкретної особи до категорії «суб’єкта у сфері онлайн-медіа» здійснюватиметься ситуативно, здебільшого у випадку виникнення конфліктних ситуацій, у разі необхідності застосувати санкції. Отже, нормативне регулювання пропонується запровадити як можливе обґрунтування для здійснення обмежувальних заходів у сфері онлайн-медіа.
Юристи додають, що зобов’язання України у сфері європейської інтеграції відповідно до Директиви Європейського Парламенту та Ради 2010/13/ЄС, на яке постійно посилаються автори законопроєкту, не стосуються регулювання діяльності онлайн-медіа. Разом з тим, якщо норми щодо діяльності онлайн-медіа залишаються предметом цього законопроекту, вони потребують суттєвого доопрацювання.
Таким чином, на думку Головного юридичного управління Верховної Ради України, проєкт закону «Про медіа» потребує суттєвого доопрацювання з урахуванням можливостей, передбачених частиною шостою статті 118 Регламенту Верховної Ради України.
Нагадаємо, Національна спілка журналістів сьогодні виступила із заявою, в якій піддала законопроєкт гострій критиці й закликала відкласти його розгляд до перемоги України в російсько-українській війні.
Як повідомлялося, законопроєкт №2693-д «Про медіа» парламент прийняв за основу (в першому читанні) 30 серпня. Цей документ гостро критикують НСЖУ та інші журналістські організації, журналістська спільнота та редактори українських ЗМІ, а також Європейська федерація журналістів, американський Комітет захисту журналістів. Документ журналістська спільнота називає «законом про Нацраду», тому що Національна рада з питань телебачення і радіомовлення отримує повноваження контролювати і регулювати діяльність усіх медіа, в тому числі друкованих та онлайн-видань.
Інформаційна служба НСЖУ
