«Фотожурналістика – мова, яку розуміють всі на світі», – підкреслює резолюція Європейської Федерації журналістів, що недавно прийнята на Генеральних зборах в Будапешті. Про це добре знають фотомитці Олег Бурбовський, Валерій Кошеленко – керівники Запорізького фотоклубу, та Олег Куцький з Одеси, який приїхав у місто напередодні відкриття персональної виставки. Майстри втрьох завітали до Центру журналістської солідарності НСЖУ, щоб поділитися з журналістами секретами професії.
Вразила цілісна особистість фотомитця, манера та зміст розповідей якого видають надзвичайно талановиту людину. Йому притаманне не лише відтворення власного світу у фотографіях, але і власна філософія – філософія життя. Олег Куцький показує Україну в світлинах всьому світу, його роботи презентують наше життя з різних боків, починаючи з 60-70 років.
– Про мене можна розповісти, що я просто тисну пальцем на кнопку камери, але я фоторепортер, шукаю вигідні ракурси, світло, щось особливе, щоби у фотографіях відтворити образ життя, а не картинку. Ми інколи не помічаємо поруч себе цікавого, інколи проходимо повз головного в житті. Але, якщо зробити вдалий кадр, то секунда стане історичним документом. Магія світлини в тому, що вона в час свого народження стає вічністю. Фотомистецтво – це пам’ять, яку можна показати, – розповідає Олег Куцький.
Одна з робіт Олега в свій час відкривала експозицію на ВДНГ. Це світлина 12х12м Одеського порту та морвокзалу. Але, щоби її зробити саме такою, Олег два місяці фотографував, обираючи ту мить, що застигне назавжди. І, якось, їдучі в тролейбусі, помітив грозову хмару, що насувалась з селища Котовського на сяючу на сонці експозицію порту з виблискуючими кранами, суднами та морем. Бігом по Потьомкінських сходах угору – і встиг зробити лише два кадри, але яких!
Журналістам пощастило познайомитися і послухати професійні поради, в яких і одеський гумор, і барвисті описи подій, і цікава подача. Але медійники під час майстер-класу не тільки слухали, а й самі знімали! Радіожурналістка з Енергодару Алла Шамрай активно фотографувала Олега Куцького, а після тренінгу показала світлини йому. На одній з фотографій відомий репортер був зображений з високо піднятою правою рукою, але, оскільки Алла знімала підчас руху, то в цьому місті зображення було начебто змазане. Після тренінгу журналістка запитала у Куцького, чи можливо вважати такий кадр бракованим.
– Відповідь Олега була для мене неочікуваною, – розповідає Алла Шамрай. – Він сказав, що це напрочуд вдалий кадр, бо на ньому відобразився рух, емоції спікера під час розмови, енергія, з якою він звертався до аудиторії, а це показує життєву силу фотографії, її цінність для історії, що залишиться навіки. Це і є пам’ять, яку можна показати!
Мережа Центрів журналістської солідарності – це ініціатива Національної спілки журналістів України, реалізована у співпраці з Міжнародною та Європейською федераціями журналістів, ЮНЕСКО та за підтримки народу Японії. Наша головна мета – допомога медійникам, які працюють в Україні під час війни. Центри працюють у Києві, Харкові, Запоріжжі, Дніпрі, Львові та Івано-Франківську. Цей проєкт є частиною більш широких зусиль ЮНЕСКО, спрямованих на підтримку безпеки журналістів та свободи слова в Україні.
Контакти Центру журналістської солідарності в Запоріжжі – 096 277 53 52 (Наталя Кузьменко, Валентина Манжура, співкоординатори Запорізького центру), адреса: пр. Соборний, 15
Олена Морозова, Наталія Вадимова. Фото Олега Кошеленка та Алли Шамрай
