Торік у травні ТРК Київ започаткував ініціативу, зумовлену ситуацією у країні – у час, коли чоловіки-оператори стали на захист країни, телевізійне виробництво стало на грань кадрового голоду, було організовано курси жінок-операторів. Під час міжсекторального круглого столу «Роль освіти дорослих в умовах кризи: діалог заради кращого майбутнього», який відбувся у Національній Спілці журналістів України, директор ТРК Київ Наталія Лященко розповіла, що ТРК разом з Радіо Київ вже на перший рік реалізує програму «Медіашколи», усе це відбувається на власних можливостях і власними силами компанії. За словами пані Наталії, з 12 перших випускників троє залишилися працювати на ТРК, ще двоє знайшли роботу в інших медіа Києва, одна продовжила навчання і зараз опановує фах операторки кіно. «Експеримент виявився більш ніж цікавим і вдалим, і ми сподіваємося на його продовження», – зауважила Наталія Лященко.
Це – лише один аспект того, як уже дорослі люди опановують нову спеціальність у сфері медіа. А загалом перенавчання, підвищення кваліфікації чи й перекваліфікація у різних професійних сферах нині, у час війни, стали дуже затребуваними, адже у багатьох людей круто змінився звичний уклад життя, виникла необхідність шукати себе заново, а то й робити крутий поворот у кар’єрі… Про те, як освіта дорослих відкриває нові можливості і дає поштовх до стійкості й відновлення, говорили учасники круглого столу. Захід зібрав представників МОН України, Української асоціації освіти дорослих, DWW International, регіональних центрів і медіа — тих, хто щодня працює з людьми, яким потрібно перекваліфікуватися, здобувати нові навички та залишатися стійкими на ринку праці.
Тема економічної стійкості – дуже важлива
Як зауважили організатори, круглий стіл покликаний сприяти впровадженню інновацій, посиленню впливу освіти дорослих на процеси адаптації населення до умов життя в кризових ситуаціях і відбудови країни.
Під час круглого столу його учасники звернули увагу на такі тематичні нюанси:
- роль освіти дорослих в умовах війни, внутрішньої міграції, трансформації ринку праці та зростання потреб у перекваліфікації;
- посилення міжсекторальної взаємодії: розвиток партнерств між органами влади, освітніми установами, громадським сектором, ЗМІ та міжнародними донорами;
- -висвітлення та аналіз ефективних практик діяльності центрів освіти дорослих (ЦОД) в Україні та за кордоном, їхній внесок у підтримку стійкого розвитку громад і адаптацію населення;
- -роль медіа у висвітленні проблематики освіти дорослих, формуванні суспільної підтримки, а також у популяризації та поширенні найкращих практик освіти впродовж життя.
–Ми об’єднані темою освіти дорослих і внеском українських медіа, які дають людям можливість отримувати знання та підвищувати кваліфікацію в нинішніх кризових умовах. Ми переконані, що через спільну дискусію, через фахові презентації, експертні обговорення напрацюємо певні можливості для українців отримувати знання в нинішній час, – підкреслив голова НСЖУ Сергій Томіленко, І зауважив, що Спілка готова бути партнером у реалізації ініціатив освіти дорослих.
Також голова НСЖУ розповів про непрості умови, в яких працюють українські медіа, насамперед прифронтові, але самовіддано виконують свою роботу. Коли люди близько до лінії фронту мають обмежений доступ до зв’язку, електрики тощо газета для них – це єдиний канал отримання правдивої інформації.
–Тема економічної стійкості є дуже важливою для нас. І, зокрема, й засобами медіа ми піднімаємо рівень медіаграмотності, медіаосвіти, рівень опірності ворожій інформації – це розширення тих можливостей, які в кризовій ситуації є важливі і доступні для українців. Підвищення кваліфікації важливе. Бо багато українців, на жаль, через кризу, через війну втрачає роботу і люди шукають додаткові можливості. Ми це бачимо по українському медіасектору, – зауважив Сергій Томіленко.
Освіта дорослих у нинішніх умовах набирає динаміки, і такий круглий стіл –дуже важливий захід в контексті обговорення перспектив її розвитку. На цьому наголосив Ігор Балуба, керівник експертної групи з розвитку системи кваліфікацій та освіти дорослих директорату вищої освіти та освіти дорослих МОН України.
–Є різні майданчики, де обговорюються різні аспекти розвитку дорослих у різних сферах економічної діяльності нашої країни. Усі нюанси потребують обговорення і вироблення стратегії розвитку системи освіти дорослих на середньострокову та на довгострокову перспективи. Мені дуже приємно, що до цієї дискусії, долучились журналісти, медіа, які дають можливість роз’яснити всі нюанси, розказати про можливості цього актуального питання, – підкреслив Ігор Балуба.
Олег Смірнов, директор представництва DVV International в Україні, розповів, що інститут міжнародного співробітництва Німецької асоціації освіти дорослих, який від представляє – це організація, яка працює майже в 30 країнах світу, і саме німецький досвід з понад сторічною історією лежить в основі роботи.
Представництво а Україні працює вже 15 років на таких трьох рівнях.
- Перший – це рівень законодавчого забезпечення освіти дорослих.
- Другий – це професіоналізація самої сфери освіти дорослих.
- Третій – це мікрорівень, залучення до навчання насамперед вразливих категорій населення, тобто тих, хто не охоплений, наприклад, курсами центрів зайнятості тощо.
–Тобто це більше неформальна освіта дорослих, спрямована на розвиток людини і підтримку її протягом життя. Освіта дорослих не зводиться тільки до підвищення кваліфікації, це розвиток людини, це розвиток відкритого громадянського суспільства, і тут структури освіти дорослих перетинаються з медіа. Я дуже радий, що ми продовжуємо співпрацю з Національною спілкою журналістів. Ми готові співпрацювати з медіа-організаціями по всій території України, – зазначив Олег Смірнов.
Не лише адаптаційна, а й трансформаційна функція
Результати унікального наукового дослідження «Освіта як інструмент особистісної трансформації: аналіз досвіду дорослих у кризових життєвих ситуаціях», презентувала голова правління Української асоціації освіти дорослих, директорка Інституту педагогічної освіти і освіти дорослих імені Івана Зязюна НАПН України Лариса Лук’янова.
За її словами, наукове дослідження, яке охопило досвід внутрішньо переміщених осіб, показало колосальну роль освіти дорослих в умовах війни. Вона виконує не лише адаптаційну, а й трансформаційну функцію. Науковці спільно з центрами освіти дорослих у Полтаві, Миколаєві, Нікополі та Мелітополі провели опитування, вивчивши 150 наративів ВПО. В Україні нині зареєстровано майже 4,5 мільйони внутрішньо переміщених осіб, і переважна більшість з них зіткнулася з проблемою неможливості працювати за фахом на нових місцях.
«Це не лише знання, це спосіб повернути собі себе», – процитувала Лариса Лук»янова слова однієї з респонденток.
Основні мотиви долучитися до навчання:
- Потреба утримувати родину та знайти нову роботу.
- Бажання розвиватися та знайти сенс у змінених реаліях.
Найбільш цінними для ВПО виявилися курси професійної перепідготовки. Відповіді респондентів засвідчили, що навчання допомогло боротися з кризою та додало впевненості. Усі опитані збираються навчатися і надалі.
Аналіз розповідей респондентів дозволив виокремити чотири основні категорії, які описують, як освіта вплинула на їхнє життя після переміщення:
1. Вихід із кризового стану та відкриття себе: значна кількість людей оцінила освіту як відкриття себе найвищою оцінкою. Для них це стало інструментом для виходу з травматичного досвіду.
«Я функціонувала, а не жила, а потім зустріч з собою», — поділилася одна з учасниць.
2. Акт психологічного відновлення: навчання стало способом «зібрати себе по частинках» після втрат та болю.
«Моє навчання розпочалося не з цікавості чи планів на розвиток, воно почалося з болю та втрати. Навчання допомогло мене зібрати себе як частинку з іншою частинкою», – свідчить цитата респондента.
3. Перехід від травми до трансформації: освіта дала людям імпульс рухатися вперед, не зациклюватися на минулому і будувати нове життя.
«Моє місто повністю зруйноване, але зробила висновок, що треба жити далі… Я знову живу, а не існую. Це стало не просто курсом, а шляхом для нового себе»,– розповіла інша учасниця.
4. Навчання як соціальний простір та ідентичність: Курси та тренінги виконують також важливу функцію соціалізації, повертаючи відчуття приналежності та спільноти.
«Навчання – це соціалізація, або практика ще, ідентичність. Я серед інших, я частина команди», – зазначила ВПО.
Як приклад трансформації, Лариса Лук’янова навела історію вчительки початкових класів, матері трьох дітей, яка була змушена виїхати невідомо куди. На новому місці вона не змогла знайти роботу за фахом, а державних виплат ледь вистачало на їжу. Жінка пішла навчатися у Центр освіти дорослих і опанувала перукарську справу. Це дозволило їй не лише забезпечити себе та стригти своїх синів, але й перетворити нову навичку на соціальне служіння: на знак вдячності за отримані знання, вона почала безкоштовно стригти велику кількість дітей, які, як і її власні, опинилися у скруті.
В обговоренні взяли участь представники регіональних центрів. Зокрема, Світлана Нестуля з Полтави, звернула увагу на важливість неформального навчання для переселенців та ветеранів. Ольга Пастушок з Нікополя розповіла, як центр продовжує роботу після того, як його приміщення було зруйноване внаслідок ворожого обстрілу. Також представники центрів поділилися своїм досвідом, який проте команда продовжує роботу, використовуючи альтернативні простори та онлайн‑формати. Також своїм досвідом поділилися директорка Тернопільського комунального методичного центру науково-освітніх комунікацій та моніторингу Галина Литвинюк, співзасновниця ГО «Мережа Центрі едукації» Вікторія Фургало зі Львова, та інші.
У майбутньому освіта дорослих стосуватиметься всіх
У дискусії взяли активну участь і медійники – головний редактор тижневика «Слово Просвіти» Ігор Зоц, керівник ресурсу «Біз-реліз» Олександр Пасічний, головний редактор газети «Вісті Снігурівщини» Ігор Новіков, редактор ТОВ «Редакція газети «Зоря» Олександр Пасічник та інші представники медіа сфери.
Начальник департаменту інформаційної політики Державного комітету телебачення і радіомовлення України, секретар НСЖУ Гліб Головченко підкреслив, що під час круглого столу з проблематики освіти дорослих сторони разом вибудовували мости для майбутнього, і подякував усім учасникам дискусії.
–Це дуже важливий діалог. І я мрію про те, що Україна буде розвиватися, в тому числі і щодо освіти дорослих, – зауважив Гліб Головченко.
Олександр Харченко, член правління НСЖУ, досвідчений медіаменеджер, який свого часу керував ключовими інформагентствами України – УНІАН і Укрінформ, звернув увагу на те, що Спілка спрямовує свої зусилля на те, щоб медійники залишилися в професії попри переселення, попри всі складнощі, зумовлені війною. Зокрема, Укрінформ, яким пан Олександр керував у перші два роки війни, став своєрідним центром освіти дорослих, завдяки використанню не лише можливостей Укртелерадіопресінституту, а й внутрішніх резервів. Так, журналісти самі проводили тренінги з мультимедійності, з відеотехнологій для журналістів з регіонів, які приходили працювати в Укрінформ.
–І я, як генеральний директор, був разом із своїми співробітниками на цих тренінгах. А сьогодні Спілка стала центром освіти для дорослих, для медійників. Це один з наших пріоритетних напрямків. Зараз перемагає той, хто швидше вчиться. Сьогодні потужно розвивається такий напрямок, як штучний інтелект, тож ми багато приділяємо цьому уваги. Тренінги, круглі столи, навчання, практика… Фінансова стійкість для редакцій також дуже важлива, тому що сьогодні редакції перебувають у важкому становищі. Тож ми діємо як координатори. І якщо раніше у Спілки в основному просили грошей, хоча Спілка не має своїх ресурсів, то сьогодні є розуміння того, що тут можна навчитися, як заробляти гроші, як писати гранти, як знайти тих, хто може профінансувати важливі соціальні проєкти. На мою думку, сьогодні надзвичайно велику вагу має те, що роблять формальні центри освіти для дорослих, але кожна організація, має стати таким центром освіти дорослих.
Одним з таких проєктів і стала «Медіашкола» від ТРК Київ, про яку ми вже розповідали. Цьогоріч, за словами Наталії Лященко, почали долучати до роботи та навчання ветеранів, притому не тільки тих, хто мав медійні професії. Серед слухачів – уже троє представників цієї категорії.
–Ми робимо це не тільки для себе, а й для своїх колег, щоб люди, які записуються до «Медіашколи», працювали або підпрацьовували у нас. Це окрема наша місія. Звісно, хто проходить через «Медіашколу», не обов’язково має приходити в журналістику, але в сучасному світі важливо знати, яким чином інформація народжується, розповсюджується, які вона може мати наслідки. Щодо освіти дорослих. Я думаю, що коли така важка стадія нашої історії буде пройдена, і ми будемо планувати своє майбутнє, освіта дорослих стосуватиметься всіх, бо це як саморозвиток, як важлива частина нашого життя. Тому велика вдячність усім, хто підтримує ці ініціативи, – зауважила Наталія Лященко.
Раніше ми розповідали про те, що стратегії розвитку освіти дорослих обговорювали в НСЖУ.
Інна Косянчук, інформаційна служба НСЖУ
