Такою була тема Круглого столу, організованого Державним комітетом телебачення і радіомовлення України, Національною академією педагогічних наук України, Національною спілкою журналістів України, Інститутом педагогічної освіти і освіти дорослих імені Івана Зязюна НАПН України, Українським інститутом підвищення кваліфікації працівників телебачення, радіомовлення і преси 30 січня 2024 року.
Голова Національної спілки журналістів України, заслужений журналіст України Сергій Томіленко, вітаючи учасників круглого столу, відзначив ефективну діяльність журналістів та освітян в умовах війни, започатковану меморандумом про співпрацю між Національною спілкою журналістів України та Національною академією педагогічних наук України (від 22.12.2022 року), представив видання задокументованих воєнних злочинів російських окупантів в Україні, унікальну фотовиставку воєнних кореспондентів, особливо звернув увагу на локальних медіа, які відновили вихід у світ після деокупації. Вони стали чи не єдиним джерелом інформації на територіях визволених від російських військ. За цими та багатьма іншими фактами – титанічна праця журналістів, які працюють задля поширення в світі, зокрема, в міжнародних організаціях правдивої задокументованої інформації про російську агресію проти України, посилення опору українців до дезінформації та фейків.
Академік-секретар відділення професійної освіти і освіти дорослих Національної академії педагогічних наук України, доктор педагогічних наук, професор, дійсний член (академік) НАПН України, заслужений діяч науки і техніки України Нелля Ничкало окреслила основні кроки у розвитку андрагогіки як наукової субдисципліни, а також навела коротку документальну хроніку, що свідчить про цілеспрямовану діяльність НАПН України, спрямовану на розвиток освіти дорослих в нашій державі, підготовці Концепції та проєкту Закону України «Про освіту дорослих», який пройшов перше читання у Верховній Раді України. Нелля Ничкало наголосила на діяльності Інституту педагогічної освіти і освіти дорослих імені Івана Зязюна НАПН України, Національної спілки журналістів України, Укртелерадіопресінституту, який розробляє нові навчальні курси, здійснює підвищення кваліфікації працівників телебачення, радіомовлення і преси. Вона запропонувала підготувати рекомендації з проблем освіти дорослих в умовах війни і повоєнний час, медіагігієни і висловила пропозиції щодо опублікування матеріалів Круглого столу у вітчизняних, зарубіжних та міжнародних фахових медіа, зокрема, під егідою ЮНЕСКО.
Олександр Ободович, начальник управління з питань телебачення і радіомовлення, європейської та євроатлантичної інтеграції Держкомтелерадіо України, наголосив на актуальному розвитку тенденцій медіаграмотності та медагігієни в контексті боротьби за безпеку інформаційного фронту. Привітав учасників Круглого столу від імені Голови Державного комітету телебачення і радіомовлення України Олега Наливайка.
Про сучасну систему освіти дорослих України та її роль у формуванні медіаграмотності дорослих в умовах війни, співпрацю з Укртелерадіопресінститутом йшлося у виступі директора Інституту педагогічної освіти і освіти дорослих імені Івана Зязюна НАПН України, доктора педагогічних наук, професора, члена – кореспондента НАПН України, заслуженого діяча науки і техніки України Лариси Лук’янової. У добу тотальної інформаційної війни, зазначила Лариса Лук’янова, надзвичайної ваги набуває здатність опрацювання інформації, сприйняття її у неспотвореному вигляді. Тому медіаосвіта і медіапросвіта набувають нині в Україні і світі надзвичайної актуальності. Акцентувалася увага на питаннях фінансування неформальної освіти дорослих, законодавчого регулювання цієї сфери, зокрема, створення освітніх хабів для українців в Європі, а також внутрішньо переміщених осіб.
Гліб Головченко в.о. директора Укртелерадіопресінституту, доктор педагогічних наук, секретар НСЖУ, заслужений журналіст України, зазначив, що більш як півстоліття тому вперше вжитий на засіданні сектору інформації ЮНЕСКО та Міжнародної ради з кіно і телебачення термін «медіаосвіта» набув поширення в усьому світі. Низка міжнародних документів з медіаосвіти та медіаграмотності, світовий досвід медіаосвіти дорослих, зокрема, США і Канади покликані усунути проблеми масової комунікації. Він наголосив, що попит на якісний контент, особливо в умовах війни, залишається не задоволеним, оскільки засоби масової комунікації подеколи використовуються як інструмент гібридної війни. Тож навички критичного мислення набувають неоціненної ваги в цифровому суспільстві.
Висвітленню проблем медіакомпетентності дорослих і можливості розвитку неформальної освіти України присвячувався виступ завідувачки відділу андрагогіки Інституту педагогічної освіти і освіти дорослих імені Івана Зязюна НАПН України, доктора педагогічних наук, професора Олени Аніщенко.
В актуальності травмазцілювальної медіаосвіти за часів війни переконала присутніх Наталія Умеренкова, старший науковий співробітник відділу масової комунікації і медіаосвіти Інституту соціальної та політичної психології НАПН України, кандидат психологічних наук. Вона представила, зокрема, напрацювання Всеукраїнської програми ментального здоров’я «Як ти?» Як практикуючий психотерапевт і психолог Наталія Умеренкова висловилася дуже образно щодо сприйняття медіа продуктів: здається, що все ж всім, наче, зрозуміло, але як вийти з нашої «інформаційної бульбашки», то, виявляється, що довкола дуже багато роботи.
Свою авторську розробку – шкалу розвитку медіаграмотності особи презентував в онлайн включенні віце-президент Асоціації політичних психологів України, викладач Укртелерадіопресінституту, професор факультету піару, журналістики та інформаційної політики Київського національного університету культури і мистецтва, заслужений працівник культури України Віктор Рибаченко. У притаманній викладачеві дотепній образній манері він запропонував розрізняти: медіанеграмотність – нерозбірливий споживач медіапродуктів, медіаграмотність як нестійка всеядність, медіакомпетентність як медіацінитель контексту, медіасуб’єктність як здатність розрізняти грубу дезінформацію, медіагедоніст – носій високої медіакультри, критичного мислення, творець медіа продукту. І як відгалуження – медіааскетизм і медіаснобізм. Віктор Рибаченко запропонував діагностувати свій рівень і можливості перейти до вищого.
Доцент кафедри логіки Київського національного університету імені Т. Шевченка, викладач вищої категорії відділення Укртелерадіопресінституту, кандидат філософських наук Віталій Крикун у виступі про міфи і реальність у медіаосвіті дорослих закликав частіше виходити, так би мовити, зі своєї усталеної комунікаційної зони комфорту, щоб «ехокамери» та «епістемічні бульбашки» нашого буття не заважали розвиватися, критично мислити, сприймати нове.
Особливості розвитку медіаграмотності молоді в умовах схарактеризувала Ольга Баніт, головний науковий співробітник відділу андрагогіки Інституту педагогічної освіти і освіти дорослих імені Івана Зязюна НАПН України, доктор педагогічних наук, старший дослідник. Квінтесенція виступу полягала в тому, що сучасна українська молодь, попри переважно відмову від традиційних ЗМІ – телебачення, радіомовлення і преси – позиціонує себе як «не втрачена, а прокачана».
Водночас старший науковий співробітник відділу зарубіжних систем педагогічної освіти і освіти дорослих Інституту педагогічної освіти і освіти дорослих імені Івана Зязюна НАПН України, кандидат педагогічних наук Катерина Годлевська привернула увагу учасників Круглого столу до необхідності розроблення в умовах війни спеціальних програм з медіаграмотності саме для педагогічних працівників.
Заступниця завідувача відділення Укртелерадіопресінституту, національна експертка з гендерних питань Марія Дмитрієва зазначила, що медіаграмотність, медіагігієна, медіаосвіта є практично недоступними для сільського населення старшого віку й особливо жінок і через завантаженість домашніми роботами, і через відсутність гаджетів, невміння користуватися ними. Вона запропонувала виправляти становище з медіаосвіти із залученням бібліотек територіальних громад.
Про розвиток медіаграмотності здобувачів освіти у вищих військових навчальних закладах в Україні йшлося у виступі провідного наукового співробітника відділу андрагогіки Інституту педагогічної освіти і освіти дорослих імені Івана Зязюна НАПН України, кандидата педагогічних наук, доцента Ігоря Радомського .
Про нові інформаційні явища такі, як newsscrolling та doomscrolling та можливі їхні психологічні наслідки йшлося у виступі викладача першої категорії відділення Укртелерадіопресінституту Валентина Бугрима. Він запропонував пропагувати обгрунтоване вченими положення, про те, що пізнання нового, навчання продовжують життя, а також наголосив на важливість врахування у проєкті Закону України «Про освіти дорослих» цих пропозицій.
Академік-секретар відділення професійної освіти і освіти дорослих НАПН України, доктор педагогічних наук, професор, дійсний член (академік) НАПН України, заслужений діяч науки і техніки України Нелля Ничкало зосередилася у своєму виступі на проблематиці медіаосвіти як важливому перспективному напрямі педагогічних досліджень.
За підсумками круглого столу підготовлено відповідні рекомендації.
