Обстріли тривають. Удар по редакціях медіа не закінчується в момент, коли стихає вибух. Пошкоджені робочі місця, поранені колеги, перерваний ефір – наслідки відчуває не лише команда, яка опинилася під атакою. Російські удари намагаються створити атмосферу небезпеки, яка б впливала на роботу журналістів за межами конкретної редакції говорив в ефірі Громадського радіо член Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення Олександр Бурмагін.
За словами Олександра Бурмагіна, мета російських атак – ускладнити поширення достовірної інформації та створити відчуття постійної небезпеки. Він називає це «охолоджувальним ефектом» для журналістики. Розмова відбулася після російського удару 8 вересня по будівлі в Києві, де працюють телеканали «Ми – Україна» та «Ми-Україна+». Тоді були поранені шестеро працівників медіа, пошкоджені ньюзрум, гримерки та робочі приміщення.
Це був уже другий російський удар по робочому простору медіагрупи за короткий час. Попередня атака сталася в ніч на 20 серпня: тоді отримали пошкодження студія, частина знімальної та технічної інфраструктури, робочі місця редакції та будівля телеканалу.
Олександр Бурмагін зазначив, що редакції та журналісти є цивільними, а атаки на цивільні об’єкти суперечать нормам міжнародного гуманітарного права. Тому важливо не лише публічно говорити про кожен такий випадок, а й належно його документувати.
На необхідності системно фіксувати такі злочини наголошує і НСЖУ. За моніторингом Спілки редакції щонайменше 5 українських медіа постраждали внаслідок російських обстрілів упродовж серпня 2026 року.
Голова НСЖУ Сергій Томіленко після удару 8 вересня по телеканалах «Ми – Україна» та «Ми-Україна+» висловив солідарність із постраждалими медійниками та всією командою телеканалів, зазначивши, що атаки, які загрожують журналістам і руйнують інфраструктуру, необхідну для інформування громадськості, потребують міжнародного засудження.
«Редакція – це цивільний об’єкт. Журналісти, оператори, технічні працівники, охоронці приходять сюди робити свою роботу», – акцентує на цивільному статусі редакції Сергій Томіленко.
Олександр Бурмагін говорить, що інформацію про такі випадки фіксують ЮНЕСКО, Рада Європи та інші міжнародні організації. Верифіковані дані можуть використовуватися у міжнародних провадженнях та під час ухвалення санкційних рішень.
«Важливо, щоб жоден випадок не залишався лише внутрішньою українською новиною. Інформація про такі атаки має потрапляти до міжнародних механізмів фіксації порушень», – каже Олександр Бурмагін.
Із задокументованих випадків, за його словами, і формується цілісна картина системного тиску росії на українські медіа та свободу слова.
Окремо під час ефіру говорили про журналістів, які працюють поблизу фронту. Олександр Бурмагін наголосив, що в умовах війни, яка змінюється, недостатньо один раз пройти безпекове навчання чи отримати захисне спорядження. Посилюють небезпеку FPV-дрони, нові способи атак, мінна загроза. Все це вимагає постійно оновлювати навички, засоби захисту та правила роботи. Для журналістів на лінії бойового зіткнення надзвичайно важливою є координація з військовими. Адже безпека залежить від розуміння ситуації на конкретній ділянці фронту та актуальних ризиків.
Повний ефір Громадського радіо можна послухати за посиланням.
