Національна спілка журналістів України стурбована заявами редакції провідного онлайн-медіа «Українська правда», окремих журналістів та медіа про тиск з боку владних структур. Спілка вважає, що забезпечення інформаційної безпеки держави потребує сьогодні спільних зусиль влади та медіа, а ігнорування здорових ініціатив журналістів та медіа і тиск на окремі редакції цьому лише перешкоджають.
Про це заявив голова НСЖУ Сергій Томіленко, коментуючи публікації «Української правди щодо спроб тиску на видання з боку окремих представників Офісу Президента України.
«Ми вважаємо, що подібні підходи до стосунків влади та медіа суперечать європейському цивілізаційному вибору, який українці зробили під час Революції Гідності 2014 року і відтоді послідовно відстоюють у боротьбі з російським агресором спершу в умовах гібридної, а з 2022 року — в умовах повномасштабної війни, — заявив голова НСЖУ. — Тиск на медіа — це те, що притаманне росії та іншим авторитарним режимам. Це практика, від якої ми маємо максимально віддалятися. Сьогодні, в умовах війни, журналісти є не ворогами влади, а партнерами всіх, хто прагне зберегти незалежність України і утвердити її як демократичну правову європейську державу. Там, де влада заслуговує на конструктивну критику, де є прояви корупції, непрозорості, інші речі, про які говорить громадянське суспільство — журналісти не лише можуть, а й повинні виносити подібні факти на загал. Адже це наш спільний інтерес — будувати справедливе суспільство, це один із маркерів нашої цивілізованості, рішучого відходу від «руского міра».
Водночас Сергій Томіленко наголосив, що проблему тиску на медіа варто розглядати не лише в площині стосунків окремих інтернет-ресурсів із окремими владними структурами та/або їх посадовими особами, а й у площині забезпечення рівного і належного доступу українців до інформації. «Непродумане реформування «Укрпошти» та, як наслідок, її неефективна робота позбавляє сьогодні права на доступ до друкованого слова значну частину населення України, зокрема, мешканців прифронтових та деокупованих територій, де українська преса — на вагу золота, — зазначив голова НСЖУ. — Немає механізмів державної підтримки локальних медіа. Для прикладу, навіть у «Національний кешбек» досі не включена можливість оплати кешбеком придбання друкованих медіа (на відміну від цирків та крематоріїв!). Хоча Міністерство культури і стратегічних комунікацій та Комітет ВР з гуманітарної та інформаційної політики давно подало відповідні пропозиції, які підтримує Спілка. Тривалий час відсутня реакція на пропозиції Спілки щодо створення Українського медіафонду, за аналогією з Українським культурним фондом, який міг би на проєктній основі надавати цільову підтримку локальним медіа для виробництва суспільно важливого контенту. Як результат, руйнується інформаційна інфраструктура держави, зазнає загроз національна інформаційна безпека. На наше переконання, спільні зусилля влади т медіа мають бути сьогодні спрямовані саме в цьому напрямку. Адже йдеться про інформування громадян в умовах війни, про критичну інфраструктуру, якою місцеві медіа є так само як школи, лікарні та електростанції. Натомість чимало енергії нераціонально, на наш погляд, витрачається на «розборки» з окремими медіа та журналістами. У питаннях інформаційної безпеки, розбудови інформаційної інфраструктури, підтримки Сил Оборони ми, медійники, маємо бути партнерами з владою. Але для цього влада не повинна створювати приводів для звинувачень. Саме до цього ми й закликаємо всіх, від кого це залежить».
Інформаційна служба НСЖУ
