Громадянського журналіста Руслана Сулейманова підтримала відома в світі правозахисна організація Норвезький комітет в Гельсінкі. Комітет опублікував заяву на підтримку засудженого на 14 років колонії суворого режиму. Окремо висловилася Генеральний секретар комітету Беріт Ліндеман. Про це повідомляє громадське об’єднання «Кримська солідарність».
Норвезький комітет опублікував фотографію Руслана Сулейманова за підписом: «Батько чотирьох дітей, учитель фізики, 14 років в’язниці. Руслана заарештували та засудили до 14 років в’язниці за те, що він хотів справедливості для кримчан. Руслан каже, що сумує за своєю родиною і з нетерпінням чекає на можливість повернутися і боротися за батьківщину».
Генеральний секретар організації Беріт Ліндеман висловилася у твіттері, що Руслан Сулейманов незаконно утримується Росією з 2019 року: «Я пишаюся тим, що підтримую його. Свободу Руслану!».
27 березня 2019 року у Криму в мікрорайонах Кам’янка та Строганівка міста Сімферополь одночасно пройшли наймасовіші обшуки у будинках кримських татар. Слідчі дії закінчилися затриманням за звинуваченням у тероризмі, а саме в участі у забороненій у РФ організації «Хізб ут-Тахрір». Усього опинилося під слідством 25 осіб, через величезний обсяг матеріалів правоохоронці безпрецедентно розділили кримінальну справу на 5 п’ятірок підсудних. Майже всі затримані були громадянськими журналістами чи громадськими активістами.
24 листопада 2022 року головуючий суддя Південного окружного військового суду В’ячеслав Корсаков у складі суддів Дениса Галкіна та Ігоря Шендрікова визнали підсудних винними у терористичній діяльності та спробі захоплення влади. Активістів Енвера Аметова та Яшара Муєдінова засудили до 13 років колонії суворого режиму, а цивільних журналістів Руслана Сулейманова, Рустема Шейхалієва та Османа Арифмеметова засудили до 14 років. Підсудні винними себе не визнали і заявили, що вважають своє переслідування політичним.
Ісламську політичну партію «Хізб ут-Тахрір» було визнано терористичною 14 лютого 2003 року Верховним судом Російської Федерації у закритому судовому засіданні. Правозахисники вважають, що це рішення винесене необґрунтовано, з порушенням гласності та рівності сторін, оскільки у закритому процесі брала участь лише сторона звинувачення, а саме ФСБ. Представники організації не мали змоги донести свою позицію до суду. При цьому на території України та більшості країн світу організація діє без обмежень на рівні національних законодавств. В Україні діяльність партії не заборонена, активісти організації займалися випуском газети, могли відкрито говорити у ЗМІ та проводити масові публічні заходи.
З січня 2015 року кримінальні справи проти «Хізб ут-Тахрір» почали порушуватися в Криму, який перейшов під фактичний контроль Росії. При цьому слідчі органи самовільно визначали причетність фігурантів до партії, не підтверджуючи це ні документами, ні доказами. На думку правозахисників, членів організації переслідують не за підготовку державного перевороту та тероризм, як стверджують слідчі, а за публічні акції прихильників партії проти політичних репресій у Криму, системну критику російської влади та за масову нелояльність кримських татар до окупантів у відповідь на події 2014 року.
Інформаційна служба НСЖУ
