«Норвегія глибоко занурена в український контекст», — у НСЖУ відбулася зустріч з представниками МЗС Норвегії

Представники Міністерства закордонних справ Норвегії — Сігбйорн Древдален Літланд, заступник директора Відділу зі справ Східної Європи, та Карл Гуллік Наккен, другий секретар Посольства Норвегії, відвідали Національну спілку журналістів України.

Пов'язанітеми

У Дніпрі внаслідок російської атаки постраждали офіс обласної організації НСЖУ та Центру журналістської солідарності

Через атаку дронів по Дніпру знищено оселю журналістки

Під час зустрічі перша секретар НСЖУ Ліна Кущ розповіла про діяльність Центру журналістської солідарності, умови роботи українських журналістів, особливо на передовій, становище місцевої преси, а також питання висвітлення теми полонених журналістів і способів донесення інформації до міжнародної аудиторії.

«Норвегія глибоко занурена в український контекст», — у НСЖУ відбулася зустріч з представниками МЗС Норвегії 1 — Ліна Кущ, фото Наталії Євдокименко

– Представників МЗС Норвегії та Норвезького посольства цікавило багато аспектів: як працюють журналісти на передовій, як функціонує місцева преса, як реагує українське суспільство на антикорупційні скандали, а також як можна донести інформацію про полонених журналістів та цивільних до міжнародної аудиторії, — зазначила пані Ліна, – Норвегія справді надає нам значну підтримку. Важливо, аби представники Міністерства закордонних справ мали інформацію з перших рук й могли спиратися на неї у прийнятті рішень щодо підтримки України.

«Норвегія глибоко занурена в український контекст», — у НСЖУ відбулася зустріч з представниками МЗС Норвегії 2 — Андрій Коваленко, фото Наталії Євдокименко

Журналісти поділилися реаліями роботи у прифронтових регіонах. Виконавчий директор Академії української преси Андрій Коваленко зауважив:

– Щодо дронів – ситуація із безпекою змінюється дуже швидко. Раніше зона ураження була значно менша, зараз вона охоплює близько 20–30 кілометрів. Технології стали сучаснішими: дрони, які півроку тому літали на 5 км, тепер можуть досягати 15–20 км і більше. У таких умовах потрібно постійно адаптуватися, бо безпечного місця практично не існує. Навіть у Краматорську, приблизно за 20 км від лінії фронту, журналісти перебувають під ризиком.

– Ми продовжуємо працювати, тому що журналісти, які залишаються у професії та висвітлюють війну, потребують постійної підтримки, — додала Ліна Кущ.

Центри журналістської солідарності продовжують функціонувати у Києві, Харкові, Львові та інших регіонах, підтримуючи не лише українських, а й іноземних журналістів, яким важливо висвітлювати війну, підкреслювати важливість гуманітарних місій.