5 вересня, в усьому світі відзначають Міжнародний день благодійності. Його встановили резолюцією Генеральної Асамблеї ООН 2013 року, таким чином наголосив на важливості благодійництва та волонтерської діяльності, а також, щоб привернути увагу до проблем людей, пов’язаних із гуманітарними кризами.
Традиції благодійництва активно продовжуються і нині. В українському суспільності потужно зростає культура доброчинності в зв’язку з війною. Тисячі людей взяли на себе відповідальність за тисячі людей, які в цей скрутний час потребують допомоги. Чимало проектів повністю або частково реалізовується за кошти небайдужих людей.
Серед запорізьких журналістів багато добровільних помічників, які піклуються про співвітчизників. Багато з них працюють в Благодійних Фондах та організаціях, організують волонтерські групи, або об’єднують навколо себе небайдужих однодумців. Як, наприклад, відома тележурналістка та громадська діячка Олена Шевчук: вона є офіційним представником Запорізького військового шпиталю. Завдяки її невтомній роботі десятки волонтерів забезпечують поранених бійців всім необхідним для скорішого одужання.
Журналістка Олена Сопіна – президент «Ротарі-Клубу «Запоріжжя-Хортиця». Разом зі своєю командою, у складі якої член ЗОО НСЖУ Олег Косьмина, вони опікуються сім’ями переселенців з окупованих територій, забезпечуючи їх продуктовими наборами, одягом, а для дітей влаштовують свята та конкурси. А на початку вересня вони підготували і провели для дітей-переселенців Маріуполя яскраве кольорове і солодке свято – з веселою програмою, з солодощами і подарунками.
– Ми так хотіли відігріти цих дітей, вони пережили таке страхіття, так хотіли подарувати їм радість, посмішки. І ми щасливі, що у нас це вийшло, ми бачили очі цих дітей, вони тулилися до на с з вдячністю і теплом, до них поволі повертається дитинство, – розповідає Олена Сопіна.
Молодий журналіст-блогер, член НСЖУ Антон Макрушин – переселенець із Степногірська Василівського району з своєю невеличкою волонтерською командою спочатку організовував гуманітарну допомогу від європейських друзів і розвозив її по селах свого окупованого району та в прифронтові громади Пологівщини.
– Ризикував певним чином, – говорить Антон, бо на сільських шляхах міг нарватися на рашистів, могло й «прилетіти» по нашому автобусу, але то був виправданий ризик. Бо у людей в геть розбитих селах не було ні води, ні хліба, ні їжі. Вони чекали на нас. І ми не могли не приїхати, не допомогти.
Зараз Антон їздить на «нульовку» у Харківській області, допомагає нашим військовим. Його вантажі – і продукти харчування і різна потрібна військова амуніція. В усіх волонтерських поїздках він знімає відео (звичайно, те, що дозволено), і викладає на Ютубі у своєму каналі «Будь в справі!» – і з тих сюжетів складаються будні та історія війни і захисників України.
Тележурналіст Дмитро Драгунов, член молодіжного крила ЗОО НСЖУ, з початком війни став працювати волонтером у районній організації Червоного Хреста м. Запоріжжя. Район має великі масиви приватного житла, а там – люди похилого віку, яким допомога потрібна в першу чергу. Тож волонтерів тут чекають завжди. І вони не підводять.
Є і ще одне важливе місце їх постійної турботи. Саме в цьому районі розташоване модульне містечко, де мешкають вимушені переселенці з місць бойових дій і окупованих територій. Сюди волонтери Червоного Хреста приїздять регулярно. Привозять предмети першої необхідності, хліб, булочки, воду, тощо.
Журналіст Віталій Семенюк організував волонтерський центр «БОРЩ», де кормлять смачними та різноманітними стравами волонтерів та військових.
Дуже приємно, що журналісти-волонтери не забувають і про своїх колег. Неодноразово вони привозили у прес-центр «Журналіст» продуктові набори для ветеранів-медійників, інвалідів та журналістів-переселенців, таким чином підтримуючи їх у складний час.
І це далеко не всі з тих, хто допомагає наблизити Перемогу. Сьогодні сотні запорізьких журналістів-волонтерів тримають свій фронт в зоні бойових дій, в селах і містечках, що опинилися на лінії вогню, працюють разом з громадськими об’єднаннями та організаціями Червоного Хреста, надаючи гуманітарну допомогу тисячам воїнів і цивільних співгромадян, піклуючись про людей похилого віку і дітей. Вони часто ризикують своїм здоров’ям, працюють без відпочинку, розвозять продукти харчування, хліб, воду, одяг та засоби гігієни людям, які опинилися в скрутному становищі. І при цьому практично кожен журналіст-волонтер співпрацює з своїм засобом масової інформації чи готує матеріали для соціальних мереж, розповідаючи про героїчну боротьбу українців з російськими загарбниками за свободу рідної землі, про українських вояків, про тимчасово переміщених осіб, про спротив патріотів на окупованих ворогом територіях та життя прифронтових сіл і міст.
Наталя Вадимова, Валентина Бистрова
