Юних учасників із різних куточків Прикарпаття, а також представників учнівської молоді з Львівської, Рівненської та Житомирської областей об’єднав тематичний конкурс есе та відеоесе «Наша свобода залежить від свободи преси», ініціаторами та організаторами якого були Івано-Франківська обласна спілка журналістів й Івано-Франківський Центр журналістської солідарності, співорганізаторами – ЗВО «Університет Короля Данила» та Карпатський (Прикарпатський) національний університет ім. Василя Стефаника. Молодь поділилась своїм баченням проблематики. Публікуємо найкращі роботи переможців конкурсу. Ось погляд Святослава Макогона – студента 4-го курсу кафедри журналістики факультету філології Карпатського національного університету імені Василя Стефаника.
«Наша свобода залежить від свободи преси»
Світ сьогодення – це насамперед світ інформаційних та гібридних війн. Наступ пропаганди стає дедалі жорсткішим. У політиці дедалі більше панують асиметричні впливи – інформаційні війни. Це війни, що ведуться за простір: хто його наповнює – той ним і володіє. Недарма свого часу Вінстон Черчилль сказав: «Хто володіє інформацією – володіє всесвітом». Ці слова не втратили актуальності.
Розгляньмо приклад пропагандистської платформи Russia Today. Вона мовить десятьма мовами: хінді, арабською, англійською, іспанською тощо. Це телекратична система, що формує монополію впливу. Загроза в тому, що російські медіа просувають південноазійські впливи в європейський інформаційний простір. Це окупація без військ, яка починається з умів, а далі – з територій. Уявімо: RT отримує щорічне фінансування в розмірі близько 28 мільярдів рублів – це приблизно $300–400 мільйонів на рік. Для порівняння: бюджет «Голосу Америки» становить $267 мільйонів. Це дає RT перевагу в охопленні, виробництві контенту та впливі на глобальний інформаційний простір.
Зникнення західного медіавпливу відчиняє двері до автократії. У таких країнах формується лояльний електорат, зручний для Кремля чи Пекіна. Прокремлівські партії отримують вагомі результати у Словаччині, Німеччині, Болгарії, Угорщині та Румунії – від 13% до 30%. Їх риторика – антиміграційна, антиєвропейська, популістська. У деяких країнах ці партії вже входять до складу урядів.
Саме вільні медіа є контрпропагандою. Вони транслюють західну систему цінностей. І «Голос Америки» – це не просто голос США, це голос усього вільного світу. Недарма за часів СРСР «Радіо Свобода» глушили, а генеральний секретар компартії Леонід Брежнєв прагнув його знищити. Якщо зникнуть незалежні європейські медіа – зникне і Європа як політичний, економічний і культурний суб’єкт.
Сьогодні медіа формують світогляд, моделюють сенси. У війні за ідентичність перемагає не той, хто має більше танків, а той, чия парадигма домінує. Подібну ситуацію бачимо на Філіппінах, де китайські інвестори поступово отримують контроль над стратегічними галузями: інфраструктурою, телекомунікаціями, медіа. Це створює інформаційне середовище без альтернативи. Варто чомусь статися – миттєво з’являється потрібний сюжет. Поки США реагують, Китай уже діє. Такий він, світ постправди, де свобода – це рабство, а війна – це мир, як писав Джордж Орвелл. У світі інформація – головна зброя, а свобода слова – перший рубіж оборони.
Саме тому свобода медіа – не деталь, а ключ. Вона критично важлива, бо від неї залежить, чиї сенси, чиї права і вольності братимуть гору, а відтак хто формуватиме ландшафт дійсності, в якій живемо.
ДОВІДКА. Конкурс есе та відеоесе «Наша свобода залежить від свободи преси» мав на меті привернути увагу молоді до ролі свободи слова в утвердженні прав людини, боротьбі з дезінформацією та формуванні свідомого громадянства. Усі роботи були сповнені щирості, критичного мислення та глибокого розуміння сучасних викликів, з якими стикається преса. Кожна авторська робота заслуговувала на увагу за свою оригінальність ідеї, аргументованість думок та креативність подачі матеріалу. Переможців, призерів й учасників конкурсу нагородили дипломами, цінними подарунками та сертифікатами.
Мережа Центрів журналістської солідарності – це ініціатива Національної спілки журналістів України, реалізована у співпраці з Міжнародною та Європейською федераціями журналістів, ЮНЕСКО та за підтримки народу Японії. Наша головна мета – допомога медійникам, які працюють в Україні під час війни. Центри працюють у Києві, Харкові, Запоріжжі, Дніпрі, Львові та Івано-Франківську. Цей проєкт є частиною більш широких зусиль ЮНЕСКО, спрямованих на підтримку безпеки журналістів та свободи слова в Україні.
Контакти Центру журналістської солідарності в Івано-Франківську – 066 677 07 26 (Вікторія Плахта, координатор Івано-Франківського центру), адреса: вул. Січових стрільців, 25.
Івано-Франківський ЦЖС
