Попри руйнування приміщення редакції й тривалу перерву в випуску газети, «Вісті Барвінківщини», яким цьогоріч – 91 рік, мають надію відновити друк. «Нам є що сказати читачам!» – наголосила в коментарі пресслужбі НСЖУ головна редакторка видання Ірина Столбова.
– 2022 рік ми починали, як завжди, з оптимізмом, – розповідає Ірина Миколаївна. – Завершили доволі успішно передплатну кампанію – взяли 2022 примірника газети. За традицією, відпрацьованою роками, за кошти передплатників придбали папір для друку газети, який зберігали у Балаклії в друкарні «Балдрук», видавництві, з яким співпрацюємо більше 20 років. Уклали договір на висвітлення діяльності з міською радою. Кошти від передплати за прийнятних умов зберігали на рахунку в «Мегабанку». І раптом… Війна, форс-мажорні обставини, від нас не залежні.
Барвінкове чи не з перших днів війни потрапило під обстріли рашистів. Перший приліт стався у березні. Потім – майже щодня. Випуск газети призупинили. Перейшли на роботу в групі фейсбуку. Щодня подавали зведення: які служби працюють, графіки роботи аптек, банків, заправок, магазинів. Розміщували звернення голови громади – актуально, коротко, офіційно…
30 березня очільник громади вийшов у ефір з оголошенням про евакуацію. Місто порожніє. Журналісти дають графіки руху евакопотягів, автобусів…
– Евакуювалися й ми, троє працівників редакції, – згадує Ірина Столбова. – Забрали з собою оргтехніку. Бентежить архів редакції, а це майже 80 підшивок газети! За 91 рік історії видання! Була ідея передати всі ці величезні товсті стоси нашого видання місцевій бібліотеці. Потім вирішили перевезти заступниці редакторки додому.
У перших числах квітня адміністративну будівлю, де редакція орендує два кабінети, було пошкоджено в результаті бомбардування. Двері винесло вибуховою хвилею. Вікна вціліли – спрацювала порада залишити кватирки на функції провітрювання. Вікна в сусідніх кабінетах вилетіли зовсім.
А кількома днями пізніше стався приліт на споруду центральної бібліотеки, куди були наміри передати архів газети. Будівля вигоріла вщент…
З квітня по жовтень у Барвінківській громаді відбувалися щоденні обстріли, дуже постраждали села Курулька, Грушуваха, Велика Комишуваха, Пашкове, Нова Дмитрівка.
Не працювали аптеки, «Нова пошта», «Укрпошта», банки. Не було автобусного, залізничного сполучення, газового постачання, в багатьох населених пунктах – також електрики.
– Ми відновили роботу сайту «Барвінкове-info», ведемо групу у фейсбуці, – розповідає Ірина Миколаївна. – Пишемо про актуальне – діяльність громади, роботу волонтерів, історії земляків, розповіді про земляків-захисників. Імпульсу в роботі особисто мені додали колеги з газети «Нове життя» селища міського типу Близнюки, куди я евакуювалася. Вони допомагали, підтримували, не допускали опустити руки. Для видання я написала кілька матеріалів.
Допомогу колезі надавала і надає Національна Спілка журналістів України. Зокрема, через Центр журналістської солідарності НСЖУ пані Ірина отримала екстрену матеріальну допомогу, колеги з Центрів продовжують тримати постійний зв’язок та консультують щодо різноманітних запитів.
Ще одним ударом по діяльності колективу «Вістей Барвінківщини» стала ситуація із «Мегабанком». Буквально перед Днем журналіста, 3 червня, цю банківську установу було виведено з ринку. Оголошено про її ліквідацію, рахунок видання заблоковано.
– У нас є кошти. І… їх нема. Наші спроби через юристів вивести кошти із заблокованого рахунку результатів не дають. Ми без грошей. Без зарплати. Без можливостей відновити випуск газети, – каже Ірина Столбова. – А така можливість реально з’явилася після деокупації Ізюма й Балаклії. І наша Барвінківська громада повертається поступово до нормального життя. Ми теж з надією на придбаний папір, на співпрацю з «Балдруком», на відновлення роботи відділень «Укрпошти», включили своє видання в каталог передплати-2023…
Але втішних вістей з видавництва нема – в будівлі «Балдруку» окупанти влаштували комендатуру, рулони паперу викотили на подвір’я, під дощем/снігом вони були елементом барикади. «Укрпошта» також у місті повноцінно планує поновити діяльність лише у листопаді.
– А ми хочемо вийти до читачів друкованим словом. Хочемо сказати, що газета була, є і буде літописом краю, рупором важливих подій. Нам є що сказати читачам. Є які факти оприлюднити, щоб засвідчити військові злочини Росії на території громади і неймовірний патріотизм наших земляків, – каже редакторка. – Ми віримо в майбутнє газети. Газети, яка вистояла в часи Другої світової війни, і яка здолає виклики цієї російсько-української війни.
