• Головна
  • Вступ до НСЖУ
  • Контакти
П’ятниця, 10 Квітня, 2026
Національна спілка журналістів України
Немає результату
Переглянути всі результати
ENG
  • Спілка
    • Історія
    • Керівництво
    • Структура
    • Секретаріат
    • Правління
    • Обласні організації
    • Документи
    • Вступ до НСЖУ
    • Нагороди
    • Конкурси
  • СПЕЦПРОЄКТИ
    • У фокусі – КРИМ
    • Ми з України!
    • Журналісти важливі
    • Центри журналістської солідарності
  • Історії
    Лутфіє Зудієва: «Намагаюсь бути голосом тих, кого позбавили волі»

    Лутфіє Зудієва: «Намагаюсь бути голосом тих, кого позбавили волі»

    Олена Цигіпа, дружина цивільного бранця Росії Сергія Цигіпи: «Ми не можемо спокійно жити, просинатися, дихати з думками про рідних у неволі»

    Олена Цигіпа, дружина цивільного бранця Росії Сергія Цигіпи: «Ми не можемо спокійно жити, просинатися, дихати з думками про рідних у неволі»

    Готували на туристичній комфорці й жили під дахом із брезенту: як родина криворізького журналіста оговтувалася після ракетного удару

    Готували на туристичній комфорці й жили під дахом із брезенту: як родина криворізького журналіста оговтувалася після ракетного удару

    Телеоператор з Херсона Ігор Загной: «Після акуборатравми спочатку змонтував сюжет, бо це мій професійний обов’язок, а потім звернувся до лікарів»

    Телеоператор з Херсона Ігор Загной: «Після акуборатравми спочатку змонтував сюжет, бо це мій професійний обов’язок, а потім звернувся до лікарів»

  • Мiсцевi Медiа
    Прикарпатська ТРК «РАІ» вийшла на MEGOGO і розбудовує мережу студій: досвід учасника проєкту НСЖУ

    Прикарпатська ТРК «РАІ» вийшла на MEGOGO і розбудовує мережу студій: досвід учасника проєкту НСЖУ

    2026 рік із «Перемогою»: незламний дух людей на шпальтах газети

    2026 рік із «Перемогою»: незламний дух людей на шпальтах газети

    Друковане слово під демонтаж: чому в столиці знищується мережа продажу преси

    Друковане слово під демонтаж: чому в столиці знищується мережа продажу преси

    Локальні медіа: Львівське видання «лупає сю скалу», хоча редактор в армії, а влада «просить не критикувати»

    Локальні медіа: Львівське видання «лупає сю скалу», хоча редактор в армії, а влада «просить не критикувати»

  • Юридична допомога
  • Навчання
  • Спілка
    • Історія
    • Керівництво
    • Структура
    • Секретаріат
    • Правління
    • Обласні організації
    • Документи
    • Вступ до НСЖУ
    • Нагороди
    • Конкурси
  • СПЕЦПРОЄКТИ
    • У фокусі – КРИМ
    • Ми з України!
    • Журналісти важливі
    • Центри журналістської солідарності
  • Історії
    Лутфіє Зудієва: «Намагаюсь бути голосом тих, кого позбавили волі»

    Лутфіє Зудієва: «Намагаюсь бути голосом тих, кого позбавили волі»

    Олена Цигіпа, дружина цивільного бранця Росії Сергія Цигіпи: «Ми не можемо спокійно жити, просинатися, дихати з думками про рідних у неволі»

    Олена Цигіпа, дружина цивільного бранця Росії Сергія Цигіпи: «Ми не можемо спокійно жити, просинатися, дихати з думками про рідних у неволі»

    Готували на туристичній комфорці й жили під дахом із брезенту: як родина криворізького журналіста оговтувалася після ракетного удару

    Готували на туристичній комфорці й жили під дахом із брезенту: як родина криворізького журналіста оговтувалася після ракетного удару

    Телеоператор з Херсона Ігор Загной: «Після акуборатравми спочатку змонтував сюжет, бо це мій професійний обов’язок, а потім звернувся до лікарів»

    Телеоператор з Херсона Ігор Загной: «Після акуборатравми спочатку змонтував сюжет, бо це мій професійний обов’язок, а потім звернувся до лікарів»

  • Мiсцевi Медiа
    Прикарпатська ТРК «РАІ» вийшла на MEGOGO і розбудовує мережу студій: досвід учасника проєкту НСЖУ

    Прикарпатська ТРК «РАІ» вийшла на MEGOGO і розбудовує мережу студій: досвід учасника проєкту НСЖУ

    2026 рік із «Перемогою»: незламний дух людей на шпальтах газети

    2026 рік із «Перемогою»: незламний дух людей на шпальтах газети

    Друковане слово під демонтаж: чому в столиці знищується мережа продажу преси

    Друковане слово під демонтаж: чому в столиці знищується мережа продажу преси

    Локальні медіа: Львівське видання «лупає сю скалу», хоча редактор в армії, а влада «просить не критикувати»

    Локальні медіа: Львівське видання «лупає сю скалу», хоча редактор в армії, а влада «просить не критикувати»

  • Юридична допомога
  • Навчання
Немає результату
Переглянути всі результати
Національна спілка журналістів України
Немає результату
Переглянути всі результати
Головна Новини

Нацрада: «Вісник Ч» – регіональне медіа, яке ламає стереотипи

Степанов Максим Степанов Максим
16 Березня, 2026 / 15:52
рубрика Новини
0
Нацрада: «Вісник Ч» – регіональне медіа, яке ламає стереотипи
Поділитися у FacebookПоділитися у TwitterВідправити e-mail

«Вісник Че», а що ж іще?» – слоган, який знають від села до села на Чернігівщині. Найбільш тиражоване друковане регіональне видання області виходить накладом понад 23 тис. примірників і охоплює понад 200 тис. аудиторії на різних платформах. Про те, як друкованому медіа на прикордонні вдалося досягти таких результатів та як цифровий контент допомагає видавати газету, представниця Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення в Чернівецькій області Ірина Сенченко поспілкувалася з керівницею діджитал-напряму і журналісткою «Вісника Ч» Мариною Забіян. Матеріал опубліковано на сайті Нацради.

На її переконання, запорукою успіху видання є безпосередня співпраця з аудиторією і добре продумана стратегія розвитку цифрового напряму. Журналісти редакції проїжджають тисячі кілометрів, аби висвітлювати життя таким, яким воно є. «За місяць ми наїжджаємо 4500 кілометрів, щоб безпосередньо спілкуватися і робити живі репортажі з полів. Вдягаємо бурки, печемо млинці, зустрічаємо воїнів, плачемо або сміємося разом. Розумієте? Разом! В цьому і є, певно, секрет», – каже Марина.

Пов'язанітеми

В Україні створюють стандарт правничої мови

Міжнародна спільнота має посилити тиск на Росію, щоб примусити дотримуватись Женевських конвенцій – Олена Цигіпа

Гіперлокальний контент – увага до кожного

Політика редакції – говорити про все. Звісно, чутливі теми дають більше охоплення, однак свідомий вибір медійників – висвітлювати й ті аспекти, що не набирають великих переглядів. «Навіть коли якийсь контент «залітає», ми показуємо завтра те, що не стане вірусним, але точно буде важливим для громади».

Нацрада: «Вісник Ч» – регіональне медіа, яке ламає стереотипи 1

Локальність є вибором редакції – історії про місцевих людей, їхні будні і свята роблять «Вісник Ч» затребуваним і близьким.

«Коли був обмін полонених у Нових Яриловичах, а це – самісінький кордон, ми їхали туди, стояли чекали, писали матеріали. Люди були шоковані, бо про них ніколи ніхто не писав. Вони говорили і говорили з нами.  Бо їх не помічали, а їм важливо показати і голосно прокричати – ми тут, ми українці, це наш дім і ми в мороз чекаємо і зустрічаємо своїх завжди!».

Близькість до своєї аудиторії збільшує довіру читачів і глядачів, вона вплинула й на передплатний процес. Наразі немає традиційних днів передплати на пошті, каже журналістка, однак про неї домовляються під час зустрічей з людьми в селах і телефоном. Редакція влаштувала власну кампанію, під час якої проїхали тисячі кілометрів областю. Говорили про газету, показували її, знайомилися, паралельно готували матеріали.

Нацрада: «Вісник Ч» – регіональне медіа, яке ламає стереотипи 2

«Під час передплатної кампанії я тричі на тиждень виїжджала в різні куточки області, щоб спілкуватися з передплатниками, краще розуміти їх, знати роботу поштарів. Їздила до людей на прикордоння. У таких селах газета дуже актуальна, коли світла немає вже майже місяць».

Читачі знають, що до «Вісника Ч» завжди можна додзвонитися, і редакція знайде спосіб, як доставити газету навіть на віддалений хутір. Це принципова політика редакції – розв’язати проблему, з якою звертаються. «Ми розуміємо, що за цим дідусем стоїть родина, село. Це – наша репутація»,–наголошує Марина. Така відкритість робить газету вельми затребуваною.

Цифровий простір – алгоритми і стратегія

На кожній із цифрових платформ «Вісник Ч» має своє особливе звучання.  Найбільше підписників зараз  у фейсбуці – понад 170 тисяч. Щовівторка тут виходять відеоанонси до матеріалів – так промотують новий номер. У четвер виходить газета, потім тексти можуть з’являтися на партнерських сайтах. «Це не хаотичний перехід в онлайн – це продумана модель, де цифра працює на друк».

Нацрада: «Вісник Ч» – регіональне медіа, яке ламає стереотипи 3

Активний «Вісник Ч» і в тіктоці – там понад 30 тисяч підписників. Розвивають також ютуб: цьогоріч редакція працює над більшими за форматом матеріалами – поки без фінансової віддачі, але з чітким розумінням алгоритмів і стратегії. Прагнуть створювати подкасти і писати їх на самому прикордонні.

Удвічі за останній рік зріс інстаграм завдяки контенту про національну ідентичність, особливості регіону, локальні традиції. Ці матеріали отримують широкий відгук серед молодої аудиторії. Марина вважає, що молодь у них знаходить себе і самоідентифікується.

Монетизація та грантові підходи

Наразі редакція покриває близько 80% потреб свого бюджету самостійно, решта – грантова підтримка. Вартість газети не підвищують, бо турбуються про те, аби для людей вона була доступною, а ціна – реальною.

Нацрада: «Вісник Ч» – регіональне медіа, яке ламає стереотипи 4

Марина глибоко розуміється на процесах здобуття грантової підтримки. У 2023 році, щойно вийшла з декретної відпустки, відвідувала всі можливі медійні заходи, де привертала увагу до газети, говорила про «Вісник Ч», показувала цифри. І саме той момент, коли тебе знають особисто, коли чули твою історію, – він працює найкраще і дає результат.

«Мені важливо розуміти весь процес — від викликів з доставки пошти й відгуку читачів до друку та логістики. Лише так можна написати сильну грантову заявку. Я описую все чітко і відповідаю за кожне слово. Тому можу аргументувати перед донорами і саму ідею, і кожну цифру в кошторисі», –  каже медійниця.

Міжнародне визнання – є чому навчити колег

Наприкінці 2025 року редакція газети «Вісник Ч» отримала міжнародний сертифікат журналістської довіри JTI. На сьогодні це перше медіа в області, яке має такий сертифікат.

Також торік газета потрапила до проєкту Stronger Together. Серед 40 медіа України відібрали лише чотири, і «Вісник Ч» був поміж них. Серед критеріїв відбору враховували мову медіа, якість матеріалів, організацію процесів. «Чому нас відібрали? Я презентувала редакцію, розповіла про себе, показала тираж у війну, і певно цим шокувала». Цими днями Марина Забіян у Норвегії: закордонні колеги хочуть навчатися досвіду у чернігівського видання, як забезпечити популярність локального видання у складних умовах.

Нацрада: «Вісник Ч» – регіональне медіа, яке ламає стереотипи 5

А у квітні до редакції приїде данський журналіст на практику. «Уявіть, не просто писати матеріал, а тиждень вчитиметься у нас!».

Друкованому слову – перевага

У редакції «Вісника Ч» працюють 16 людей: журналісти, редактор, верстувальник, коректор, водій, прибиральниця. І кожен із них важливий. Головний редактор Сергій Народенко керує, направляє, збагачує своїм величезним досвідом. Його робота здебільшого непублічна. Завдання Марини – вести цифровий напрям, говорити про газету, популяризувати її і виводити на інші рівні, а також робити живий контент. Щоб отримати гарний матеріал, працівники їдуть далеко у села, витрачають ресурси, але саме це, переконані вони, дає якісний контент, підтримку та довіру аудиторії.

І найперший акцент у редакції – саме друкована газета. Там виходять найцікавіші матеріали, і тільки потім їх поширюють у мережах. «Газета завжди залишається головною. Цифрові платформи працюють на неї, а не навпаки. Бо «Вісник Ч» –  про життя,  про що ж ще!».

Попереднє

Дядя Паша, газетні парадокси та 60 років стажу: як живе друкована преса на Черкащині

Наступне

Держкомтелерадіо — про престижну нагороду Центрів журналістської солідарності НСЖУ

Схожі новини

В Україні створюють стандарт правничої мови
Новини

В Україні створюють стандарт правничої мови

10/04/2026
Міжнародна спільнота має посилити тиск на Росію, щоб примусити дотримуватись Женевських конвенцій – Олена Цигіпа
Новини

Міжнародна спільнота має посилити тиск на Росію, щоб примусити дотримуватись Женевських конвенцій – Олена Цигіпа

10/04/2026
День кримськотатарської журналістики: 143 роки боротьби за свободу слова
Новини

День кримськотатарської журналістики: 143 роки боротьби за свободу слова

10/04/2026
Євгенія Кравчук: “Ми почули багато історій, які ніколи не хотілося б почути”
Новини

Євгенія Кравчук: “Ми почули багато історій, які ніколи не хотілося б почути”

10/04/2026
Наступне
Держкомтелерадіо — про престижну нагороду Центрів журналістської солідарності НСЖУ

Держкомтелерадіо — про престижну нагороду Центрів журналістської солідарності НСЖУ

Currently Playing

Як журналісти рятувалися від російських ракет. Конференція НСЖУ в Дніпрі

Як журналісти рятувалися від російських ракет. Конференція НСЖУ в Дніпрі

Як журналісти рятувалися від російських ракет. Конференція НСЖУ в Дніпрі

Відео
My trip to Ukraine. Anna Del Freo. EFJ

My trip to Ukraine. Anna Del Freo. EFJ

Відео
Як журналісти пережили перші дні широкомасштабного вторгнення

Як журналісти пережили перші дні широкомасштабного вторгнення

Відео

Найбільше читають

  • Знімальна група телеканалу «Прилуки» опинилась в епіцентрі атаки дронів

    Знімальна група телеканалу «Прилуки» опинилась в епіцентрі атаки дронів

    0 Посилань
    Share 0 Tweet 0
  • Знесуть або врятують: хто вирішить долю кіосків «Преса» – КМДА чи парламент

    0 Посилань
    Share 0 Tweet 0
  • Актуально. Про механізми реагування «Укрпошти» на скарги щодо доставки

    0 Посилань
    Share 0 Tweet 0
  • У Нікополі під час обстрілу важко поранено доньку члена НСЖУ

    0 Посилань
    Share 0 Tweet 0
  • Зі Сходу до Заходу на мотоциклі: незвичне хобі телеоператорки із Запоріжжя

    0 Посилань
    Share 0 Tweet 0

ОСТАННІ НОВИНИ

В Україні створюють стандарт правничої мови

В Україні створюють стандарт правничої мови

10/04/2026

Міжнародна спільнота має посилити тиск на Росію, щоб примусити дотримуватись Женевських конвенцій – Олена Цигіпа

Міжнародна спільнота має посилити тиск на Росію, щоб примусити дотримуватись Женевських конвенцій – Олена Цигіпа

10/04/2026

День кримськотатарської журналістики: 143 роки боротьби за свободу слова

День кримськотатарської журналістики: 143 роки боротьби за свободу слова

10/04/2026

Євгенія Кравчук: “Ми почули багато історій, які ніколи не хотілося б почути”

Євгенія Кравчук: “Ми почули багато історій, які ніколи не хотілося б почути”

10/04/2026

Як відновлюватися під час війни: про ментальне здоров’я та ресурси, без яких не витримати

Як відновлюватися під час війни: про ментальне здоров’я та ресурси, без яких не витримати

10/04/2026

Завантажити ще
Головна 2
НСЖУ

Національна спілка журналістів України (НСЖУ), згідно з її Статутом, є національною всеукраїнською творчою спілкою, що об’єднує журналістів та інших працівників засобів масової інформації.
Про нас

РУБРИКИ

  • Анонси
  • Новини
  • Новини медіапростору
  • Міжнародні новини
  • Відновлення медіа
  • Юридична консультація
  • Навчання
  • Публікації

КОНТАКТИ

Поштова адреса:
01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 27-а

тел.: +38(044) 234-52-09

email: [email protected]

МИ В СОЦ.МЕРЕЖАХ

  • Головна
  • Вступ до НСЖУ
  • Центри журналістської солідарності
  • Контакти

© 2025 Національна спілка журналістів України
Всі матеріли захищені і можуть бути використані лише дозволено за умови відкритого для пошукових систем гіперпосилання на відповідну сторінку матеріала НСЖУ не нижче третього абзацу.

Немає результату
Переглянути всі результати
  • Спілка
    • Історія
    • Керівництво
    • Структура
    • Секретаріат
    • Правління
    • Обласні організації
    • Документи
    • Вступ до НСЖУ
    • Нагороди
    • Конкурси
  • СПЕЦПРОЄКТИ
    • У фокусі – КРИМ
    • Ми з України!
    • Журналісти важливі
    • Центри журналістської солідарності
  • Історії
  • Мiсцевi Медiа
  • Юридична допомога
  • Навчання