Місцеві українські медіа, в першу чергу друковані, залишені напризволяще, і їм потрібна підтримка держави. Таку думку висловив під час Всеукраїнської наради директорів голова Комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики Микита Потураєв, відповідаючи на запитання журналістів. Зокрема, редакторка газети «Запорізька правда» Наталія Зворигіна інформувала: вісімнадцятого березня депутати закрили єдине україномовне видання в Запорізькій області. До кого апелювати? Який закон може це захистити? Чому закон «Про медіа», проект якого зараз пропонується до розгляду, не стоїть на заваді вчинкам місцевих депутатів?
На це голова профільного комітету відповів:
«Якраз про це я хотів би поговорити: чи є захищеними медіа сьогодні в Україні від свавілля місцевої влади? Від якої вони раніше залежали повністю, а зараз, на щастя, вже менше. Хоча ця реформа, на мій погляд, не є вдалою. Насправді зараз місцеві медіа, в першу чергу друковані, залишені напризволяще, на розсуд ринку. А у людей грошей замало, і вони не можуть підтримати ті медіа, які вони цінують і хотіли б утримувати. То чи має на це якось вплинути держава? Я вважаю, що має».
Він повідомив, що народні депутати зараз вивчають можливість підтримати медіа за рахунок зменшення податків і зборів. Посадовець нагадав, що саме законом «Про медіа» передбачалося спростити доступ місцевих медіа, в тому числі, до європейських програм підтримки. Однак не так сталося, як гадалося.
«Через ковідну пандемію держава опинилась у дуже непростій ситуації. Грошей не вистачає на сектори, які потерпають від пандемії. Ми про це мали не одну розмову з міністерством. Я вважаю, що держава має знайти можливості, аби підтримати саме друковані медіа напряму, грошима. Я розумію, що, на жаль, немає такої спроможності, щоби ви прямо подали якісь пропозиції стосовно того, як це можна було б зробити у вигляді законодавчої ініціативи, яку ми могли б підтримати. Але ми готові це з вами разом відпрацювати», – зауважив Микита Потураєв.
Він поінформував присутніх на нараді редакторів, що народні депутати вже закладали гроші на інституційні гранти.
«Це якраз справа, в якій ми можемо об’єднатися і вимагати від Уряду та Міністерства фінансів, щоби гроші, які ми закладали разом із Міністерством культури та інформаційної політики, таки потрапили не з резервного фонду, а в основний фонд. Щоби друковані медіа отримали пряму підтримку з боку держави», – підкреслив він, додавши: «На законодавчому рівні ми зробили всі можливості для того, щоби ці інструменти, по-перше, з’явилися, а по-друге, щоб вони були дієвими».
Політик порадив журналістській спільноті наполегливо і публічно відстоювати свої права разом із правом громадян на отримання інформації.
«Справа в наших спільних руках. Ми ж з вами всі – фахівці, які розуміються найкраще, що відбувається в державі. Можливо, краще за людей, які працюють у міністерствах. Нам треба вдаватися до публічності, вимагаючи, щоби держава знайшла гроші. Бо інструменти у держави уже є. Якщо наповнити їх фінансами – вони запрацюють, у тому числі, й на вашу користь. То треба вимагати більш наполегливо. І ми готові вас у цьому підтримати», – пообіцяв Потураєв редакторам українських ЗМІ.
Він підкреслив:
«Коли ти ведеш битву лише в київських коридорах, ти не завжди можеш виграти. А коли ти ведеш її публічно, в масштабах всієї України, ти можеш досягнути значно більшого. Ми не супротивники. Ми – союзники. Давайте разом вимагати від державної системи, щоби вона знайшла можливість задовольнити потреби місцевих медіа».
Він підкреслив: якщо надавати пільги – то всім медіа без винятку. Також необхідно владнати проблему передачі на баланси редакційних приміщень.
«Велика помилка була допущена навіть не в реформі місцевих медіа,а в реформі самоврядування. Ми маємо таку ж проблему з музеями, театрами, планетаріями – коли вони мають самі у себе орендувати власні приміщення. Це можна виправити на законодавчому рівні», – пообіцяв голова профільного комітету.
Він пояснив, що інформаційна грамотність вкладається в просту модель.
«Право людини на інформацію – таке саме, як і право на отримання комунальних послуг. Невід’ємне право. Або медіа, або люди напряму мають отримати субсидію на те, щоб отримувати місцеву інформацію. Що б ми не казали по боротьбу з дезінформацією, інформаційною агресією – якщо ми не допоможемо людям отримувати якісну інформацію на місцях – ми нічого на національному рівні не досягнемо. Бо медійна незалежність починається саме з місцевих медіа».
Микита Потураєв у своєму заключному виступі підкреслив: хоча його позиція часто розходиться з позицією керівництва Спілки журналістів, це не означає, що вони вороги.
«Національна спілка журналістів є ідеальним акумулятором для всіх ваших пропозицій. Треба долучати представників з комітету економічної політики. Сьогодні пролунало дуже багато конструктивних пропозицій. Давайте на рівні НСЖУ все це акумулювати і виносити на розгляд. Будуть слухання про мовлення та про інформування людей на прифронтових територіях. Такі слухання мають чіткі рекомендації: що має зробити Верховна Рада, Кабмін і так далі. Ви насправді – велика влада. Це не комплімент, а констатація. Ваш вплив дуже великий, ви можете багато вимагати від влади і депутатів. Ви дуже потужні гравці, в тому числі політичні», – резюмував Микита Потураєв.
Голова Національної спілки журналістів Сергій Томіленко пообіцяв передати голові профільного Комітету напрацьовану антикризову програму та висловив готовність «об’єднувати зусилля, щоб у діалозі з Урядом таки знайти важелі і профінансувати заходи з підтримки українських друкованих ЗМІ».
Нагадаємо, що всеукраїнська нарада редакторів газет, яка пройшла в онлайн-режимі 25 березня, стала масштабним представницьким форумом для обговорення проблем газетної галузі. У нараді взяли участь близько 200 редакторів та журналістів друкованих ЗМІ з усіх регіонів України, відповідаючи на суспільний запит – право українців на отримання достовірної та своєчасної інформації, захист інформаційного простору країни та підтримку стійкості українських медіа, зокрема, місцевих газет.
Доповідачами на нараді, організованій Національною спілкою журналістів України, стали троє заступників Міністрів: Антон Геращенко (Міністерство внутрішніх справ), Тарас Шевченко (Міністерство культури та інформаційної політики), Валерія Іонан (Міністерство цифрової трансформації); троє народних депутатів: Микита Потураєв та Ірина Констанкевич (Голова та Перша заступниця Голови Комітету ВР з питань гуманітарної та інформаційної політики), Олексій Устенко (член Комітету ВР з питань фінансів, податкової та митної політики); представники керівництва АТ «Укрпошта» та Федерації профспілок України.
«Сфера друкованих медіа нині – вільний і конкурентний ринок, учасники якого – незалежні видання, серед них понад 600 реформованих місцевих газет. Спроби запровадити контроль або цензуру в друкованих ЗМІ небезпечні. Ця сфера потребує не посилення державного регулювання, а створення засад економічної незалежності медіа та захисту професійної діяльності журналіста», – наголошується в резолюції за підсумками Всеукраїнської наради редакторів газет.
Міжнародна та Європейська федерації журналістів наголошують на важливості державної підтримки українських медіа та декларують свою підтримку напрацьованій Національною спілкою журналістів України Резолюції Всеукраїнської наради редакторів, яка містить 14 вимог до українського уряду та парламенту.
