Сьогодні, в Міжнародний день припинення безкарності за злочини проти журналістів, Національна спілка журналістів України говорить про солідарність – насамперед із тими українськими медійниками, які незаконно ув’язнені державою-агресором, які зникли на тимчасово окупованих територіях.
На цьому наголосив голова Національної спілки журналістів Сергій Томіленко під час акції «Воєнні злочини проти журналістів не мають залишатись безкарними», яку НСЖУ провела в столичному Національному музеї історії України в Другій світовій війні.
– Ми закликаємо міжнародні організації, українську владу посилити свій тиск на росію з метою звільнення наших незаконно захоплених колег, хоча розуміємо, що це надзвичайно складно, адже країна-агресор не дотримується жодних міжнародних конвенцій і правил, – сказав Сергій Томіленко. – Воєнні злочини проти журналістів має бути зупинено, а винних – покарано!
Голова НСЖУ наголосив, що Спілка всіма можливими способами наближає момент, коли ми зможемо привітати на свободі тих колег, які сьогодні є заручниками кремля, – кримськотатарських журналістів, Владислава Єсипенка, Ірину Данилович, Ірину Левченко, Дмитра Хилюка, Вікторію Рощину, Максима Буткевича, Сергія Цигіпу та інших. А їх на сьогодні загалом – понад 25!
На заклик НСЖУ учасники акції підписували Листівки солідарності – звернення до полонених колег, які Спілка передасть їхнім родинам. Свого часу НСЖУ надсилала такі послання іншим заручникам кремля, яких, на щастя, нині вже визволено, – Станіславу Асєєву, Роману Сущенку, Миколі Семені.
– Журналісти – це та гідна професія, яку в усьому світі мають підтримувати, а не карати за неї, – наголосив Сергій Томіленко. – Журналістика – не злочин! Ми стоїмо горою за своїх, захищаючи свободу слова і право людей на отримання інформації. Під час війни журналістика як ніколи важлива, вона рятує життя. Прифронтові газети допомагають сотням, тисячам українців знаходити порятунок, евакуйовуватися. А ще – журналісти документують воєнні злочини, і ми всі спільно наближаємо момент справедливості, покарання того великого зла, яке (ми віримо, що тимчасово) сьогодні розперезалося!
Непокаране насильство проти журналістів – проблема всього світу. З 2006 по 2023 рік у світі вбито понад 1600 журналістів. На цьому наголосила перша секретар НСЖУ Ліна Кущ.
– У 90 відсотках випадків ці вбивства залишилися не покараними, а безкарність призводить до того, що злочини стають частішими і жорстокішими. Ми це бачимо на прикладі російської агресії в Україні та спровокованих росією воєнних конфліктах по всьому світові, – сказала Ліна Кущ.
Журналістка і волонтерка Людмила Гусейнова, яку окупанти три роки тримали в своїх катівнях, говорила про важливість підтримки і солідарності з боку колег на волі.
– Кожне слово, яке ми тут говоримо на підтримку полонених, доходить до них! Різними шляхами, але – доходить і дає сили вижити, не зламатися! – сказала пані Людмила. – Окупанти переконують заручників, що про них забули, що вони в Україні нікому не потрібні. І це вбиває. Але слова підтримки все одно доходять. І нині, після звільнення, я намагаюся доносити ці слова тим, хто зараз залишається за ґратами.
Про те, що всі журналісти – як військові, так і цивільні, роблять свій внесок у майбутню Перемогу, говорив очільник пресслужби командування Сухопопутних військ ЗСУ Ілля Євлаш.
– Ви всі для мене є великими героями, – сказав він, звертаючись до колег. – На особливу повагу заслуговують журналісти, які продовжували надавати правдиву інформацію, перебуваючи в окупації. На жаль, декого з них уже немає серед живих, дехто перебуває в полоні… – зазначив Ілля Євлаш і закликав усіх колег до спільної боротьби на інформаційному фронті проти агресора.
Журналістка Інна Варениця, колишня дружина й мати дітей загиблого фотожурналіста Максима Левіна, наголосила, що сьогодні «бути українцем, а тим більше – бути українським журналістом, а тим більше – бути українським журналістом, який працює для українських медіа, – це смертельно небезпечно».
– Російські війська вбивають журналістів артилерійськими ударами… Можуть вбити захопленого в полон, як це сталося з Максом… Жодного покарання за ці злочини немає. Тому російські військові й далі коять такі злочини… Журналісти не мають бути переслідуваними за свою професію! – наголосила Інна Варениця.
Реєстр зниклих безвісти за особливих обставин, який розпочав діяти з травня 2023 року, включає вже 28 тисяч громадян України, і це число, на жаль, щодня зростає. Про це повідомив представник Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини в системі органів сектору безпеки й оборони Олександр Кононенко. Серед зниклих громадян – військові, цивільні, діти…
– Нині за даними ООН в Україні від початку війни загинуло близько 10 тисяч цивільних людей. Але ми чітко усвідомлюємо, що про трагедію Маріуполя та інших міст стане по-справжньому відомо лише після їх звільнення, – сказав Олександр Кононенко. Він закликав журналістів більше уваги приділяти розслідуванням убивств і незаконних затримань окупантами цивільних заручників.
Незважаючи на всі небезпеки роботи поблизу лінії фронту, журналісти й далі виконують там свої професійні обов’язки.
– Коли мої діти запитують мене, чому я знову їду на прифронтові території, в мене є на це проста відповідь: «Якщо світ не побачить, що там дійсно відбувається, значить цього «не було». Якщо ми не заповнимо інформаційне поле, російська пропаганда зробить це за нас», – сказав відомий український журналіст і локальний продюсер, виконавчий директор Академії української преси Андрій Коваленко.
Він наголосив на тому, що критично важливо порушувати питання безпеки роботи журналістів, забезпечення їх необхідними засобами захисту, знаннями і навичками.
Про важливість і небезпеку роботу журналістів у воєнний час, необхідність ушанування пам’яті загиблих колег під час акції говорили завідувачка науково-експозиційного відділу Національного музею історії України в Другій світовій війні Ірина Коцабюк, редакторка ІА «Вчасно» з Донеччини Марія Давиденко (колега загиблого журналіста Олександра Цахніва), голова регіональної комісії з реабілітації в Донецькій області Павло Островський, завідувачка відділу журналістських розслідувань новописарівської газети «Ворскла» (Сумської області Оксана Ковальова.
Захід пройшов у просторі виставки «Розстріляна свобода слова», яку НСЖУ проводить у Національному музеї історії України в Другій світовій війні.
Станом на сьогодні від початку повномасштабного вторгнення рф на територію України окупанти вбили щонайменше 73 медійників. За верифікованими даними НСЖУ та Міжнародної федерації журналістів, серед загиблих – 16 медійників, які виконували професійні обов’язки; 9 медійників – цивільних жертв; 48 представників ЗМІ, які мобілізувалися для захисту України у лавах Сил оборони України.
Акція «Воєнні злочини проти журналістів не мають залишатись безкарними» пройшла в просторі виставки «Розстріляна свобода слова», яку Національна спілка журналістів України створила за підтримки шведської правозахисної організації Civil Rights Defenders, мережі Центрів журналістської солідарності НСЖУ.
Інформаційна служба НСЖУ
Фото Андрія Нестеренка та НСЖУ
