Ні пандемія коронавірусу, ні нинішня війна не змусили видання «Новини Шумщини», що на Тернопільщині, зупинити вихід. Редакція завжди була налаштована оптимістично і завжди вірила в те, що буде краще, говорить її керівниця Алла Омельчук.
«Ми взяли курс на те, що навпаки – в такий час треба людей інформувати. Хоч люди опинилися в невизначеності, але вирішили: ми маємо зобовʼязання перед передплатниками, вони газету оплатили. Тож не можемо просто взяти і припинити вихід. Людям треба подавати інформацію», – розповідає Алла Омельчук у коментарі НСЖУ.
Зауважує: з початком війни в районі виникали деякі перебої з інтернетом. Це було помітно і по кількості відвідувань на сайті. Відтак, розуміли важливість друкованої версії.
«Ми не пропускали жодного виходу, хоча і виникали деякі проблеми з доставкою. В наше місто газету привезли, а в села – не довезли. Люди почали думати, що видання не виходить. Навіть на вулиці зупиняли, казали – пишіть, розказуйте… З поштою ми утрясли. Але, щоправда, змушені були трохи зменшити кількість сторінок – завжди виходили на 12, а зараз робимо 8. Бо немає телепрограми, поменшало привітань», – розповідає редакторка.
Та «Новини Шумщини» не стали інформаційно менш насиченими. Побачивши, що газета виходить, поступово почали повертатися рекламодавці, адже бізнес також розуміє, що треба працювати, попри обставини.
Колектив, каже Алла Омельчук, весь на місці. Зараз редакція змушена трохи економити на заробітній платі, прибравши надбавки за інтенсивність. Але працівники до ситуації ставляться з розумінням.
«Працюємо по проєктах, подаємо заявки на отримання грантів, пишемо і для сайту, і для газети – треба працювати і шукати нові можливості, – додає Алла Омельчук. Ми налаштовані оптимістично. Наш колектив завжди був оптимістом, у будь-якій ситуації ми вірили в краще. Навпаки, зараз згуртувалися, розуміємо, що треба працювати для людей. Не можемо дозволити собі злякатися, опустити руки і переживати. Що буде далі».
“Газета має налагоджену співпрацю з місцевими громадами, висвітлює їхню діяльність”.
«Все одно мусимо показувати життя в громадах, бо там живуть наші передплатники. Даємо багато розширеної інформації – консультації для переселенців, розповідаємо про діяльність волонтерів, де яку допомогу можна отримати. В кожному номері пишемо про людей, які знайшли прихисток у нашій громаді, які виїхали із зон бойових дій. Людям є про що розповісти, бо пережили багато. Останні номери розходяться дуже швидко, не залежуться», – каже Алла Омельчук.
Попри труднощі, газета, яка виходить ще із 1945 року, має один із найбільших тиражів у області серед колишніх комунальних районок – близько 3,5 тис. примірників.
«Розуміємо, що тиражі будуть падати, бо час такий. Але наше видання – на хорошому рахунку в людей», – підсумовує редакторка.
