Проєкт Національної стратегії з кібергігієни до 2030 року – документ, який має системно підвищити рівень цифрової безпеки українців – представило 12 листопада Міністерство цифрової трансформації України.
Повномасштабне вторгнення Росії та зростання цифровізації держави зробили питання кібербезпеки вкрай важливим. За даними досліджень, 81% підлітків в Україні стикалися з проблемами неправомірних дій в інтернеті, а серед дорослого населення цей показник зріс на 14% за останні два роки.
Для журналістів, які щодня працюють з конфіденційною інформацією та джерелами, питання цифрової гігієни має особливе значення. Недостатній рівень захисту може призвести до витоку даних, компрометації джерел та інших серйозних наслідків.
Документ визначає три головні стратегічні цілі:
1. Підвищення базового рівня цифрової грамотності – планується залучити 4 мільйони громадян до програм цифрової освіти протягом 5 років із щорічним зростанням на 2%.
2. Підвищення обізнаності з кібергігієни – охопити мінімум 2 мільйони громадян спеціальними програмами, досягнувши 10% приросту обізнаності до 2030 року.
3. Впровадження національних рекомендацій – залучити щонайменше 100 великих компаній (понад 1000 співробітників) до пілотного проєкту та запровадити рекомендації у 90% державних установ.
Перший віцепрем’єр-міністр Михайло Федоров підкреслив, що стратегія передбачає системний підхід «від дитячих садків до державних установ». Він також зазначив бачення майбутнього: «Цифрова безпека — лише один з елементів сучасного цифрового суспільства. Наступний крок — Agentic State. Держава, де ШІ допомагає ухвалювати рішення, автоматизує процеси та створює новий рівень взаємодії з громадянами».
Це особливо актуально, адже, за даними Google Ukraine, в Україні діти отримують власний смартфон у середньому у 8 років, а користуватися цифровими пристроями починають ще у 3-6 років.
Окрему увагу приділено вразливим категоріям – літнім людям, дітям, ветеранам. За даними опитувань, люди старшого віку часто стають жертвами фішингових атак та цифрових шахрайств.
При розробці стратегії команда Мінцифри вивчала досвід Сінгапуру, США, ОАЕ, Австралії та Японії. Особливу увагу приділили європейським практикам, зокрема директиві NIS2, яка встановлює мінімальні вимоги до базового рівня кібергігієни в країнах ЄС.
Як приклад успішного впровадження: у Сінгапурі понад 92% домогосподарств охоплені ініціативою Be Safe Online, а в Естонії щорічно проходять сертифікацію понад 30 тисяч користувачів на знання принципів кібергігієни.
Стратегія передбачає створення практичних інструментів:
– «Кіберграм» на платформі Дія.Освіта – єдина система тестування рівня кібергігієни
– Обов’язкові курси з кібергігієни у школах та університетах
– Систему державної сертифікації базових цифрових навичок
– Спеціалізовані програми для різних професійних груп, включно з журналістами
До 2030 року 80% держслужбовців повинні мати базовий сертифікат про проходження єдиного тренінгу з кібергігієни.
Фінансування стратегії здійснюватиметься за рахунок державного бюджету та міжнародної технічної допомоги. Мінцифра координуватиме реалізацію та щороку звітуватиме про досягнуті результати.
Ознайомитися з повним текстом стратегії можна ТУТ.
За результатами дослідження рівня цифрової грамотності, проведеного Мінцифрою у 2023 році, базовий рівень цифрових навичок українців становить 57,5% – на 10% більше, ніж шість років тому. Кожен другий дорослий українець хоча б раз ухвалював рішення, спираючись на взаємодію зі штучним інтелектом, а серед підлітків цей показник сягає 76%.
Презентація відбулася в рамках заходу «Кіберстійкість: стоїмо на принципах безпеки», організованого Мінцифрою спільно з Держспецзв’язку, Національним координаційним центром кібербезпеки РНБО, Офісом ефективного регулювання BRDO та Проєктом «Кібербезпека критично важливої інфраструктури України».
Інформаційна служба НСЖУ
