Журналіст «Українського радіо. Харків» Роман Кривко, який після повномасштабного вторгнення 2022-го змушений був евакуюватися й тимчасово проживав в Івано-Франківську, попри те, що ситуація на Харківщині залишається вкрай напруженою, повернувся в рідне місто. Медійник продовжує виконувати свої професійні обов’язки, дотепер підтримує зв’язок з Івано-Франківським Центром журналістської солідарності НСЖУ, в коворкінгу якого працював понад пів року. Журналіст розпоівів про свою роботу.
–Працювати журналістам у Харкові тепер украй складно: тривоги інколи тривають і до 15-ти годин на добу, даються взнаки й тривалі вимкнення електроенергії. Все ж, ані я, ані мої колеги не сидимо, склавши руки. Працюємо інколи дистанційно. А здебільшого виконуємо свою роботу поміж ворожими обстрілами, виїжджаємо на місця прильотів, на деокуповані території, звідки готуємо репортажі. Ось нещодавно побував у деокупованій Борщівці, де почали жнивувати, – зауважив Роман Кривко координаторці Івано-Франківського Центру журналістської солідарності Вікторії Плахті.
А ще він поділився розмовою з директором агрофірми «Борщівське» Іваном Шуляком про те, чи буде Харківщина з хлібом.
– А це знаєте, що? Вівсянка, сер! – жартує біля вівсяних посівів із міськими журналістами керівник агропідприємства під Балаклією Іван Шуляк.
Навпроти вівсяного – пшеничне поле. За «Джондіром» неспішно крокує лелека, збираючи «м’ясний» урожай – гризунів та ящірок. За словами комбайнера, було таке, що налітало й зо три десятки цих красивих птахів. «Зараз цей лелека своїм «смску» відправить і налетять!» – сміється пан Іван.
У деокупованих селах сходу Харківщини почалися жнива. Одне з них – у селі Борщівка Балаклійської громади.
Торік господарство відновилося після окупації та численних обстрілів. Взимку 2022-2023 років «ніжками пройшли поля, очищуючи їх від бур’янів та уламків снарядів», – розповідає пан Іван.
Дірявими від обстрілів металевими листами з дахів ангарів закрили стіни: «На щастя, дощі в нас не йдуть горизонтально», – знов іронізує Іван Шуляк, говорячи, що зараз не до естетики. Головне – агрофірма вже наростила обсяги, які були до повномасштабної війни. Хоч про прибутки не йдеться, але є кошти на зарплати працівникам та податки.
Урожай озимої пшениці аграрій називає якісним, але невеликим: «На Харківщині була засушлива погода протягом березня, квітня і травня. Приблизно 3 – 3,5 тонни з гектара збираємо озимої пшениці. Ячмінь, овес ще дозріває. Раніше ми звикли збирати 5 – 6 тонн з гектара».
За словами мого співрозмовника, проблем із реалізацією зерна немає, є проблема з ціною реалізації. Продовольча пшениця продається по 7 – 7,5 тисяч за тонну. Це вища вартість за минулорічну, але ж і врожай тоді був вищим. Тож доводиться більше сіяти соняшнику – він складає 40 відсотків від посівів агрофірми у Борщівці.
Вирощують на 20 гектарах угідь і люцерну – це один із найцінніших білкових кормів для тварин. «Бобики вже зав’язалися, насіння ще зелене. Це дуже важко запилювана культура, тому сіємо невеличкою смужкою, щоб дикі бджоли її запилювали. Це багаторічна культура: сіємо раз, а потім збираємо, збираємо й збираємо. Насіння люцерни зараз коштує 140 – 150 тисяч за тонну. Ми збираємо три – п’ять центнерів з гектара. Минулого року я отримав шість тонн», – розповідає Іван Шуляк.
– Чому ж така дорога?
– А ви насіння її зможете побачити? Воно дрібніше за мак утричі й збирається комбайном, потім видаляються всі бур’яни.
Прогнози від Івана Шуляка на подальший урожай оптимістичні: зерно купують переважно місцеві виробники хлібобулочних виробів, тож Харківщина буде з хлібом, як і вся країна та Європа.
Нагадаємо, Центри журналістської солідарності – це ініціатива Національної спілки журналістів України, що реалізується за підтримки Міжнародної та Європейської федерацій журналістів, а також ЮНЕСКО. Вона покликана допомагати представникам медіа, що працюють в Україні під час війни. Центри діють у Києві, Львові, Івано-Франківську, Харкові, Запоріжжі, Дніпрі та надають журналістам організаційну, технічну, юридичну, психологічну й інші види допомоги.
Контакти Центру журналістської солідарності в Івано-Франківську – 066 677 07 26 (Вікторія Плахта, координатор Івано-Франківського центру), адреса: вул. Січових стрільців, 25.
Про ЮНЕСКО.
ЮНЕСКО є спеціалізованою установою ООН з питань освіти, науки і культури. Вона робить внесок у мир та безпеку, сприяючи міжнародній співпраці в освіті, науці, культурі, комунікації та інформації. ЮНЕСКО сприяє обміну знаннями та вільному потоку ідей для прискорення взаєморозуміння. Вона є координатором Плану дій ООН щодо безпеки журналістів і проблеми безкарності, який спрямований на створення вільного та безпечного середовища для журналістів і працівників ЗМІ, зміцнюючи таким чином мир, демократію та сталий розвиток у всьому світі. ЮНЕСКО тісно співпрацює зі своїми партнерськими організаціями в Україні для надання підтримки журналістам на місцях.
Використані терміни та подання матеріалу в цій публікації не є висловленням будь-якої думки з боку ЮНЕСКО щодо правового статусу будь-якої країни, території, міста чи району або їхніх органів влади, так само як і ліній розмежування й кордонів.
Автор несе відповідальність за вибір і представлення фактів, що містяться в цій публікації, а також за висловлені в ній думки, які не обов’язково відповідають позиції ЮНЕСКО та не покладають зобов’язань на Організацію.
За інформацією Івано-Франківського Центру журналістської солідарності
