Кардинальні зміни у законодавстві нівелювали певні поняття у медіасфері, серед іншого і таке як редакційна незалежність.
Цією думкою поділився Сергій Народенко, засновник і керівник медіа «Вісеник Ч» (м.Чернігів) під час презентації аналітичного звіту «Український медіаландшафт 2022-2024. Зміни в медіа під час повномасштабного вторгення», яка проходила у центральному офісі Національної спілки журналістів України.
Мультимедійний проєкт «Вісник Ч» є одним з найуспішніших на терені України. Друкована версія газети сягає 25-тисячного разового накладу, багатотисячна аудиторія й на цифрових платформах. Сергій Народенко часто бере участь у заходах, присвячених журналістській тематиці як на регіональному рівні, так і столичному. Отримуваючи нові знання, адаптує їх для роботи редакційного колективу, аби встигати за тими змінами, які час диктує медійникам.
Раніше, як говорив Сергій Народенко, обласна чи районна газети працювали суто на місцеву аудиторію, мали свою редакційну політику, занодавство принаймні декларувало невтручання засновників у роботу журналістів.
– Зараз не доводиться говорити про редакційну незалежність, – переконаний керівник медіа, – правильніше буде казати про політику суб’єктів – юридичних або фізичних осіб-підприємців, які володіють медіа, тобто, у кого вони знаходяться на балансі. Ті, хто володіє медіа, друкованим чи цифровим, визначає зміст матеріалів, – вважає редактор.
Сергій Народенко наводить образну картину: при зміні власника, видання, говорячи попередньо на чорне біле, починає казати з точністю до навпаки. Отак і проявляється вся редакційна «незалежніть». Він виокремив цю проблему, додавши, що її потрібно вирішувати на законодавчому рівні.
Керівник «Вісника Ч» акцентував ще на одній важливій тезі: медіа не вистачає первинної інформації для жителів локальних територій. Адже у світлі цифрових технологій, коли через мережу інтернет є доступ до величезного пласту повідомлень з будь-якої точки світу, губиться інформація важлива для нашої держава, області чи міста. З позитиву – соціальні платформи (Сергій Народенко послався на фейсбук) об’єднують користувачів з різних регіонів і країн. Для себе він проаналізував статистику відвідувань та склав рейтинг: найбільше читачів у «Вісника Ч» в Чернігові, який посідає перше місце, що закономірно, а ось на другому за частотою відвідувань опинився Харків, на третьому – Запоріжжя, навіть є регулярні звернення на сторінку чернігівців з Австралії. Такі дані, звісно, не можуть не радувати. Але, на думку редактора, функція медіа подавати місцевому населенню перевірену власну інформацію виконується недостатньо.
Про те, що українські медіа пройшли довгий шлях, але так і не стали економічно незалежними, на презентації аналітичного видання говорив і Валерій Іванов, президент Академії української преси та експерт із питань журналістики. На його думку, причиною цьому є вплив олігархів і чиновників, війна та виклики безпеки.
Разом із цим, зросла роль локальних медіа, особливо на прифронтових територіях. Валерій Іванов наголосив, що нині українські медіа виконують важливу функцію — стають орієнтиром для своїх аудиторій.
Друковані газети на територіях без зв’язку та електрики залишаються надзвичайно цінними. Хоч інформація в них не завжди оперативна, але вона перевірена й надає людям ясність у складній реальності.
Презентація зібрала експертів та журналістів, щоб обговорити, як змінилася роль медіа під час війни та які виклики постають перед ними.
Людмила Мазнова, Вікторія Кукевич, інформаційна служба НСЖУ
Дискусія з цього приводу: