Олена Цигіпа з окупованої Нової Каховки вже третій рік бореться за свого чоловіка – журналіста та громадського активіста Сергія Цигіпу, увʼязненого росіянами за проукраїнську позицію та журналістську діяльність. Він продовжує тримається у неволі, а пані Олена – робити все можливе, щоби наблизити його повернення.
Вона приїхала у Брюссель з адвокаційною метою – розповідати європейським політикам, дипломатам і правозахисникам про цивільних заручників, яких росія незаконно утримує в колоніях та тюрмах. І не одна – спільно з представницями ГО «Цивільні в полоні». Сьогодні ми говорили про невідомість, у якій живуть сім’ї полонених, і про те, як важливо не дати їхнім історіям загубитися.
«Насправді ці люди там тримаються надією, що ми тут не здамося і будемо за них боротися. Що ми не покинемо їх і будемо робити все, аби їхній час у неволі не затягувався ще на роки», – зауважила пані Олена.
Вона наголосила на важливості політичного патронату над Сергієм Цигіпою – через голоси відомих політиків і діячів, котрі візьмуть на себе місію говорити про нього, звертатися до міжнародних інституцій, вимагати його звільнення. Це один зі шляхів не дати його справі загубитися у вирі війни.
Росія ховає правду про цивільних заручників. Деякі родини понад три роки не знають, де їхні рідні – чи вони ще живі, у якому вони стані, що з ними відбувається. Хтось досі чекає на повернення, а хтось отримує лише тіло, закатоване до смерті…
Валерія Мусхаріна, інформаційна служба НСЖУ,
Брюссель, Бельгія
