Відома німецько-французька телекомпанія ARTE (штаб-квартира у Страсбурзі) випустила документальний фільм «Ядерна пастка: угоди Путіна із Заходом». У картині розповідається про негативний вплив російської корпорації «Росатом» на глобальну політику та економіку. Зйомки відбувалися у кількох країнах, зокрема – в Україні. Про це розповів в коворкінгу Запорізького Центру журналістської солідарності розповів відомий журналіст і продюсер Олександр Павлов.
Автори фільму – відомий німецький документаліст Йоханнес Бюнгер (Pieper & Partner) та французька журналістка Лора Шмітт. Організацією зйомок в Україні займався саме Олександр, на рахунку якого вже не перший документальний проект європейських медіа, де він виступав локальним продюсером.
Фільм викликав непідробний інтерес європейської аудиторії. В одній із рецензій його назвали «лякаючим телевізійним розслідуванням». Один із головних акцентів картини: у той час, як Європейський Союз прагне себе остаточно відмовитися від російської нафти і газу, торгівля російським ураном триває. Залежність західних країн від російських технологій та російського ядерного палива продовжує грати на руку Путіну.

– Зйомки в Україні тривали два тижні. За цей час було опитано українських експертів та фахівців атомної галузі. Завдяки підтримці Генерального директора української державної компанії «Енергоатом» Петра Котина нам вдалося відвідати Хмельницьку АЕС, поспілкуватися зі спеціалістами галузі, з тими, кому вдалося евакуюватися з Енергодару, де розташована найбільша в Європі АЕС, яка зайнята зараз російськими військами, що створює фактор постійної напруженості, як в Україні, так і в Європі, – говорить Олександр Павлов.
Щоб показати картину ядерного шантажу з боку рф на територіях, прилеглих до ЗАЕС, знімальна група їздила до Нікополя, де знімала реактори станції у можливій в умовах війни близькості – через пересохлу акваторію Каховського водосховища. Це було зроблено під час постійних обстрілів Нікополя росіянами з боку ЗАЕС.

Енергодарська журналістка Алла Шамрай, яка свого часу працювала в газеті «Енергія», потім на міському радіо, нині – власкор віжн-радіо «На дотик», її рідні зараз знаходяться в окупованому Енергодарі, в курсі всього, що відбувалось та відбувається там. Алла переглянула фільм, і він справи справив на неї дуже велике враження.
– Тема безпеки на атомних електростанціях не може не хвилювати. Автори фільму порушили дуже актуальну і болючу тему. Там, де росія, мова не може йти про безпечну експлуатацію ядерних об’єктів. «Росатом» – небезпечний терорист в країні терористів! Про це свідчать щоденні дії окупантіві на Запорізькій АЕС. Треба щоб цей фільм подивилося якомога більше людей, особливо, в країнах, де планують будувати атомні електростанції з участю рашистів. Хай наш гіркий досвід допоможе порвати всі зв’язки з терористичною країною! Олександре, захоплююся твоєю мужністю і мужністю твоїх іноземних колег! Будемо чекати нових сюжетів і разом сподіватимемося, що росатом разом з росією світ безжально виплесне на помийку історії.



Мережа Центрів журналістської солідарності – це ініціатива Національної спілки журналістів України, реалізована у співпраці з Міжнародною та Європейською федераціями журналістів, ЮНЕСКО та за підтримки народу Японії. Наша головна мета – допомога медійникам, які працюють в Україні під час війни. Центри працюють у Києві, Харкові, Запоріжжі, Дніпрі, Львові та Івано-Франківську. Цей проєкт є частиною більш широких зусиль ЮНЕСКО, спрямованих на підтримку безпеки журналістів та свободи слова в Україні.
Контакти Центру журналістської солідарності в Запоріжжі – 096 277 53 52 (Наталя Кузьменко, Валентина Манжура, співкоординатори Запорізького центру), адреса: пр. Соборний, 15.
Запорізький ЦЖС
Дискусія з цього приводу: