Талановитим, креативним людям, у яких були яскраві ідеї та мотивація правдиво і творчо показати на екрані нинішню війну. Як Мінкульт, тобто Міністерство культури та стратегічних комунікацій знайшло цих людей? Провело відкритий конкурс. Якщо офіційною мовою – мистецький конкурс з виробництва відеоінформаційної продукції, присвяченої героїзму та професіоналізму військовослужбовців у протистоянні з російською агресією. І зрештою з багатьох робіт відібрало 15 проєктів-переможців. Після чого провело в столиці презентацію цих проєктів.
Автори, режисери документальних, анімаційних фільмів, серіалів виходили на сцену поділитись своїм баченням власних проєктів, демонстрували тизери фільмів. Це було дуже емоційно, щемливо, пристрасно. Те, що бачили глядачі на екрані, справді вражало. Кожен фільм чи серіал показує цю війну по-своєму, герої у всіх різні, але не було робіт, які б не торкались якихось струн душі.
Один з фільмів, «Капітан», розповідає історію офіцера «Азову», колишнього яхтового капітана, який після полону повертається в стрій. «Азимут братерства» – документальний серіал про бійців 3-ї штурмової бригади ЗСУ, які проходять шлях трансформації від цивільних до командирів.
Цикл фільмів «Подвиг бути людиною» – це про людяність на війні — турботу про дітей, побратимів, поранених, тварин і навіть ворога.
«Народжені війною» – про ветерана, який повертається до цивільного життя після війни. У фокусі – не бойові дії, а внутрішня трансформація, пошук сенсу, прийняття себе та посттравматичне зростання.
«На захисті свободи» досліджує феномен свободи через досвід війни, а в поетично-документальному проєкті «Війна-ненажера. Сім» ветерани і письменники осмислюють війну через слово та мистецтво.
Кожен з проєктів по-своєму унікальний. Як влучно зауважила у своєму виступі віцепрем’єр-міністр з питань гуманітарної політики – міністр культури та стратегічних комунікацій Тетяна Бережна, “герої кожного фільму – реальні люди, але висловлюючись метафорично, вони нереальні”.
Зроблені фільми вона вважає ” великим інструментом інформаційного спротиву”. “Ми дуже хочемо, щоб кадри, сюжети цих фільмів стали відомі дуже широкому загалу – як на українському телебаченні, так і на міжнародних платформах. Щоб вони виконували найважливішу функцію – доторкнутися до душ і сердець людей, які мають знати про українську війну, про героїзм і те, з чим ми боремося щодня», – зазначила Тетяна Бережна.
Самі фільми та вся атмосфера презентації були такими, що чиновники теж говорили якось по-особливому тепло і щиро. Заступниця Керівника Офісу Президента України Олена Ковальська, приміром, зізналась: “Ще два-три роки тому я щиро вважала, що українське кіно й українське вино – то не предмет нашої гордості. Тепер вважаю зовсім інакше. І сьогодні щодо кіно це ще раз підтвердилось”.
В презентації взяв участь член правління НСЖУ Олександр Харченко.
У спілкуванні з переможцями проєктів, з представниками державних структур, з митцями, зізнається він, неодноразово багатьма було сказано, що конкурс по-справжньому був успішним, адже кожен з проєктів-переможців сильний по-своєму. Тож згадані 170 мільйонів гривень мають шанс бути витраченими так само по-справжньому ефективно. Шанс – тому, що тепер перед державними відомствами стоять непрості задачі постпродакшену. Через телебачення, мережі кінотеатрів, соціальні та всі інші можливі платформи фільми мають знайти свого глядача. І, безумовно, аудиторія має бути не лише українською. Побачити, почути, відчути цю війну має світ.
Інформаційна служба НСЖУ.
Дискусія з цього приводу: