Індивідуальна травма, яка є наслідком сексуального насильства, стає родинною, якщо її не лікувати вчасно та правильно. Вона переходить через покоління – розповсюджується на дітей та онуків.
Про це говорили на форумі «Вільні обирати. Сильні разом» під час розмови-дискусії про міжпоколіннєвий аспект травми СНПК на основі документального фільму «Окуповані» режисерок Тетяни Ганжі та Зої Фольк. Модерував панель Герман Вега Кортес – радник з питань захисту прав жінок, ООН Жінки, до обговорення була залучена Ірина Шостак, імпакт-продюсерка проєкту “Окуповані”.
Засновниця та керівниця ГО «Нумо, сестри!», правозахисниця Людмила Гусейнова стверджує, що індивідуальна психологічна допомога – недостатня. Проблему треба вирішувати невідкладно – через сімейні реабілітації та розвиток комплексних сімейних програм підтримки.
«Якщо ми будемо лікувати тільки одну жінку, – давати їй тисячі доларів, можливість відпочити тощо, – це не вилікує травму повністю. Ця травма продовжиться в її дитині. У її онуках. Ми маємо лікувати родини».
Правозахисниця наголошує, що чоловіки звільнених жінок часто не підтримують дружин, кажуть спустошуючі слова, на кшталт, «сама винна», «я втомився», емоційно не витримують або ж не розуміють те, через що довелося пройти жінці у полоні. Людмила Гусейнова ділиться власним досвідом посттравматичної відчуженості у родині, коли після повернення з полону подружжя не могло навіть перебувати в одному просторі, не мало сили говорити й не розуміло стан одне одного.
І це стосується не лише жінок. Вона наводить приклад, коли військовослужбовець, який зазнав катувань, не зміг повернутися до стосунків, бо дружина не розуміла через що він пройшов, і їй самій потрібна була реабілітація.
Про цю проблему потрібно говорити вголос, пояснювати її суспільству та знімати стигму, – наголошували під час дискусії. Адже мовчання лише посилює дистанцію в сім’ях і підтримує міжпоколіннєву травму.
На жаль, таких історій не мало. Вони вказують на системність проблеми. Бо травма СНПК руйнує взаємини, уражає сім’ї цілком і може передаватися наступним поколінням, якщо суспільство не забезпечить підтримку, розуміння та доступ до зцілення родин.
Лариса Портянко
