Однією із загроз, які несе онлайн-світ для дітей, є кібербулінг, що може відбуватися у соціальних медіа, месенджерах, на ігрових платформах тощо. Це форма повторюваної дії з наміром завдати шкоди, спрямована на залякування, гнів або приниження. Діти, які тільки вчаться спілкуванню у різних просторах (обставинах), часто стають жертвами кібербулінгу – приблизно кожен шостий. Водночас, як свідчать дані Європейської комісії, кожен восьмий підліток визнає, що його скоїв, констатують у Національній раді України з питань телебачення і радіомовлення.
Щоби протидіяти загрозам у цифровому середовищі, Європейський Союз ухвалив законодавчий акт DSA (Акт про цифрові послуги), мета якого убезпечити онлайн-простір, захистити права користувачів в інтернеті. Україна що рухається до спільного європейського товариства, має намір імплементувати DSA, тож відстежує нові регулівні механізми, що з’являються в ЄС.
На основі Акта про цифрові послуги Європейська Комісія розробила Керівні принципи щодо заходів для забезпечення високого рівня конфіденційності, безпеки й захисту неповнолітніх в інтернеті. Це – рекомендації для цифрових платформ, які містять вимоги до їх дизайну, системи рекомендацій, функції пошуку, модерації, звітності, підтримки користувачів тощо.
Загальні принципи документа визначають, що захист прав дітей (їх приватність, безпека, участь) має бути у пріоритеті; платформи при розробці функцій мають враховувати когнітивні, емоційні вікові можливості дітей.
Дизайн сервісів має передбачати:
- інструменти, щоб визначити або підтвердити вік користувача (самозаява, оцінка віку, верифікація);
- можливість обмеження доступу до контенту або функцій залежно від віку.
Документ регулює захист неповнолітніх від впливу на дітей з комерційною метою, у тому числі шкідливої, неетичної та незаконної реклами.
Крім того, постачальники онлайн-платформ, доступних для неповнолітніх, повинні запровадити ефективні практики управління, регулярно (щонайменше раз на рік або при значущих змінах) аналізувати, які ризики існують для неповнолітніх і мати метрику для моніторингу ефективності заходів.
Комплексний план дій ЄС із боротьби з кібербулінгом – наступний крок, над яким працює Єврокомісія.
Уже проведені консультації з широким колом зацікавлених сторін, у тому числі медіарегуляторами і дітьми. Ця ініціатива спрямована на розробку комплексної, інклюзивної та ефективної стратегії боротьби з кібербулінгом у всьому ЄС, особливо серед неповнолітніх, з урахуванням гендерного виміру і підвищеної вразливості певних груп молоді віком до 29 років.
Документ очікується на початку 2026 року, він міститиме визначення кібербулінгу.
Французький медіарегулятор Arcom взяв активну участь у підготовці настанов Європейської Комісії щодо захисту неповнолітніх. Щоби кількісно оцінити ризики, яким піддаються діти онлайн, він ініціював дослідження (проведене у 2025 році спільно з BVA Xsights і Opinion Way), яке показало, що 35 % французьких неповнолітніх стикалися з кібербулінгом, зокрема 16 % – регулярно. Дівчата зазнають його частіше. Водночас 35% дітей віком 11 – 17 років заявили, що були жертвами, а 34 % – що самі брали участь у кібербулінгу (надсилали образливі чи загрозливі повідомлення або брали участь у подібних обговореннях).
Більшість тих, хто регулярно зазнає кібербулінгу, відзначили, що він істотно впливає на їхнє самопочуття і добробут.
Arcom вважає, що Єврокомісія та національні регулятори могли б посилити певні заходи, щоб ефективніше протидіяти ризикам, пов’язаним із кібербулінгом, – як у контексті захисту дітей-жертв, так і профілактики серед можливих кривдників.
В умовах, коли інтернет став невід’ємною частиною життя людей, медіаграмотність покликана бути основним інструментом забезпечення інформаційної стійкості. Вона має закладатися змалечку, вважає голова Національної ради Ольга Герасим’юк. Саме тоді діти вчаться ставити запитання «чому, як, куди?». Із таких запитань і народжуються знання і вміння взаємодіяти із кібервсесвітом.
Крім того, сьогодні батьки також мають по-новому вчитися спілкуватися зі своїми дітьми, приділяти належну увагу життю дитини в мережі. Для цього їм необхідно вміти розрізняти загрози, серед яких кібербулінг, дезінформація, маніпулювання дитячою поведінкою.
В Україні кібербулінг розглядається як різновид булінгу і передбачає адміністративну відповідальність. Поки що на державному рівні немає документа, який був би присвячений суто темі кібербулінгу. Тому напрацювання європейських колег можуть бути помічними для українців надалі.
Водночас робоча група із захисту прав дітей, створена при Національній разі за участі представників медіагалузі, юристів, психологів, науковців, громадськості, розробила і затвердила спільний акт узгодження № 5 «Висвітлення засобами масової інформації випадків булінгу (цькування)». Він покликаний допомогти працівникам редакцій порушувати цю тему у спосіб, що не спричинятиме повторне травмування дітей і не формуватиме упереджене агресивне ставлення до якоїсь зі сторін.
