Перше від початку широкомасштабної російської агресії очне засідання Правління Національної спілки журналістів України відбулося 6 липня в центральному офісі НСЖУ в Києві. Під час пленуму, в якому, крім членів Правління, взяли участь також секретарі та члени Ревізійної комісії НСЖУ, було обговорено виклики, з якими сьогодні стикається журналістська спільнота України, ухвалено рішення і заяви.
«Журналісти важливі! Журналістика – не злочин!»
Учасники засідання хвилиною мовчання вшанували пам’ять колег, які загинули внаслідок російської агресії. За даними НСЖУ, від початку повномасштабної війни їх уже принаймні 67.
Голова НСЖУ Сергій Томіленко вручив диплом Національної премії за захист свободи слова імені Ігоря Лубченка, присудженої кримському журналістові Владиславу Єсипенку, його дружині Катерині Єсипенко. Сам Владислав прибути не зміг, оскільки перебуває в ув’язненні за надуманим звинуваченням окупаційної влади.
Сергій Томіленко наголосив на солідарності Спілки з незаконно ув’язненими кримськотатарськими журналістами, Владиславом Єсипенком, Іриною Данилович, Наріманом Джелялом та іншими українськими медійниками, що перебувають у заручниках окупантів. Сергій Томіленко нагадав, що Владислава Єсипенка та Ірину Данилович було нещодавно прийнято в лави Спілки, а отже – до Міжнародної федерації журналістів. Катерина Єсипенко висловила подяку за нагороду й зазначила, що живе з великою надією, що найближчим часом Владислав зможе сам бути гостем на заходах НСЖУ. Також від імені Владислава Єсипенка й Ірини Данилович вона подякувала за прийняття їх у лави Спілки.
На пропозицію кримського журналіста, секретаря НСЖУ Миколи Семени Правління та Секретаріат НСЖУ ухвалили спільну заяву на підтримку незаконно засуджених журналістів України. В заяві, зокрема, йдеться про те, що спецслужби агресора, особливо після повномасштабного нападу на Україну, посилюють гоніння на незалежних журналістів. За даними правозахисників, за весь період окупації в російських катівнях кількість українських політв’язнів сягнула 287 осіб. 195 із них – кримські татари. 182-ох в’язнів сумління – громадян України утримують за ґратами й досі, з них 116 кримських татар. Спілка закликає правозахисні організації взяти під постійне спостереження судові справи проти українських журналістів, медіа – максимально поширювати інформацію про в’язнів-журналістів, владу – докласти зусиль для звільнення бранців кремля шляхом обмінів та переговорів.
На розширеному засіданні Правління НСЖУ також було схвалено звернення щодо об’єднання зусиль медійників, громадських та професійних інституцій, усіх громадян України, міжнародної спільноти задля звільнення з російського полону ветерана журналістики Ірини Левченко та її чоловіка Олександра, захоплених у заручники 6 травня 2023 року в Мелітополі. Наразі їхня доля невідома. Незаконний арешт Ірини та Олександра Левченків журналістська спільнота розглядає як «черговий злочинний виклик окупаційної влади Мелітополя всім людським і міжнародним нормам та законам, цинічне зневажання прав людини, професійних прав журналістів». НСЖУ рішуче вимагає від окупаційної влади припинити беззаконня, повернути свободу Ірині та Олександрові Левченкам.
Голова НСЖУ Сергій Томіленко нагадав, що базовим пріоритетом НСЖУ є безпека журналістів – незалежно від того, чи є вони членами Спілки. Цю діяльність активно підтримують міжнародні партнери, котрі надають фінансову допомогу, засоби захисту (бронежилети, шоломи, аптечки) тощо. Найпотужнішим засобом підтримки українських медійників є мережа Центрів журналістської солідарності, які діють за підтримки Міжнародної та Європейської федерацій журналістів, ЮНЕСКО.
Центри журналістської солідарності й допомога журналістам-переселенцям – у центрі уваги Спілки
Про діяльність мережі Центрів журналістської солідарності розповіла її координаторка, перша секретар НСЖУ Ліна Кущ. Вона, зокрема, наголосила, що до звичних напрямів їхньої діяльності (забезпечення нагальних потреб журналістів, що потрапили в біду, й підтримка колег, що працюють в небезпечних умовах) додалися нові.
Зокрема, за участі ЮНЕСКО та уряду Японії здійснюється менторська підтримка 27 редакцій газет з деокупованих та прифронтових територій, представники яких упродовж кількох місяців отримують знання з залучення коштів до редакцій, вдосконалення контенту й дотримання журналістських стандартів під час війни, диджиталізації й використання цифрових медійних платформ. Зокрема, днями в межах цього проєкту відбувся дводенний тренінг для редакторів прифронтових видань.
Крім того, Центри журналістської солідарності почали активно співпрацювати зі Збройними силами України для поліпшення умов роботи українських та іноземних журналістів, які висвітлюють події в зоні бойових дій.
– Це велика і часто непублічна робота, до якої ми долучаємося, – зазначила Ліна Кущ. – Ми допомагаємо, коли проблемні питання виникають як в іноземних, так і в українських журналістів, напрацьовуємо свої рекомендації з поліпшення правил акредитації, комунікації між пресофіцерами і цивільними журналістами тощо.
Ліна Кущ наголосила на важливості участі голови НСЖУ (вперше!) в заході у Генеральній асамблеї ООН, де він виступив із заявою про потреби українських журналістів та про російські воєнні злочини. На її переконання, той факт, що про потреби українських медіа, передусім із прифронтових територій, говорили на такому рівні, є справжнім проривом, який суттєво допоміг привернути й утримати увагу світових фінансових донорів на проблемах України.
Нещодавно в центральному офісі НСЖУ відбулася зустріч із керівницею київського офісу ЮНЕСКО К’ярою Бардескі й із послом Японії Мацудою Кунінорі, які підтримали нові напрямки діяльності мережі Центрів журналістської солідарності України. Крім того, відбулася низка онлайн-зустрічей із міжнародними партнерами НСЖУ.
Голова Запорізької облорганізації НСЖУ, Заслужена журналістка України Наталія Кузьменко розповіла про роботу Центру журналістської солідарності в Запоріжжі. Вона зазначила, що серед журналістів, яким допомагав Центр, були редактори районних газет. Вони перебували у тяжкому психологічному стані, дехто не міг навіть розмовляти. Тож Центр доклав чимало зусиль, щоб вони могли почуватися в Запоріжжі як вдома. Треба було розв’язати проблеми, які походили з їхніх побутових, фінансових і, звісно, творчих потреб. Крім безпосередньої допомоги та різноманітних тренінгів, цікавими напрацюваннями запорізького Центру є арт-терапія (залучення журналісток-переселенок до різноманітних мистецьких акцій) і співпраця з волонтерськими організаціями. Волонтери допомагають журналістам, які опинилися в скруті, а журналісти – волонтерам.
Голова Дніпропетровської обласної організації Олексій Ковальчук зазначив, що Центр журналістської солідарності в Дніпрі на початку повномасштабної війни виконав величезну роботу з допомоги журналістам-переселенцям, адже для Донецької, Луганської та Харківської областей Дніпро був першою зупинкою, де вони могли зупинитися і перевести дух, щоб вирішити, як бути далі. Нині робота з підтримки колег-переселенців триває. Олексій Ковальчук наголосив, що війна – це час для того, щоб згуртуватися для підтримки всіх медійників незалежно від того, чи є вони членами НСЖУ.
Голова Херсонської обласної організації НСЖУ Валерій Долина розповів про сумний досвід порятунку журналістів Херсонщини з окупації. Нині в області, попри систематичні обстріли, виходить у світ лише одне видання – «Вісті» (Нововоронцовщина), яке очолює журналістка Ірина Кошарська. Видання отримує підтримку від НСЖУ. Водночас, журналісти, які мусили виїхати в інші регіони України та за кордон, намагаються знаходити в собі сили, щоб залишатися в журналістській професії. Валерій Долина подякував центральному офісу НСЖУ за постійну підтримку херсонських журналістів.
Як зазначив голова Чернівецької обласної організації НСЖУ Володимир Бобер, Буковина стала одним із тих регіонів, який прийняв найбільше журналістів-переселенців, тож довелося докласти чимало зусиль, щоб підтримати їх і допомогти залишитися в професії. Він відзначив велике значення допомоги міжнародних фінансових донорів. Володимир Бобер навів слова очільниці однієї з газет півдня України, яка за підтримки НСЖУ змогла відновити друк. «Завдяки Спілці я знов почуваюся людиною!» – сказала редакторка. Він наголосив на тому, що підтримувати медіа має не лише НСЖУ, це повинно стати державною політикою.
Голова Київської обласної організації НСЖУ Михайло Сорока відзначив, що за минулий рік цю організацію поповнили 125 нових членів – це безумовно свідчить про авторитет Спілки. Він розповів про те, що київська Спілка останнім часом видала два томи про журналістів на війні, які мали неабиякий резонанс. Очільник облорганізації зазначив, що редакції видань Київщини зазнали значних втрат внаслідок окупації частини області. На жаль, вони не отримали реальної підтримки від обласної влади. Михайло Сорока підтримав пропозицію редактора іванківської газети «Трибуна праці» Павла Смовжа просити Верховну Раду України внести корективи в закон про роздержавлення друкованих ЗМІ або хоча б активізувати висвітлення діяльності владних структур у пресі з тим, щоб забезпечити друкованим медіа матеріальну підтримку хоча б на період війни.
За інформацією голови Сумської організації НСЖУ Володимира Садівничого, викликів війни в області не витримало лише одне видання – охтирська газета «Прапор перемоги». «Редактор бив у всі дзвони, та у відповідь від чиновника районного масштабу почув: «Для чого газети, коли є інтернет», – розповів Володимир Садівничий. Він додав, що про критичний стан видання він інформував тодішнього голову ОВА. «Намагалися говорити про роботу пошти… Зібрали зі всіх редакцій відомості про десятки тисяч заборгованості, які їм пошта не віддавала за передплату, але ніякого діалогу в нас не вийшло», – додав він. Володимир Садівничий також розповів про співпрацю обласної організації НСЖУ з обласним центром зайнятості, який проводить оперативні і якісні консультації щодо трудових відносин у редакційних колективах, і з представником Національної ради з питань телебачення і радіомовлення на Сумщині.
Голова Одеської обласної організації НСЖУ Юрій Работін розповів про роботу своєї організації з журналістами-переселенцями з Донецької, Київської, Херсонської, Миколаївської областей. Проводяться тематичні зустрічі в бібліотеках, військових частинах, організовується гуманітарна допомога для редакцій. На жаль, в області близько десяти газет припинили друк, тиражі інших сильно знизилися. Водночас, звернення облорганізації до органів влади Одещини, на жаль, поки що не дають жодних результатів.
Про діяльність НСЖУ на Миколаївщині розповів секретар НСЖУ, директор миколаївського Коледжу преси і телебачення, директор Укртелерадіопресінституту Гліб Головченко, який відзначив щоденну підтримку з боку центрального офісу Спілки. За його словами, для місцевих медіа велике значення має не лише матеріальна підтримка з боку Спілки, а й співпраця в підвищенні кваліфікації. Він також подякував центральному офісу НСЖУ за підготовку друкованих інформаційних матеріалів.
Один із пріоритетів – відновлення прифронтових видань
Голова Спілки Сергій Томіленко під час розширеного засідання Правління нагадав, що одним із ключових пріоритетів НСЖУ є підтримка локальних видань на прифронтових та деокупованих територіях України. Наразі за сприяння Спілки профінансовано друк принаймні одного номера 26-ти локальних прифронтових газет. Сергій Томіленко презентував звіт дослідження потреб таких видань, проведений фахівцями НСЖУ.
– Цей документ потрібний, щоб міжнародні фінансові донори краще розуміли, чим підтримувати прифронтові газети, – сказав Сергій Томіленко. – Адже важливо, щоб вони надавали саме ті ресурси, які найбільш затребувані, а не ті, що їм здаються найбільш очевидними. Запити від регіональних медіа – реальні й не надто великі.
Секретар НСЖУ, головний редактор видання «Обрії Ізюмщини» Костянтин Григоренко розповів про досвід відновлення роботи після визволення Ізюма від російських окупантів, а також про наслідки окупації. Зокрема, в місті вщент зруйновано будинок, де свого часу жив багаторічний очільник Спілки Ігор Лубченко…
Наразі з 27 районних газет на Харківщині відновили вихід 12. «Але треба пам’ятати, що якби не було допомоги міжнародних організацій і НСЖУ, жодна газета в нас не виходила б. Ніякої допомоги від влади і місцевого самоврядування надано не було», – додав Костянтин Григоренко. Він наголосив, що на багатьох деокупованих територіях досі панує інформаційний вакуум. Секретар НСЖУ закликав колег активніше відновлювати свої видання, адже зараз у найвигіднішому положенні буде той, хто відновиться найпершим.
На розширеному засіданні Правління НСЖУ було вирішено визнати роботу активу Спілки з виконання пріоритетних завдань задовільною, рекомендувати посилити зв’язки між мережею Центрів журналістської солідарності та обласними організаціями НСЖУ, доручити керівництву НСЖУ продовжувати роботу з міжнародними партнерами для залучення допомоги українським журналістам та медіа, відзначити провідну роль Спілки у відновленні виходу газет на прифронтових територіях, закликати українську владу підтримати цю ініціативу.
Масове звільнення листонош ставить доставку газет читачам під реальну загрозу
Учасники засідання Правління у своїх виступах приділили багато уваги роботі «Укрпошти» з доставки друкованих медіа читачам.
Член ревізійної комісії НСЖУ, головний редактор одеського видання «Прес-кур’єр» Йосип Бурчо зазначив, що без розв’язання питання щодо роботи «Укрпошти» можна втратити газети. На його переконання, обласні філії «Укрпошти» позбавлені абсолютно усіх прав. «Вони будь-який акт виконаних робіт надсилають до Києва. Все – тільки через Київ. Концентруючи владу в одних руках, в центральному офісі, «Укрпошта» веде організовану, цілеспрямовану роботу проти нас – друкованих видань», – зауважив Бурчо. За словами редактора, у договорі організації передплати та доставки установа захищає лише себе. Порушуючи його, редакція платить втричі більший штраф. Пан Йосип також додав, що разом із Спілкою редактори повинні взяти участь у розробці нового договору. «Ми маємо право вимагати від пошти, щоб вона працювала не лише з врахуванням економічних мотивів, але й суспільно-важливих», – резюмував він.
Голова Рівненської обласної організації НСЖУ Дмитро Тарасюк наголосив на важливості солідарності українських медіа в питаннях, пов’язаних із стосунками з «Укрпоштою».
На переконання голови Черкаської обласної організації Спілки, головної редакторки газети «Черкаський край» Тетяни Калиновської, тотальне скорочення посад сільських листонош, яке розпочалося з 1 липня, збурює громади. «Ми отримали листи сотень людей про те, що звільнення листонош призведе до того, що люди не зможуть користуватися поштовими послугами, не зможуть отримувати газети», – наголосила вона. Крім того, незрозуміло, як здійснюватиметься диджиталізація поштового зв’язку там, де немає інтернету і де сільські люди не вміють користуватися мобільною технікою. Тетяна Калиновська додала, що відмовитися від послуг «Укрпошти» наразі неможливо, але «її непосильні тарифи призведуть до того, що газети шукатимуть альтернативу». Більшість редакцій уже зараз намагаються організовувати передплату своїми силами.
На розширеному засіданні Правління НСЖУ було схвалено звернення до Президента України, Уряду та керівництва «Укрпошти», в якому наголошено, що масове звільнення листонош по всій країні зупиняє поштову доставку газет та позбавляє українців доступу до важливої інформації під час війни. «Ми категорично не погоджуємося зі знищенням українських газет. Ми тримаємо і прагнемо продовжувати тримати інформаційний фронт. Але нам потрібна допомога – це вже крик душі», – наголошено у зверненні.
НСЖУ заявляє, що газети опинилися на межі банкрутства через скорочення кількості листонош, закриття передплатних відділів обласних дирекцій, поштових відділень, бюрократичні процедури. Зростає вартість доставки, сягаючи 30% усього бюджету редакції. Водночас постійне скорочення працівників «Укрпошти» вкрай негативно впливає на вчасну доставку газети до передплатників. «Це вбиває друковані видання, які читають мільйони людей по всій Україні», – наголошують автори звернення. Непорозуміння з «Укрпоштою» змушують газетярів, особливо на прифронтових територіях, шукати способи самотужки доправляти видання читачам.
Журналістське об’єднання пропонує невідкладно створити робочу групу з представників Офісу Президента, Уряду, Міністерства культури та інформаційної політики, Національної спілки журналістів України та видавців газет для пошуку спільного рішення щодо подальшої роботи «Укрпошти».
На пропозицію голови Рівненської обласної організації НСЖУ Дмитра Тарасюка учасники засідання Правління закликали українські медіа опублікувати на своїх шпальтах звернення Спілки щодо масового звільнення листонош.
* * *
Правління розглянуло роботу Спілки у зв’язку з імплементацією Закону України «Про медіа». Було відзначено, що закон – не досконалий, це визнають і його автори. Він є важелем контролю держави над журналістами та медіа. Ухвалювати його під час війни, тим більше у доволі конфліктний спосіб, було недоцільно. Водночас, закон вступив у дію, тож Національна спілка журналістів України докладає зусиль для допомоги журналістам у тому, щоб розібратися в його положеннях і виконувати вимоги цього нормативного документу.
Членкиня ревізійної комісії НСЖУ Марина Тепленко, яка працює у пресцентрі Повітряних сил ЗСУ, розповіла про проблему із затягуванням надання Україні багатофункціональних літаків F-16, а також систем протиповітряної і протиракетної оборони. Вона попросила НСЖУ підтримати звернення до Міжнародної асоціації журналістів про підтримку журналістськими організаціями світу зусиль своїх країн щодо надання Україні необхідного озброєння. На її пропозицію Правління вирішило схвалити таке звернення.
На завершення засідання керівники НСЖУ закликали обласні організації використовувати всі засоби інформування журналістів для об’єднання навколо Національної спілки журналістів України, взаємопідтримки та ефективної співпраці.
Голова НСЖУ Сергій Томіленко вручив п’ятьом представникам активу Спілки відзнаки начальника Генерального штабу ЗСУ Сергія Шаптали. Також активістам Спілки було вручено відзнаки Верховної Ради України та командувача Об’єднаних сил України генерал-лейтенанта Сергія Наєва.
Серед відзначених начальником Генштабу – голова Запорізької обласної організації НСЖУ, координаторка Центру журналістської солідарності в Запоріжжі Наталія Кузьменко (друга ліворуч)
Інформаційна служба НСЖУ
