Близько 70 відсотків людей через певний проміжок часу відновлюються після психологічної травми. Щоб допомоги дитині якомога швидше прийти в норму, важко передусім попіклуватися про себе, про свій емоційний стан, адже дитина дуже чутлива до психологічного фону, в якому живе.
Рекомендації, як виховувати та підтримувати дітей в умовах війни, під час вебінару для журналістів 22 лютого дала психологиня Дана Нагорна – психотерапевтка, клінічна психологиня, дитяча та підліткова психологиня, членкиня ГО «Українська Асоціація фахівців із подолання наслідків психотравмуючих подій», психологиня БФ «Таблеточки».
– Для дитини втілення безпеки – це дорослий, який про неї дбає, – наголосила фахівчиня. – Якщо втрачається зв’язок, то це дуже негативно впливає на дитину. Тож якщо вона вимушено відривається від сім’ї, то має знати, хто тепер про неї піклується. Особливо це стосується маленьких дітей.
У разі настання шокової ситуації (повітряна тривога, обстріли) в людини вмикаються інстинктивні реакції. Тут важливо дати дитині опору: доторкнутися до неї, щільно обійняти її за спину. Якщо дитина труситься, то варто не зупиняти це тремтіння, а зробити рухи більш інтенсивними: нехай вона пострибає на п’ятах, потягнеться, помахає руками. Або, склавши долоні човниками, постукає по руках, ногах, тулубу. Допомагає спеціальне дихання: вдихати носом ніби нюхаєш квіточку, а видихати ротом більш повільно, ніби задмухуєш свічечку. Гарна вправа – схрестивши руки на грудях, покласти долоні на плечі і почергово ритмічно похлопувати ними по плечах. При цьому повторювати: «Зі мною все добре», «Я є», «Я молодець!»
Дитину треба переконати, що вона не одна («Я з тобою!», «Дивись мені в очі!», «Ми в безпеці!», «Бог нас оберігає!»). Можна обговорити з нею подію, пригадавши, як ви разом почули сирену, побігли сховища, як ви там сиділи, обнявшись, як потім усе закінчилося добре.
Варто завжди мати з собою воду. Пиття заспокоює. Можна також обмити обличчя і руки. Також заспокоюють гарячі солодкі напої.
При тривалому стресі важливо слідкувати за станом дитини: чи не поводиться вона наче маленька, чи не погіршується у неї сон, чи не псується здоров’я, чи не стає вона занадто мовчазною або агресивною тощо.
Важливо пояснювати дитині про війну: що напав ворог, що наша армія нас захищає. Підлітків – навчати критичному мисленню протистоянню фейкам.
У неприємній обстановці – шукати позитивні дрібнички (гарна погода, смачна цукерка абощо). Намагатися зберігати звичний розпорядок дня.
Якщо сталася трагедія і загинув хтось близький, дитині необхідно про це сказати. Не приховувати власного горя, горювати разом.
Коли дитина малює війну (якщо тільки малюнки не стають відверто жорстокими), це добре: таким чином вона наче переживає своє життя у грі, зображує на папері свої страхи і переживання.
Дана Нагорна відповіла на численні запитання учасників вебінару.
БІЛЬШЕ КОРИСНИХ ІЛЮСТРАЦІЙ – ТУТ!
Перша секретар НСЖУ Ліна Кущ нагадала, що Національна спілка журналістів України за підтримки ЮНЕСКО запустила програму із психологічної підтримки журналістів і членів їхніх родин. У рамках програми працює перша в Україні цілодобова «гаряча лінія» для медійників і відбуваються вебінари з психологами. Звернутися на «гарячу лінію» в режимі 24/7 та отримати допомогу від професійних психологів може будь-який журналіст або журналістка, а також їхні рідні. Сервіс є безкоштовним, конфіденційним та доступним із будь-якого регіону чи країни, де перебувають медійники. Зв’язатися з психологом можна телефоном 0800 501 594 або через Viber/Whatsapp +38067 861 97 92.
Організатор вебінару «Як виховувати і підтримувати дітей в умовах війни» – мережа центрів журналістської солідарності НСЖУ за підтримки ЮНЕСКО. Вебінар є складовою частиною співпраці Національної спілки журналістів України з IN-Person Corporate – провайдером програми «Служба Підтримки Співробітників» (EAP) в Україні.
Центри журналістської солідарності – це ініціатива Національної спілки журналістів України, що реалізується за підтримки Міжнародної та Європейської федерацій журналістів, а також ЮНЕСКО. Вона покликана допомагати представникам медіа, що працюють в Україні під час війни. Центри діють у Києві, Львові, Івано-Франківську, Чернівцях, Запоріжжі, Дніпрі та надають журналістам організаційну, технічну, юридичну, психологічну й інші види допомоги.
Про ЮНЕСКО. ЮНЕСКО є спеціалізованою установою ООН з питань освіти, науки і культури. Вона робить внесок у мир та безпеку, сприяючи міжнародній співпраці в освіті, науці, культурі, комунікації та інформації. ЮНЕСКО сприяє обміну знаннями та вільному потоку ідей для прискорення взаєморозуміння. Вона є координатором Плану дій ООН щодо безпеки журналістів і проблеми безкарності, який спрямований на створення вільного та безпечного середовища для журналістів і працівників ЗМІ, зміцнюючи таким чином мир, демократію та сталий розвиток у всьому світі. ЮНЕСКО тісно співпрацює зі своїми партнерськими організаціями в Україні для надання підтримки журналістам на місцях.
Використані терміни та подання матеріалу в цій публікації не є висловленням будь-якої думки з боку ЮНЕСКО щодо правового статусу будь-якої країни, території, міста чи району або їхніх органів влади, так само як і ліній розмежування й кордонів.
Автор несе відповідальність за вибір і представлення фактів, що містяться в цій публікації, а також за висловлені в ній думки, які не обов’язково відповідають позиції ЮНЕСКО та не покладають зобов’язань на Організацію.
Інформаційна служба НСЖУ
