З візиту до Національної спілки журналістів України та зустрічі із співробітниками центрального офісу Спілки журналістів учора, 5 серпня, розпочалася програма перебування в Україні авторитетної міжнародної діячки у сфері захисту свободи слова та безпеки журналістів – виконавчої директорки Free Press Unlimited Рут Кроненбург та її команди. Пані Рут вручила Центру журналістської солідарності НСЖУ Спеціальну Грамоту міжнародної організації Free Press Unlimited. «Відзнака для сміливих журналістів, які несуть правду, навіть коли вона болить», – йдеться у Грамоті. А під час зустрічі з регіональними журналістами в онлайн-офлайн форматі, у якій взяли участь керівники локальних видань з Харківщини і Чернігівщини, йшлося про непросту ситуацію, що склалася у прифронтових газетах, про те, як видання, які нерідко стають практично єдиним джерелом інформації для громад, де відсутній зв’язок, та навіть світло, попри всі виклики, і навіть ризики, працюють і прагнуть доносити до читача слово правди і необхідну людям інформацію.
Під час зустрічі Голова НСЖУ Сергій Томіленко презентував гостям англомовну газету «Frontline PRESS», у якій, власне, розповідається про нелегкі будні журналістів під час війни, і яка спрямована на те, щоб донести нашим міжнародним партнерам і дипломатам важливість локальної журналісти, важливість газет, які виходять на українських прифронтових територіях і подякував пані Рут Кроненбург за сприяння.
Free Press Unlimited — надійний міжнародний партнер українських журналістів. З перших днів повномасштабного вторгнення ця нідерландська організація демонструє стійку підтримку медіа, які працюють в умовах війни: від надання екстреної грошової допомоги журналістам до реалізації програм для підтримки прифронтових редакцій.
–Для нас особливо важливе таке спілкування. Завдяки партнерській підтримці Free Press Unlimited НСЖУ змогла надати 150 екстрених грантів на підтримку журналістам після повномасштабного вторгнення. Надання такої допомоги розпочалося вже 16 вересня 2022 року, – зазначив Сергій Томіленко.
Представники Free Press Unlimited ознайомилися з роботою Київського Центру журналістської солідарності. Перша секретар НСЖУ Ліна Кущ розповіла про українських журналістів, які нині перебувають у російському полоні і які стали героями встановленої у Центрі фотовиставки «Розстріляна свобода слова». Гостей вразили історії Дмитра Хилюка, Вікторії Рощиної, Ірини Левченко та інших колег, які зазнали жахів у ворожих застінках.
Рут Кроненбург також щиро цікавилася роботою Центру, дізналась про те, які сервіси тут можуть отримати журналісти – зокрема, працювати у коворкінгу, проводити зустрічі, бати у користування для поїздок на прифронтові території захисне спорядження тощо. Ліна Кущ звернула увагу, що для жінок тут є спеціальний анатомічний бронежилет, у якому працювати зручніше.
Також перед професійним спілкуванням щодо роботи прифронтової преси відбувся перегляд фрагментів документального фільму «На межі» – про діяльність зазети «Зоря – Вісник Богодухівщини», яка виходить на Харківщині, я яку її головний редактор Василь Мирошник доставляє людям навіть у села, які знаходяться за 5 кілометрів від російського кордону. Фільм «На межі» демонструвався не лише для українських журналістів, а й для зарубіжної фахової аудиторії, привертаючи увагу до української локальної преси.
Василь Мирошник поспілкувався з представниками Free Press Unlimited онлайн. Він розповів, що нині безпекова ситуація в регіоні навіть погіршилась, ворог полює на мирних людей з дронів, людей вбивають, є навіть випадки зникнення людей… Власне, і на Василя Мирошника полювали… Та газета продовжує працювати.
–Важливо – коли журналіст приїжджає туди, де дуже часто не хватає простим людям уваги – простої уваги. Я йду до людей, чекаю на них, вони розповідають про себе, я готую матеріали про це, і це для людей дуже важливо. Іноді вдається допомогти з вирішенням певних питань. Військові також зауважують, що вони хотіли б, щоб у нашій газеті були розповіді про них з фото, а потім вони цю газету повезуть до себе додому, в інші області… Війна притупляє лише відчуття страху, а всі інші почуття – вони просто загострюються. Так ми живемо, виживаємо, ми обов’язково переможемо. І я дякую дякую всім, хто підтримує прифронтові газети в Україні, хто розуміє важливість регіональної незалежної журналістики. Пані Рут Кроненбург, я звертаюся до вас зі словами подяки, тому що на певному етапі життя нашого видання отримали підтримку від Free Press Unlimited. Ми бачимо, наскільки важлива журналістська солідарність, коли один одному журналісти допомагають і сприяють розвитку. Без підтримки НСЖУ, без підтримки таких добродіїв, як пані Рут Кроненбург, ми просто не втримались би на плаву. Все закінчується – домашні гроші, ресурс домашньої машини тощо – такі реалії. Я працюю без заробітної плати, але мої співробітники мають отримувати хоч якусь зарплату, хоча вона мінімальна. Тож відчувати підтримку справжніх людей, справжніх жителів цієї планет – це дуже важливо, – підкреслив Василь Мирошник.
Світлана Томаш – головна редакторка газети «Вісник Городнянщини» з Чернігівської області – розповіла, що вона живе і працює в унікальній прикордонній громаді, яка межує відразу з двома країнами – рф і Білоруссю, звісно без пекова ситуація тут складна. До всього, на початку повномасштабного вторгнення – буквально через годину – громада однією з перших зазнала тимчасової окупації.
–У нас не було зв’язку. Ми були повністю ізольовані від усього світу.
Громада виживала лише з того, що сама мала. І коли дізналася від Сергія Томіленка про можливість допомоги нам, про те, що хочуть підтримати – це було дуже важливо. Нам ці кошти потрібні були для відновлення газети після деокупації. Але ще важливіше – моральне відчуття того, що ти не кинутий сам на сам, що тебе чують не тільки в Києві, а в Україні, – це було настільки потужним стимулом для того, щоб продовжувати працювати в цьому прикордонні, відчувалось, наскільки регіональна преса важлива. Наша газета, яка мала вийти вранці 24 лютого 2022 року, була надрукована в Чернігові, але, звісно, тоді її читачам не змогли доставити. А після деокупації, коли ми тільки збиралися відновлювати випуски, а наші листоноші доставили людям оцей довоєнний лютневий номер – я бачила, як люди плакали і раділи, казали – це ж наш газета! Тому не можна недооцінювати важливість локальної преси, якій вірять люди! До всього, документувати все те, що відбувається у цей час у кожній конкретній громаді, окрім медійників, нікому. Тому ми повинні все фіксувати, адже це дуже цінно, – зазначила Світлана Томаш.
Вона подарувала пані Рут Кроненбург букет квітів-безсмертників, зауваживши, вони такі ж стійкі, як і українські люди. От і 90-річна бабуся з Городнянського прикордоння вишила картину-символ стійкості України. Її Світлана Томаш запросила Рут Кроненбург у гості, зауваживши, що не радить їхати в бронежилеті, тому що у цій місцевості багато дронів, які відстежують такі випадки. З цієї ж причини медійники не ризикують робити зйомки фотоапаратами, тож журналісти користуються смартфонами. Але люди в громаді живуть, і для них працює газета, намагаючись їх підтримати.
Представники чернігівської газети «Вісник Ч» – найтиражнішої газети в області – також розповіли про те, що газеті, у якій працює 6 журналістів, вдається не лише виживати, а й досягти 22-тисячної передплати! Це найбільший тираж друкованого видання в Україні.
–Ми підрахували, що середнє домогосподарство у нашому регіоні – це понад 3 людини, тобто реальних читачів у нас 65 тисяч.
А отже, один журналіст забезпечує інформацією понад 10 тисяч осіб. Причому нашу газету передплачують, тобто купують. І якщо у нас трошки не вистачає грошей, і коли я розмовляю потенційними спонсорами, то я їм кажу, що це не моїй редакції потрібні кошти. Вони потрібні моїм 65 тисячам читачів – аби газета була ще кращою і більшою. Так, ми розвиваємо
і соцмережі, і інтернет-сайти, але все ж люди звикли і до друкованого слова. Один приклад – син для матері встановив потужний комп’ютер з великим екраном, жінка з інтернету не вилазить. Але все ж переплачує нашу газету. І каже, що «Вісник Ч» – єдиний випадок, коли їй легко вийти з інтернету, аби прочитати газету. Бо тут – місцева інформація. Тому друкована газета буде потрібна ще довго. Як кіно не вбило театр, так і інтернет не вб’є друковані видання. Ми будемо разом співіснувати. Треба тільки працювати всерйоз, – зауважив головний редактор «Вісника Ч» Сергій Народенко.
Також співробітники газети переконані, що для регіональної преси дуже потрібна підтримка, адже сталість – це де, до чого вони прагнуть. Журналісти «Вісника Ч» не лише пишуть, а й знімають ролики для інтернету, і завдяки навчанню, яке змогли пройти завдяки допомозі західних партнерів, з 23-го року зняли вже понад тисячу роликів. А завдяки соціальним мережам тут додалося 100 тисяч плюс підписників.
Рут Кроненбург поспілкувавшись з медійниками, зауважила, що планує поділитися цими історіями з послом Нідерландів під час зустрічі – аби одержати й від нього підтримку. Тому що це справжні історії людей. А сама виконавча директорка Free Press Unlimited пообіцяла з часом завітати на Чернігівщину, аби ближче поспілкувалися з медійниками, і висловила сподівання, що приїде з гарними новинами.
Інформаційна служба НСЖУ
Дискусія з цього приводу: