Штучний інтелект може розшифрувати багатогодинні інтерв’ю, проаналізувати масиви даних та згенерувати зображення. Водночас вигадує цитати, порушує авторські права і транслює стереотипи. Аби розібратися з тим, як перетворити нейромережу на надійного асистента, а не загрозу для репутації редакції Львівський центр журналістської солідарності НСЖУ організував практичний вебінар на тему «Штучний інтелект у медіа: практика, можливості та ризики». Спікеркою стала Лілія Імбіровська-Сиваківська — журналістка 24 Каналу та викладачка факультету журналістики Львівського національного університету імені Івана Франка.
Зустріч пройшла у форматі лекції з активним обговоренням, де учасники не лише дізнавалися про нові технології, а й ділилися власним редакційним досвідом.
На початку координаторка центру Наталія Войтович зазначила, що має хвилювання через те, що зі штучним інтелектом можна швидко розлінитися. Тренерка Лілія Імбіровська-Сиваківська підтвердила тезу, наголосивши, що технології справді роблять нас більш розслабленими.
«Штучний інтелект можна порівняти із морфієм. Без нього дуже важко обійтися, і це корисний інструмент, проте його потрібно використовувати лише за “призначенням” лікаря. Робити правильне дозування, не зловживати і розуміти, що все має свою ціну», — зауважила спікерка.
Лілія пояснила, що ШІ радикально трансформує медіа. У той час як інтернет раніше змінив методи поширення контенту, нині штучний інтелект безпосередньо впливає на процеси його продукування.
Водночас ключові хиби багатьох медійників полягають у ставленні до нейромереж як звичайних пошуковиків або у формулюванні нечітких завдань.
«Не варто писати «напиши мені статтю» або «зроби, як журналіст». Він не може вгадати, яким ви є журналістом. Штучний інтелект набагато краще розуміє своє завдання, коли він має зразок потрібного результату. Значно ефективніше використовувати його для окремих інтелектуальних завдань: «які питання я ще не поставив у цьому інтерв’ю?», «знайди слабкі місця в аргументації» або «допоможи зі структурою», — наголошує експертка.
Лілія радить використовувати ШІ для рутини, а не замість автора. Делегувати йому транскрибацію багатогодинних інтерв’ю, переклад текстів, структурування великих таблиць, аналіз документів або пошук слабких місць в аргументації, але фінальний текст написати самостійно.
Крім того, не слід приймати першу відповідь як остаточну. Такий результат зазвичай шаблонний. Спілкуйтеся з ШІ покроково, як з учнем: вказуйте на помилки, просіть виправити слабкі місця та встановлюйте жорсткі обмеження. Наприклад, «не використовуй клікбейт», «не придумуй нічого від себе».
Ризики використання ШІ: «галюцинації», толерантність до агресора та сексизм
Найбільша загроза під час роботи з нейромережами — їхня схильність до вигадок, так званих «галюцинацій».
Спікерка навела гучні світові кейси. Так німецький журнал Die Aktuelle опублікував згенероване інтерв’ю з Міхаелем Шумахером, що коштувало посади головній редакторці. А польське OFF Radio Kraków провело експеримент, де ШІ «взяв інтерв’ю» у покійної нобелівської лауреатки Віслави Шимборської.
«Він [ШІ] просто обожнює давати посилання на дослідження, цитати, статистику, яких не існує в природі. Тому кожну цитату, яку видає штучний інтелект, ви маєте закинути в Google і перевірити, чи вона точна», — застерегла Лілія.
Учасники тренінгу жваво долучилися до обговорення власних спостережень щодо упередженості ШІ. Майбутній медійник Остап Старчак поділився досвідом аналізу того, як штучний інтелект описує події Революції Гідності та початок війни у 2014 році.
«Він занадто толерантно, занадто спокійно, безособово описує ці події. Він не ставить акценти про те, що Росія напала на Україну, Росія порушила територіальний простір», — прокоментувала це Лілія.
Наталія Войтович додала, що ШІ часто тягне з мережі застарілі соціальні стереотипи:
«Він черпає інформацію з інтернету… Я часто помічаю, як він, наприклад, створює образ жінки, яка більше домогосподарка, а не бізнес-леді. Оця стереотипізація, яка поширена в медіа, теж через штучний інтелект виходить».
«Рокупанти» та втрата стилю: реальний досвід редакції
Теорію також доповнили практичним досвідом. Юлія Володченко з Антикризового медіацентру розповіла, як її редакція намагалася автоматизувати ведення Telegram-каналу за допомогою ШІ:
«Спочатку ми просили його робити рерайт з наших новин на сайті, але нам це не сподобалося. Він зміщує акценти, наш редакційний стиль порушується. І, до речі, він фантазував, вигадував нові слова, займався словотворенням — наприклад, «рокупанти». Ми поки не використовуємо це слово».
У підсумку АКМЦ відмовився від генерації текстів алгоритмами, залишивши ШІ лише суто технічну роботу — автоматичне копіювання заголовка, ліду та гіперпосилання з сайту в соцмережі без втручання у сам зміст. За словами Юлії, це дозволяє зберегти серйозний тон медіа та повний контроль над контентом.
На завершення Лілія Імбіровська-Сиваківська наголосила на головному правилі взаємодії з новітніми технологіями — «human in the loop» (людина всередині процесу). За її словами, жодна позначка «створено за допомогою ШІ» не знімає з медіа юридичної та етичної відповідальності за опубліковані фейки чи порушення авторських прав.
«Штучний інтелект не скасовує журналістику. Але остаточне рішення про публікацію — оця кнопочка про те, що ми публікуємо матеріал, — має бути за людиною», — резюмувала спікерка.
Координаторка ЦЖС у Львові Наталія Войтович додала, що штучний інтелект може добре полегшити рутинну роботу. Проте редакціям слід чітко контролювати його роботу. Допомогти у цьому журналістам можуть наступні тренінги центру, що стосуватимуться вже практичних нюансів роботи з ШІ.
Мережа Центрів журналістської солідарності – це ініціатива Національної спілки журналістів України, реалізована у співпраці з Міжнародною та Європейською федераціями журналістів, ЮНЕСКО та за підтримки народу Японії. Наша головна мета – допомога медійникам, які працюють в Україні під час війни. Центри працюють у Києві, Харкові, Запоріжжі, Дніпрі, Львові та Івано-Франківську. Цей проєкт є частиною більш широких зусиль ЮНЕСКО, спрямованих на підтримку безпеки журналістів та свободи слова в Україні.
Контакти об’єднаного Центру журналістської солідарності Львів-Суми: 097 907 97 02 (Наталія Войтович, координатор Львівського центру, Володимир Садівничий – координатор Сумського центру, +0505822517).
Злата Когут, студентка-практикантка Львівського ЦЖС
Дискусія з цього приводу: