Як ефективно організувати роботу редакції? Яку роль у цьому процесі відіграють менеджер та команди? Які інструменти сприяють просуванню медіа, і чи можливо сьогодні створити ідеальну редакцію за умов обмежених ресурсів? Ці та інші питання обговорювали учасники воркшопу «Організація роботи редакції – п’ять правил (не) ідеальності», який відбувся у Дніпровському центрі журналістської солідарності НСЖУ. Своїм досвідом поділилась досвідчена комунікаційниця та медійниця, тренерка громадської організації «ГОЛОС ПРО» Наталія Бабаченко.
У сучасних реаліях медіагалузі редакції змушені шукати ефективні способи організації роботи, зокрема за умов обмежених ресурсів. Водночас медійники, які мають на меті організувати редакцію з нуля, стикаються зі спектром викликів: від проблем фінансування, до пошуку команди, створення контенту та формування стратегії просування. Та попри складнощі і ризики, є і перспективи.
– Ідеальних ситуацій ніколи не буває. Як і ідеальних ресурсів, менеджерів, людей. Але можна створити максимально успішну редакцію, навіть якщо немає цих ідеальних умов, – підкреслила Наталія Бабаченко.
Під час воркшопу розібрали практичні кроки організації успішної роботи редакції. Зокрема, розглянули питання важливості створення структури організації, яка допомагає чітко розуміти, як усе має працювати, хто чим займається і за що відповідає. Учасники зустрічі дізналися про роль менеджера в редакції, а також принципи формування й діяльності її команди для забезпечення ефективної роботи. І хоча останнє може здаватися очевидним, насправді, як зазначила пані Наталія, таким не є:
– Від команди залежить усе. Класний менеджер – це, звичайно, важливо, але головна задача зібрати команду, якій він довіряє. Бо без неї не буде медіаконтенту. Контент створюють люди. Класні сюжети створюють люди. Класну редакцію створюють люди.
Саме питанням створення якісного контенту та просування медіа приділили практичну частину воркшопу. Адже без ефективної стратегії просування, наголосила тренерка, навіть найкращий контент може залишитися в тіні. Поділившись на дві групи – умовні телеканал і сайт – учасники виконували завдання щодо пошуку способів взаємодії з аудиторією, придумували активності, які б сприяли просуванню медіа в соціальних мережах, а також і згуртовуватимуть його команду.
– При роботі в групах народжується багато цікавих різноманітних ідей, – зауважив засновник медіа «Вісті Придніпров’я» Олексій Ковальчук. – Важлива комунікація, особливо всередині редакції. Треба це не забувати, треба збиратись і кожну ідею, мету або тему виносити на розгляд широкого загалу. І тоді шансів на успіх набагато більше.
Серед учасників воркшопу були також студенти-журналісти. Не всі з них мали досвід роботи в редакції, тож практичні вправи дали їм можливість спробувати себе у ролі члена команди медіа.
– Дуже цікаво було працювати в групах, особливо разом із досвідченими медійниками, – поділилась враженнями Евеліна Ярова, студентка 2-го курсу Університету митної справи та фінансів. – Я ще не працювала в медіа, тож сьогодні дізналася багато цікавого. А ці практичні навички у майбутньому, впевнена, мені точно знадобляться.
Як зауважив Олексій Ковальчук, навчання колективу і підвищення кваліфікації працівників «Вістей Придніпров’я», зокрема, наразі є пріоритетною задачею:
– Нині все дуже швидко змінюється. Змінюються тренди, напрямки, підходи до створення контенту, подачі матеріалів, отримання інформації для створення публікації тощо. Збільшується навантаження й відповідно потреба адаптації інформації до різних платформ. Ми вимушені вести багато платформ, щоб залишатися так би мовити на плаву. Це не лише друкована версія, але й сайт, YouTube, TikTok, Instagram і таке інше. Сподобалося, що, наче були озвучені відомі речі, але вони були розкриті простою доступною та головне зрозумілою мовою.
Так воркшоп «Організація роботи редакції – п’ять правил (не) ідеальності» став корисним практичним майданчиком для медійників та майбутніх працівників медіа, які прагнуть вдосконалити роботу свого медіа, або навіть сформувати нове. А ідеальне використання неідеальних умов може бути запорукою успішного медіа.
Тож рекомендуємо приділити увагу таким аспектам:
- чіткій структурі роботи редакції, яка дозволяє оптимізувати робочі процеси, розподілити обов’язки, ролі та зони відповідальності;
- ефективному менеджменту, який забезпечує раціональне керування ресурсами, часом, завданнями;
- формуванню професійної та мотивованої команди, які поділяють цінності редакції;
- створенню якісного та релевантного контенту;
- активному просуванню медіа через доступні канали.
Нагадаємо, Центри журналістської солідарності – це ініціатива Національної спілки журналістів України, що реалізується за підтримки Міжнародної та Європейської федерацій журналістів, а також ЮНЕСКО. Вона покликана допомагати представникам медіа, що працюють в Україні під час війни. Центри діють у Києві, Львові, Івано-Франківську, Харкові, Запоріжжі, Дніпрі та надають журналістам організаційну, технічну, юридичну, психологічну й інші види допомоги.
Контактний телефон Центру журналістської солідарності у Дніпрі – 050 919 84 79 (Наталя Назарова, координатор Дніпровського центру), адреса: вул. Старокозацька, 8.
Про ЮНЕСКО.
ЮНЕСКО є спеціалізованою установою ООН з питань освіти, науки і культури. Вона робить внесок у мир та безпеку, сприяючи міжнародній співпраці в освіті, науці, культурі, комунікації та інформації. ЮНЕСКО сприяє обміну знаннями та вільному потоку ідей для прискорення взаєморозуміння. Вона є координатором Плану дій ООН щодо безпеки журналістів і проблеми безкарності, який спрямований на створення вільного та безпечного середовища для журналістів і працівників медіа, зміцнюючи таким чином мир, демократію та сталий розвиток у всьому світі. ЮНЕСКО тісно співпрацює зі своїми партнерськими організаціями в Україні для надання підтримки журналістам на місцях.
Використані терміни та подання матеріалу в цій публікації не є висловленням будь-якої думки з боку ЮНЕСКО щодо правового статусу будь-якої країни, території, міста чи району або їхніх органів влади, так само як і ліній розмежування й кордонів.
Автор несе відповідальність за вибір і представлення фактів, що містяться в цій публікації, а також за висловлені в ній думки, які не обов’язково відповідають позиції ЮНЕСКО та не покладають зобов’язань на Організацію.
Інформаційна служба Дніпровського ЦЖС
