«Підготовка та публікація гендерночутливих матеріалів під час війни» – тренінг під такою назвою відбувся у Чернівецькому офісі об’єднаного Західноукраїнського Центру журналістської солідарності НСЖУ. Учасники навчання – а це журналісти-переселенці, які нині живуть на Буковині, студенти кафедри журналістики ЧНУ ім. Ю. Федьковича та представники місцевих медіа – спільно зі спікеркою заходу, виконавчою директоркою Центру громадської активності «Синергія» Наталією Батраковою говорили про роль, яку відіграють медіа у формуванні суспільної думки щодо ролі жінок та чоловіків.
– Досить часто у медіа жінки розглядаються переважно як засіб задоволення «чоловічого попиту» – у рекламі, наприклад, образ жінки регулярно використовується у комерційних цілях, – каже Наталія Батракова. – Хоча гендерночутлива журналістика засуджує стереотипи, які применшують і тривіалізують образ жінки та чоловіка, зображуючи викривлену картину світу та його можливостей.
Стереотипи відображають психологічні бар’єри не лише щодо очікувань від жінок і чоловіків у суспільстві, а навіть важливіше – щодо власних очікувань жінок та чоловіків від самих себе.
– Боротьба зі звичними стереотипами триває постійно. Наприклад, коли вважається, що роль жінки полягає у догляді за дітьми або коли жінка сприймається як об’єкт для виконання певних завдань – це є серйозним викликом, адже у журналістиці вкрай важливо об’єктивно відображати стан суспільства і забезпечувати повне та всебічне висвітлення проблем, – впевнена журналістка Катерина Поліщук.
Працюючи над підготовкою матеріалів, варто пам’ятати проосновні принципи ґендерно-чутливих репортажів:
- збалансування присутності жінок та чоловіків у повідомленнях медіа з метою правдивого відображення складу суспільства, досвіду людей, вчинків, поглядів та інтересів;
- уникнення ґендерних стереотипів, які не відображають світ та його можливості, а також відтворення двовимірної картини суспільства з погляду кожної статі;
- співставлення рівня представництва жінок та чоловіків з метою забезпечення права голосу жінок нарівні з чоловіками, зокрема у якості фахівців у сферах, де часто домінують чоловіки, наприклад політика і уряд, економіка і бізнес, війна і конфлікти, наука і техніка, спорт;
- використання ґендернокоректної мови;
- висвітлення питань і думок щодо ґендерної рівності, що є важливою та невід’ємною складовою ролі медіа як суспільного спостерігача механізму контролю з боку суспільства.
За підсумками тренінгу було напрацьовано низку рекомендацій, які мають стати в нагоді журналістам.
- Відстежувати думки як жінок, так і чоловіків. Зберігати рівноцінне ставлення до цих думок.
- Звертатись до різних джерел, що представляють широкий спектр поглядів.
- Залучати жінок-експерток, також у сферах, де часто домінують чоловіки – такі як політика та уряд, економіка та бізнес, конфлікти, наука та техніка, спорт.
- Порушувати надзвичайно важливі питання, наприклад, якщо жінки не з’являються у медіа-повідомленнях.
- Цікавитися думкою організацій та установ, що займаються ґендерними питаннями.
- Переконатися, що репортаж відображає всебічне та реалістичне уявлення про жінок.
- Уникати посилення стереотипів незалежно від того, чи є вони явними, чи прихованими. Натомість робіть виклик стереотипам.
- Ставитися до всіх тем з повагою. Уникати применшення досвіду та інтересів жінок.
- Забезпечувати відповідний контекст, порівняння та аналіз інформації, зокрема поза межами події, з метою висвітлення ключових питань.
- Враховувати та згадувати у медіа-повідомленнях правові та політичні основи, що регулюють ґендерні питання в Україні, а також стан їх реалізації.
- Використовувати зображення, які відтворюють образи жінок і чоловіків у всьому їх різноманітті. Пам’ятати, що чоловіки та жінки не є двома однорідними групами, їх також відрізняє багато інших факторів, включаючи расу, клас, національність, соціально-економічний статус тощо.
- Уникати використання зображень, які підкреслюють/перебільшують фізичні та сексуальні аспекти. Аналізувати, чи дає можливість використання зображення краще розуміти ґендерні стосунки, роль та обов’язки чоловіків і жінок.
Нагадаємо, Центри журналістської солідарності – це ініціатива Національної спілки журналістів України, що реалізується за підтримки Міжнародної та Європейської федерацій журналістів, а також ЮНЕСКО. Вона покликана допомагати представникам медіа, що працюють в Україні під час війни. Центри діють у Києві, Львові, Івано-Франківську, Харкові, Запоріжжі, Дніпрі та надають журналістам організаційну, технічну, юридичну, психологічну й інші види допомоги.
Контакти об’єднаного Західноукраїнського Центру журналістської солідарності Львів-Чернівці – 097 907 97 02 (Наталія Войтович, координатор Львівського центру, Володимир Бобер – асистент), адреса: вул. Соломії Крушельницької, 5.
Про ЮНЕСКО.
ЮНЕСКО є спеціалізованою установою ООН з питань освіти, науки і культури. Вона робить внесок у мир та безпеку, сприяючи міжнародній співпраці в освіті, науці, культурі, комунікації та інформації. ЮНЕСКО сприяє обміну знаннями та вільному потоку ідей для прискорення взаєморозуміння. Вона є координатором Плану дій ООН щодо безпеки журналістів і проблеми безкарності, який спрямований на створення вільного та безпечного середовища для журналістів і працівників ЗМІ, зміцнюючи таким чином мир, демократію та сталий розвиток у всьому світі. ЮНЕСКО тісно співпрацює зі своїми партнерськими організаціями в Україні для надання підтримки журналістам на місцях.
Використані терміни та подання матеріалу в цій публікації не є висловленням будь-якої думки з боку ЮНЕСКО щодо правового статусу будь-якої країни, території, міста чи району або їхніх органів влади, так само як і ліній розмежування й кордонів.
Автор несе відповідальність за вибір і представлення фактів, що містяться в цій публікації, а також за висловлені в ній думки, які не обов’язково відповідають позиції ЮНЕСКО та не покладають зобов’язань на Організацію.
Інформаційна служба об’єднаного Західноукраїнського ЦЖС
