Криничанська газета «Нові рубежі» відзначила 84-річчя. Як зазвичай, у трудових буднях – готувався черговий номер тижневика. Колишня районка на нині прифронтовій Дніпропетровщині виходить на 8 шпальтах. Лише кілька номерів після недовгої перерви в роботі, пов’язаної із початком війни, вийшло в скороченому форматі, а далі новорубежанці (а точніше – новорубежанки) повернулися до колишніх стандартів. Хіба що тематика публікацій змінилася…
Наразі у редакції три співробітниці. Очолює цей невеликий колектив Галина Литовченко. В газеті понад 40 років, 18 з них – головною редакторкою. Уже б і про заслужений відпочинок подумати. Але як залишити газету, та ще в такий нелегкий час? Понад 20 років журналістського стажу і за плечима Олени Мушик і Наталі Долгіх. В умовах війни новорубежанки зуміли зберегти місцеве видання й роблять усе, аби оперативно інформувати співвітчизників про життя у громадах, області, про важливі події країни, світу.
– Попри воєнне лихоліття та інші труднощі – політичні, економічні, реформаційні – наша газета виходить. Щоправда, не завжди своєчасно потрапляє до передплатників через неякісну доставку (нарікань на поштові послуги чимало!), та все ж доходить до сільського читача. Як привіт із мирного життя. Як символ того, що ми не здаємося, воюємо на інформаційному фронті нашим маленьким жіночим колективом, – розповідає Галина Литовченко.
Сьогодні головною проблемою для криничанських медійниць є організація й проведення передплатної кампанії. Адже «Укрпошта», до всього, ще й підвищила тарифи на свої послуги, тож і вартість передплати зросла. Чи вдасться виданню втримати тираж – дуже на це сподіваються. Вишукують усілякі резерви для оперативного інформування читацької аудиторії, активно оновлюють стрічку новин на сайті, в соцмережах. Видають і електронний варіант газети, який отримують люди навіть за кордоном. Багато уваги приділяють розповідям про тих, хто боронить українську землю на фронті і хто в тилу наближає перемогу, про земляків-Героїв, які віддали за незалежність України найдорожче – життя.
Колектив газети став справжнім другом, порадником та однодумцем Центру журналістської солідарності НСЖУ. Колеги беруть участь у заходах, не стоять осторонь гострих дискусій, діляться своїм досвідом та думками.
– Ми вчимося, розвиваємось, набуваємо нового досвіду, беремо участь у грантових конкурсах, – додає Наталя Долгіх. – Істотну підтримку відчуваємо з боку НСЖУ, Дніпровського Центру журналістської солідарності. Завдяки їм маємо новий потужний ноутбук – це на сьогодні найнеобхідніше обладнання для редакції. Чесно кажучи, самотужки оновити техніку нині нам не по кишені. Тож міжнародна підтримка колег-медійників додає подвійної наснаги працювати далі».
Нагадуємо, Центри журналістської солідарності – це ініціатива Національної спілки журналістів України, що реалізується за підтримки Міжнародної та Європейської федерацій журналістів, а також ЮНЕСКО. Вона покликана допомагати представникам медіа, що працюють в Україні під час війни. Центри діють у Києві, Львові, Івано-Франківську, Чернівцях, Запоріжжі, Дніпрі та надають журналістам організаційну, технічну, юридичну, психологічну й інші види допомоги.
Контактний телефон Центру журналістської солідарності в Дніпрі – 050 919 84 79 (Наталя Назарова, координатор Дніпровського центру), адреса: вул. Старокозацька, 8.
Про ЮНЕСКО.
ЮНЕСКО є спеціалізованою установою ООН з питань освіти, науки і культури. Вона робить внесок у мир та безпеку, сприяючи міжнародній співпраці в освіті, науці, культурі, комунікації та інформації. ЮНЕСКО сприяє обміну знаннями та вільному потоку ідей для прискорення взаєморозуміння. Вона є координатором Плану дій ООН щодо безпеки журналістів і проблеми безкарності, який спрямований на створення вільного та безпечного середовища для журналістів і працівників ЗМІ, зміцнюючи таким чином мир, демократію та сталий розвиток у всьому світі. ЮНЕСКО тісно співпрацює зі своїми партнерськими організаціями в Україні для надання підтримки журналістам на місцях.
Використані терміни та подання матеріалу в цій публікації не є висловленням будь-якої думки з боку ЮНЕСКО щодо правового статусу будь-якої країни, території, міста чи району або їхніх органів влади, так само як і ліній розмежування й кордонів.
Автор несе відповідальність за вибір і представлення фактів, що містяться в цій публікації, а також за висловлені в ній думки, які не обов’язково відповідають позиції ЮНЕСКО та не покладають зобов’язань на Організацію.
Інформаційна служба Дніпровського ЦЖС
