Коли французький фотожурналіст Фредерік Петрі (Frédéric Pétry) вирішив розповісти світу про війну в Україні, він чітко розумів, на що йде. 27 років служби у французькій армії, операції в гарячих точках – від колишньої Югославії до Афганістану та країн Африки, понад 500 стрибків з парашутом. Його військовий досвід дозволяє йому бачити українську війну очима професіонала, який добре знає, що таке перебувати на передовій.
Після завершення військової кар’єри Фредерік Петрі не зміг сидіти склавши руки – його давнє захоплення фотографією перетворилося на нову професію. Сьогодні він співпрацює з інформаційним агентством «Hans Lucas», а також пропонує свої матеріали іншим західним виданням.
На відміну від журналістів великих медіа, Фредерік здійснює свої поїздки на власний ризик, без серйозної фінансової підтримки. Його мета – показати французькій аудиторії реальність українського спротиву та життя військових і цивільних у прифронтовій зоні.
У квітні 2025 року фотожурналіст провів три дні з бійцями 65-ої механізованої бригади «Великий Луг» на різних локаціях Запорізького напрямку. За словами локального продюсера із Запоріжжя Дмитра Богуславського, який супроводжував Фредеріка, французький фотограф фіксував не лише бойову роботу, але й повсякденне життя українських військових.
«Фредерік дуже професійно підходить до своєї роботи. Він не просто робить знімки, а намагається зрозуміти контекст, поспілкуватися з військовими, записати їхні історії», – розповідає відомий фотограф Андрій Андрієнко, який нині проходить службу в пресслужбі 65-ої бригади і також супроводжував фотожурналіста.
Під час візиту Фредерік Петрі спілкувався з багатьма військовослужбовцями, записував аудіоінтерв’ю. Незважаючи на мовний бар’єр (спілкування відбувалося за допомогою перекладача), йому вдалося встановити контакт з українськими захисниками.
Окрім відвідування позицій 65-ої бригади, французький журналіст двічі побував у зруйнованому Оріхові. До повномасштабного вторгнення в цьому місті проживало близько 17 тисяч людей, сьогодні там залишилося не більше 500 жителів.
«В Оріхові майже не залишилося уцілілих будівель. Особливо постраждали багатоповерхівки – від двох до дев’яти поверхів. Деякі приватні будинки ще збереглися, але всі вони пошкоджені», – розповідає Дмитро Богуславський.
Особливу увагу французького фотожурналіста привернула історія подружжя пенсіонерів, які відмовляються виїжджати з міста, бо доглядають за чотирилапими улюбленцями. Коли сусіди їхали з Оріхова, вони залишали їм на перетримку своїх котів і собак, обіцяючи через деякий час повернутися. Однак війна затягнулася, і зараз у подружжя живе близько 30 котів і 17 собак.
«Фредерік був дуже вражений цією історією. Ми з ним привезли корм для тварин. Такі моменти людяності серед руїн і війни – це те, що Фредерік намагається показати у своїх репортажах», – додає Дмитро Богуславський.
Для Фредеріка Петрі це був перший візит до Запоріжжя з початку повномасштабного вторгнення. І вже у день його приїзду, 22 квітня, місто зазнало ракетного удару по житловій забудові.
«Він на власні очі побачив наслідки удару по дев’ятиповерхівці та навколишніх будинках. Постраждали люди, одна жінка загинула. Це дало йому можливість побачити, що російські атаки спрямовані не лише на військові об’єкти, але й на цивільну інфраструктуру», – зазначає локальний продюсер.
За словами Дмитра Богуславського, Фредерік Петрі чітко бачить різницю між ситуацією 2022 року і нинішньою. Він розуміє зміни у настроях українців, їхні сподівання та труднощі, з якими стикається країна у тривалій війні.
Сам журналіст намагається зберегти журналістську неупередженість, але, за словами локального продюсера, він однозначно підтримує Україну і вважає, що західна допомога повинна тривати. Саме тому він прагне донести правду про війну до французької аудиторії.
Після візиту Фредерік Петрі висловив вдячність пресслужбі бригади: «Я хотів би подякувати команді прес-служби 65-ї механізованої бригади за надану мені можливість зробити кілька цікавих і різноманітних репортажів про солдатів бригади протягом трьох днів, як у їхньому повсякденному житті, так і під час виконання ними своїх обов’язків. Професіоналізм пресофіцера та його команди дозволили мені почути розповіді багатьох солдатів про цю війну, що триває, і краще зрозуміти її сувору реальність. Я сподіваюся, що мої репортажі незабаром потраплять до французьких ЗМІ і що майбутня співпраця дозволить мені ще більше наблизитися до реалій бойових дій цих мужніх і рішучих солдатів».
Важливість роботи таких журналістів, як Фредерік Петрі, важко переоцінити. В умовах, коли інформаційна увага світу до українського спротиву поступово згасає, саме такі незалежні репортажі допомагають підтримувати обізнаність західної аудиторії про події в Україні та необхідність подальшої підтримки у боротьбі з російською агресією.
НСЖУ висловлює вдячність Фредеріку Петрі та всім іноземним журналістам, які, ризикуючи власним життям, висвітлюють реалії російсько-української війни.
Максим Степанов, інформаційна служба НСЖУ
