Про реалізацію державної політики у сфері енергоефективності й енергозбереження, про те, як впливають кліматичні зміни на підходи до модернізації енергетичного сектора йшлося під час вебінару «Роль енергоефективності в досягненні енергетичної незалежності України» для журналістів загальноукраїнських і місцевих медіа, організованого Національною спілкою журналістів України за підтримки USAID Проєкту енергетичної безпеки (ПЕБ) у четвер, 3 грудня.
«Україна, як і весь прогресивний світ, рухається до низьковуглецевої конкурентоздатної економіки. Інструментами на цьому шляху є підвищення енергоефективності, розвиток «зеленої» генерації і декарбонізація. І сьогодні наша мета – розширити сферу впровадження енергоефективних заходів, проводити їх не тільки у житловій сфері, а й у промисловості, на транспорті, та в інших сферах», – зазначила під час вебінару перша заступниця міністра енергетики Ольга Буславець.
Спікерка розповіла про конкретні заходи, спрямовані на зменшення втрат в енергомережах та на підвищення маневреності енергетичної системи, створення Фонду декарбонізації, впровадження енергоменеджменту в комунальній сфері та інші. Так, зниження втрат в енергомережах із 11,5% до 7,5% означає, що Україна додатково може отримати 6 мільярдів кіловат-годин на рік і заощадити 3 мільйони тонн вугілля.
«Заходи з енергоефективності та декарбонізації дадуть нам можливість мати більш конкурентну економіку, ми споживатимемо менше ресурсів і матимемо менші витрати на виробництво. А ще, як результат, ми матимемо чистіше повітря», – наголосила перша заступниця міністра.
Зі свого боку, експерт USAID Проєкту енергетичної безпеки Олексій Рябчин підкреслив, що енергоефективність – це питання і енергетики, й екології, причому в деяких випадках зменшити шкідливий вплив на екологію можна лише заходами енергоефективності. Як приклад він навів викиди ТЕС, в яких умовно розрізняють «emission» та «pollution». «Pollution» – це викиди азотних та сірчаних сполук, пилу тощо, і якщо встановити фільтр, це не дешево, але викиди знизяться. Натомість «emission» – це СО2, їх ніякими фільтрами не впіймаєш, і вони знижуються завдяки енергоефективній модернізації, тобто завдяки меншому споживанню викопного палива і, відповідно, меншим викидам», – пояснив експерт.
Він також звернув увагу, що енергоефективність зараз буде відігравати важливу роль в боротьбі зі зміною клімату. “Якщо раніше про енергоефективність говорили лише в контексті підвищення тарифів, ціни на енергоресурси для промисловості або боротьби з енергетичною бідністю населення, то зараз у всіх розвинутих країнах говорять про важливу роль зниження вугілля, нафти та газу для боротьби з кліматичною зміною. Також – енергоефективність важлива для створення “зелених” робочих місць, як відновлення економіки від короноакризи ” – зауважив Олексій Рябчин.
Володимир Бучик, директор департаменту стратегічного розвитку Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження України, відповів на запитання учасників вебінару, чи буде продовжено програму «Теплі кредити», як надалі стимулюватимуться заходи з енергозаощадження та енергомодернізації у побуті. Також Бучик акцентував увагу журналістів на необхідності висвітлення регіональних програм з енергоефективності.
Представники Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, які взяли участь у вебінарі, розповіли про зменшення втрат в електричних мережах як окремий напрям підвищення енергоефективності. Згідно з останніми даними, втрати в мережах зростають, і на це впливають декілька факторів: зношеність обладнання, застарілі технічні рішення, недофінансування інвестиційних програм. Сьогодні державний регулятор впроваджує низку заходів із енергоефективності, у тому числі: запровадження стимулюючого тарифоутворення з 1 січня 2021 року і коефіцієнт ефективності зниження втрат. Представники НКРЕКП зауважили, що інформацію про плани розвитку і заходи розподільчих компаній зі зменшення втрат можна знайти у відкритому доступі на сайтах компаній. Журналісти також дізналися про правові аспекти формування інвестиційних програм суб’єктами господарювання у сфері теплопостачання, ліцензування діяльності яких здійснює НКРЕКП, та про джерела фінансування таких програм.
Медіатренер Віталій Голубєв проаналізував висвітлення процесів енергоефективності в українських медіа та поділився з журналістами практичними порадами щодо підготовки тематичних матеріалів. «Варто не просто подавати сухі факти, а й писати, що це означає для людей. У більшості випадків варто зробити дзвінок, або ж відправити в месенджері повідомлення експерту, аби отримати детальну інформацію з поясненням на прикладах. Дайте можливість читачеві дізнатися більше – через гіперлінк, через фрагмент документу тощо. Журналістам також важливо вписувати те, що робиться у нас, до світового контексту», – зазначив медіатренер.
Участь у вебінарі взяли понад 30 журналістів місцевих і загальноукраїнських медіа.
Вебінар було проведено в рамках освітньої ініціативи «Прозорість та технічна грамотність в енергетичній журналістиці», яку Національна спілка журналістів України виконує в рамках грантової діяльності USAID Проєкту енергетичної безпеки. Метою ініціативи є забезпечення прозорості та технічної грамотності у висвітленні в медіа тем, пов’язаних з енергетичними реформами, та сприяння посиленню енергетичної безпеки України шляхом ефективної комунікації.
