Як емодзі можуть стати засобом маніпулятивного впливу на аудиторію? Про це львівським медійникам на онлайн-тренінгу «Емодзі-маніпулятори: як знаки впливають на сприйняття факту» розповіла журналістка Дар’я Маркова, яка завітала до Львівського офісу об’єднаного Західноукраїнського Центру журналістської солідарності НСЖУ. Учасники тренінгу «Емодзі-маніпулятори: як знаки впливають на сприйняття факту» визначили різницю «мови телеграму» й «мови інтернет-медіа», адже перша, зазвичай, більш емоційніша. Це важливо, адже у сучасному інформаційному просторі стрічка новин оновлюється ледь не щохвилини, разом із тим увага аудиторії до певної інформації розсіюється, тож медіа намагаються різними методами «зачепити» користувачів. Зокрема, майбутні медійники Львівщини дізналися, як використання емодзі у новинах на платформі телеграм можуть вплинути на сприйняття матеріалу.
–Під час взаємодії з будь-яким контентом ми завжди звертаємо увагу на ілюстрації чи інші додаткові інструменти. Зображення або ж смайлики на тлі тенденції максимального спрощення у поданні матеріалу можуть створити певне узагальнення у скороченому контексті. Тож на тренінгу ми детальніше пропрацювали використання емодзі, аби це ніяк не впливало на зміст, – наголосила координаторка Центру журналістської солідарності у Львові Наталія Войтович.
Попри те, що повідомлення медіа у телеграм-каналах коротші, ніж на сайтах, змінити сприйняття людиною факту може лише одна деталь – емодзі. Саме вони додають додаткового емоційного забарвлення, створюють певні алюзії чи нав’язують узагальнення.
На тренінгу медійники на прикладах побачили, як використання різних емодзі буквально змінює сприйняття певної інформації. Адже часто емодзі може замінити певні слова через символи, тож журналістам варто слідкувати, би використання певного смайлика не створило додаткового відтінку.
–Мені було цікаво поспілкуватися з медійниками про емодзі, адже ми, журналісти, багато працюємо з візуальним контентом і маємо розуміти, що емодзі справді привертають увагу читача й можуть бути гарним інструментом для розвитку соціальних мереж медіа. Однак варто бути обачним у підборі символів, щоб не виникало свідомої чи підсвідомої маніпуляції, де цього можна уникнути, – зауважила Дар’я Маркова.
Медійники отримали багато корисної інформації та підкреслили, що використовуватимуть отримані знання у своїй роботі.
–Прослухавши тренінг, я неабияк здивувалася, наскільки звичні в листуваннях емодзі можуть впливати на наше сприйняття. Якщо чесно, до того не дуже звертала увагу, але вже зараз розумію, що спочатку мої очі бачать саме їх, а далі текст. Тепер навіть стає страшно від того, що тими мільйонами, які читають Telegram-канали, свідомо маніпулюють лише, наприклад, агресивним смайлом або подібним до нього», – поділилася учасниця тренінгу Вікторія Склярова.
Мережа Центрів журналістської солідарності – це ініціатива Національної спілки журналістів України, реалізована у співпраці з Міжнародною та Європейською федераціями журналістів, ЮНЕСКО та за підтримки народу Японії. Наша головна мета – допомога медійникам, які працюють в Україні під час війни. Центри працюють у Києві, Харкові, Запоріжжі, Дніпрі, Львові та Івано-Франківську. Цей проєкт є частиною більш широких зусиль ЮНЕСКО, спрямованих на підтримку безпеки журналістів та свободи слова в Україні.
Контакти об’єднаного Західноукраїнського Центру журналістської солідарності Львів-Чернівці – 097 907 97 02 (Наталія Войтович, координатор Львівського центру, Володимир Бобер – асистент), адреса: вул. Соломії Крушельницької, 5.
Остап Старчак
