«Безумовно, усе це зруйноване. Пошкодження дуже великі»… Відео зі свого поруйнованого кабінету та пошкодженого приміщення Національної спілки письменників України у Києві публікує перший заступник голови Національної спілки письменників України, член Національної спілки журналістів України та викладач факультету журналістики університету Грінченка Микола Гриценко.
Будинок НСПУ – унікальна архітектурна пам’ятка з оригінальною внутрішньою оздобою. Тут зароджувався український правозахисний рух, тут понад півстоліття розміщується Спілка письменників. Як повідомляє Суспільне, внаслідок російської атаки 1 січня в історичній будівлі, відомій з кінця ХІХ століття як «маєток Лібермана», вибито 83 вікна, пошкоджено стелю та стіни. У приміщенні відсутні опалення та водопостачання.
«Ворожий удар по будинку наших колег і друзів-письменників у новорічну ніч – це і наш біль. Дім на Банковій – це не просто споруда. Для багатьох журналістів він став другою домівкою. А у часи, коли Янукович розганяв Майдан, будинок став прихистком для десятків журналістів, – зазначив голова НСЖУ Сергій Томіленко. – Як медійники ми добре розуміємо цінність кожного слова і кожного речення, народженого в цих стінах. Ми разом із письменниками пережили різні часи – і радісні, і важкі. Сьогодні ми знову разом, пліч-о-пліч. Ворог може влучити в стіни, та не в наш дух. Але Українське слово – живе і незламне!»
«Своїми силами ми зробимо косметичний ремонт і поприбираємо. Але там є серйозні тріщини в потужних стінах, завтовшки 1 метр. Також поруйнований фасад, і для нього потрібні великі кошти, – зауважив у коментарі радіо «Культура» голова Національної спілки письменників України Михайло Сидоржевський. – Зважте на те, що це вулиця Банкова. Це візитівка столиці. Візитівка України. Ми знаємо, що до Офісу президента цією вулицею їдуть іноземні делегації. Думаю, що вони не повинні бачити напівзруйнований фасад цієї будівлі. Так не мусить бути. Тому ми сподіваємося на підтримку різних гілок і структур влади. Ми сподіваємося на це».
«Немає слів, щоб виразити свій гнів на адресу “мишебратьєв”, нехай їх Господь покарає і наші Збройні Сили, – написала у соцмережі українська журналістка, завідувачка сектора роботи з громадськими, галузевими об’єднаннями та суспільним мовником Нацради з питань телебачення і радіомовлення Тамара Кравченко. – Оголошуйте збір на реставраційні роботи».
«Гнів, і сльози, і прокляття недолюдкам і катам!» – емоційно висловилася секретар НСЖУ Зоя Шарикова.
«Тримайтеся. Божого благословення нашій Творчій Спілці», – написав голова Одеської організації НСЖУ Юрій Работін.
«РФ хоче тупо нас знищити. Щоб СРСР, тюрма народів, знов відродився як мінімум у межах Варшавського Договору, – пише медійник, підприємець і громадський діяч Ярослав Хобта. – А як максимум – там, де НАТО не дасть цій орді по зубам. Щур, загнаний в кут, непрогнозований. Йому втрачати нічого. Та Україні – тим більше».
«Нагадаю, що приміщення, де нині знаходиться Спілка письменників України, це колишній особняк, збудований відомим архітектором Володимиром Ніколаєвим в 1879 році та перебудований в 1896 році на замовлення київського купця й цукрозаводчика Симхи Лібермана в стилі неоренесансу, – дав історично довідку український політик і громадський діяч Микола Томенко. – Тут ми (члени Оргкомітету по створенню Народного руху України) обговорювали плани боротьби за вільну і самостійну Україну. А згодом я мав честь брати участь у колишньому маєтку Лібермана в численних культорологічних та історико-просвітницьких заходах в період головування в СПУ Юрія Мушкетика, Володимира Яворівського, Віктора Баранова, а нині – Михайла Сидоржевського…»
«Таке відчуття, що вони били туди цілеспрямовано. Це ж як треба ненавидіти нашу культуру щоби навіть історичні пам’ятки з прекрасною архітектурою знищувати! – обурюється художниця Людмила Бигич. – Але це ж плем’я людожерів яке не піддається духовному розвитку і уміє лише все навколо знищувати і присвоювати видаючи вмілою брехнею за своє».
2 січня близько сотні небайдужих – письменників, журналістів та містян – долучилися до розбору завалів та прибирання приміщення.
«Я сьогодні серед сотні прозаїків і поетів, прекрасних киян, що прийшли розбирати руїну Письменницького дому, сортирувала у мішках сміття – щоби раптом туди не потрапили фрагменти старих багетів, віконних рам, давніх паркетів, стін, стель, які ще можна реставрувати, частини унікальної кахельної кераміки, фарфору, фаянсу, металу, вишивки… і віконних вазонів, які ще мають живі корінці… – написала у фейсбуці журналістка Людмила Лисенко, яка допомагала розбирати завали у НСПУ. – А ото світлина на балконі фойє Спілки, куди обвалилася ціла анфілада прекрасних акантів, які треба неодмінно зберегти… І я про це розповідаю унікальним рятівникам, які щодня витягають із того світу живих людей, а не стару ліпнину… Вони терпляче слухають, але сваряться – щоби я не ризикували стояти під “живим” камінням позаминулого століття…»
Своїми враженнями від цієї толоки поділилася у віршованих рядках поетеса Ольга Штепа:
Дзвеніло скло не келихів налитих
У торжестві прабатьківської мови,
З шибок із вікон, ворогом розбитих,
Колись почуте як молитва слово.
Колючі скалки, ненависті повні,
Я вимітала віником домашнім.
Хай упадуть, болючі і жертовні,
До окупантів у чужі піддашшя!
А міжнародний вбивця чом на волі?
Іде протест в безмежжі світовому,
Ти, кара Божа, чи в людськім глаголі,
Святися на Всевишньому престолі!
«Все буде добре, – спробував заспокоїти літераторів архієпископ Харківський і Ізюмський ПЦУ, головний редактор журналу «Полтавська криниця» Афанасій (Шкурупій). – Головне, що наша культура, а отже, й література незнищимі, Спілка житиме, її ніякий ворог не знищить».
Національна спілка журналістів України висловлює підтримку колегам із Національної спілки письменників України та долучиться до збору коштів на відновлення історичної будівлі.
Інформаційна служба НСЖУ