Тема виснаження та професійного вигорання стала досить актуальною для журналістів, які від початку повномасштабного вторгнення – на передовій інформаційного фронту. Як долати труднощі, як себе уберегти і як допомогти тим, хто цього потребує, розповіла і надала практичні поради психологиня, кандидатка психологічних наук, доцентка кафедри соціальної психології факультету психології Прикарпатського національного університету ім. В. Стефаника Надія Вітюк. Зустріч відбулась у коворкінгу Івано-Франківського Центру журналістської солідарності НСЖУ.
Як працювати і не вигоріти? Як розпізнати вигорання та як його попередити? Чим загрожує виснаження і що робити? Саме про це йшла мова під час офлайн/онлайн заходу.
Надія Вітюк наголосила, що професійне вигорання пов’язане із фізичним та емоційним виснаженням. Такий стан у журналістів, зокрема, виникає, коли людина більше свого часу і своїх ресурсів віддає професійній діяльності, коли недоотримують уваги та ресурсів інші сфери життя – цінності, спілкування, улюблене заняття. Вона також назвала основні симптоми професійного вигорання: постійне відчуття втоми, недосипання або взагалі втрата сну; втрата мотивації до роботи; зниження ініціативності; апатія; зростання тривожності чи дратівливості.
Щоб учасники заняття змогли розібратися в собі й зрозуміти, чи є в них виснаження, психологиня запропонувала зробити вправи, зокрема, визначити, що в житті їх «заряджає», а що, навпаки, «розряджає». Чи, наприклад, визначити, скільки часу в житті кожного займає робота, родина, навчання, хобі тощо.
У контексті порад щодо уникнення професійного вигорання Надія Вітюк запропонувала «Аптечку самодопомоги». До неї входять: тайм-менеджмент (балансування часом – на роботу, відпочинок, контакти з друзями, близькими, заняття улюбленими справами); організація робочого простору (це коли всі робочі клопоти залишаються на порозі власного дому); смакування часом (тобто знаходити позитив у тому, що відбувається); визначення пріоритетності (вибирати те, що найбільш важливо зробити насамперед); власні ресурси (тобто обрати для себе те, що найбільше допомагає відволіктися – прогулянки, улюблене заняття і т. п.); власні біоритми.
– Журналісти виконують дуже важливу місію, адже вони мають вплив на масову свідомість, масову поведінку. Тому журналістам дуже важливо подбати і про свою психологічну складову. Щоб бути готовим виконувати своє завдання у складних умовах війни, варто, передусім, прислухатися до себе і, разом з тим, до інших людей. Якщо вам пропонують працювати з важкою темою, подумайте, чи ви готові цим зайнятися, чи вам вистачить власного ресурсу», – зауважила в своїх порадах Надія Вітюк.
Медійники Роман Кривко (Харків), Віра Ільїна (ВПО з Краматорська), Тетяна Бєлявцева (ВПО з Харківщини), Наталія Димніч та Сабіна-Анна Ружицька (Івано-Франківськ) під час обговорення теми поділилися власним досвідом.
– Більшість колег-журналістів ігнорують допомогу психологів, але я вважаю, що це нам вона потрібна і ще довго буде потрібною. Адже наша професія завжди була такою, ще несе певні навантаження, а тепер особливо. Я з приємністю долучаюся до таких заходів, адже хочу отримати інструмент, як діяти під час власного виснаження: як знайти в собі ресурси, чим себе відновити, чому порадіти, з ким поспілкуватися. Принагідно хочу подякувати Центру журналістської солідарності за допомогу та підтримку. Мені дуже допомагає, коли приходжу сюди на такі зустрічі, різні заходи. Приходжу сюди – наче вдома побувала, – зізналася журналістка Віра Ільїна.
Секретар НСЖУ, координаторка Івано-Франківського Центру журналістської солідарності, заслужена журналістка України Вікторія Плахта зазначила, що, як свідчить її багаторічний професійний досвід, для журналістів дуже важливо навчитися долати власне виснаження, вміти знайти свої ресурси, за допомогою яких відновлюється енергія, і саме завдяки таким консультаціям фахівців можна досягти бажаного результату. Координаторка Центру також наголосила, що двері коворкінгу відчинені завжди для тих, кому потрібна допомога, підтримка, спілкування.
Нагадаємо, Центри журналістської солідарності – це ініціатива Національної спілки журналістів України, що реалізується за підтримки Міжнародної та Європейської федерацій журналістів, а також ЮНЕСКО. Вона покликана допомагати представникам медіа, що працюють в Україні під час війни. Центри діють у Києві, Львові, Івано-Франківську, Харкові, Запоріжжі, Дніпрі та надають журналістам організаційну, технічну, юридичну, психологічну й інші види допомоги.
Контакти Центру журналістської солідарності в Івано-Франківську – 066 677 07 26 (Вікторія Плахта, координатор Івано-Франківського центру), адреса: вул. Січових стрільців, 25.
Про ЮНЕСКО.
ЮНЕСКО є спеціалізованою установою ООН з питань освіти, науки і культури. Вона робить внесок у мир та безпеку, сприяючи міжнародній співпраці в освіті, науці, культурі, комунікації та інформації. ЮНЕСКО сприяє обміну знаннями та вільному потоку ідей для прискорення взаєморозуміння. Вона є координатором Плану дій ООН щодо безпеки журналістів і проблеми безкарності, який спрямований на створення вільного та безпечного середовища для журналістів і працівників ЗМІ, зміцнюючи таким чином мир, демократію та сталий розвиток у всьому світі. ЮНЕСКО тісно співпрацює зі своїми партнерськими організаціями в Україні для надання підтримки журналістам на місцях.
Використані терміни та подання матеріалу в цій публікації не є висловленням будь-якої думки з боку ЮНЕСКО щодо правового статусу будь-якої країни, території, міста чи району або їхніх органів влади, так само як і ліній розмежування й кордонів.
Автор несе відповідальність за вибір і представлення фактів, що містяться в цій публікації, а також за висловлені в ній думки, які не обов’язково відповідають позиції ЮНЕСКО та не покладають зобов’язань на Організацію.
Дана Данилів
