Цифрова стійкість під час війни: як захистити свої дані від інтернет-злочинців, дізнавалися медійники Дніпропетровщини

Як медійникам захистити свої персональні дані, соцмережі й гаджети? Що потрібно знати та яких заходів варто вжити, аби мінімізувати ризики потрапляння в тенета інтернет-злочинців? Відповіді на ці та інші питання з’ясовували учасники воркшопу з теми «Кібербезпека в умовах війни: як зберегти конфіденційність у цифровому середовищі».

Захід, що відбувся у Дніпровському центрі журналістської солідарності НСЖУ у змішаному форматі – наживо і онлайн, об’єднав представників медіа Дніпропетровщини, студентів-журналістів, викладачів тощо. Спікером виступив завідувач кафедри кібербезпеки та інформаційних технологій Університету митної справи та фінансів, координатор Центру кіберінтелекту та інновацій у сфері безпеки УМСФ Дмитро Прокопович-Ткаченко.

Сучасне інформаційне суспільство достатньо складно уявити без гаджетів та інтернету, особливо враховуючи високий рівень споживання інформації, зміну специфіки роботи, комунікації і таке інше.

– У просторі, де кожен знаходиться в зоні ризику атак кіберзлочинців, питання захисту та цифрової стійкості набувають особливої значущості. Журналісти – одні з найуразливіших у сфері кібербезпеки, особливо під час війни, коли додалися ворожі кібератаки, – зауважила координаторка Дніпровського центру журналістської солідарності НСЖУ Наталя Назарова.  – Тому ми запросили фахівця у сфері захисту кіберсистем та інформаційних технологій поділитися із медійниками знаннями та цінними порадами щодо захисту особистих даних.

Під час зустрічі обговорювали не лише теоретичні аспекти захисту, але й практичні кроки, які медійникам варто впровадити в повсякденне життя задля мінімізації ризиків.

– Злочинність сьогодні продовжує розповсюджуватись завдяки сучасним технологіям і зараз вона має не лише фізичний, але й кібернетичний характер. Панацеї немає, але є загальні правила, яких варто дотримуватись, – зазначив Дмитро Прокопович-Ткаченко.

Спікер торкнувся також теми штучного інтелекту: його роль в журналістській діяльності, загрози й перспективи. Та особливу увагу було приділено психологічним аспектам безпеки – основі захисту від кібершахрайства на кшталт фішингу, вішингу, смішингу та байтингу, які застосовують методи соціальної інженерії.

Колега пана Дмитра, директор Центру кіберінтелекту та інновацій у сфері безпеки УМСФ, екс-голова Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України Володимир Звєрєв, який долучився до розмови,  зауважив, що розвиток критичного мислення у користувачів є не менш важливими. Наприклад, шахраї часто розсилають електронні листи або повідомлення в месенджерах із посиланнями, які на перший погляд можуть виглядати офіційно, але фактично ведуть на підроблені сайти, де користувача просять ввести особисті дані або завантажити шкідливе програмне забезпечення. Такі посилання можуть маскуватися за допомогою скорочувачів URL або ледь помітних змін у доменних іменах, що ускладнює їх розпізнавання.

Так, дніпровська журналістка Єва Авраменко, учасниця заходу, поділилася досвідом, коли отримала нібито повідомлення від Укрпошти з проханням підтвердити платіж на підробленому сайті. Через поспіх та втому вона не помітила, що сайт відрізнявся від оригінального лише кількома символами у доменному імені, і в результаті надала шахраям свою банківську інформацію. Картку довелося терміново блокувати:

– Для мене воркшоп був актуальний не тільки як для журналістки, а і як для активної користувачки цифрових продуктів. Спікерам велика подяка за корисні поради і попередження про те, чого варто уникати і як запобігти витоку особистої інформації.

Про важливість заходу також висловився журналіст з Донеччини Валентин Хорошун:

– В умовах, коли з ранку до вечора живеш фактично в режимі онлайн, у тебе кілька різних акаунтів, а навколо – з десяток різних гаджетів, мимоволі задумуєшся і про конфіденційність, і про кібербезпеку. Тим більше, інциденти все були – за останній рік у двох колег «угнали» акаунти в «Телеграмі». Так, воркшоп мене зацікавив відразу і розчарованим не залишив: те, що хотів, я і отримав – нову інформацію, корисні рекомендації і чіткий алгоритм дій по забезпеченню особистою цифрової безпеки.

Своїми враженнями поділилась також Оксана Шамоть, редакторка газети «Під знаком руди і металу» з Кривого Рогу:

– Організоване Дніпровським центром журналістської солідарності навчання з кібербезпеки в мене викликало неабияку зацікавленість, бо з небезпекою в смартфоні майже щодня стикається кожен українець. Знаючи про те, що постійно зламуються акаунти в одному з найпопулярніших месенджерів – телеграмі, – навіть журналісти час від часу потрапляють на гачок шахраїв. Бо нами часто керують емоції. Обов’язково скористаюсь порадами Дмитра Прокоповича-Ткаченка, який дуже доступно надав інформацію щодо кібергігієни, користування месенджером «сигнал» тощо. Не можу не відмітити харизму основного спікера. З ним аудиторії було дуже цікаво взаємодіяти.

Щоб захистити свої дані від інтернет-злочинців та/або мінімізувати ризики, варто дослухатись до наступних порад фахівців:

1. Використовуйте складні, унікальні паролі. Надійні паролі не містять особистої інформації та складаються з комбінації літер верхнього й нижнього регістру, цифр і спеціалізованих символів (щонайменше 10 символів).
2. Шифруйте пристрої (телефони, планшети, ноутбуки), «закривайте» їх паролем, щоб дані залишалися захищеними навіть у разі викрадення.
3. Регулярно оновлюйте програмне забезпечення, антивірусні програми та інші системи з метою усунення потенційних вразливостей.
4. Застосовуйте багаторівневу систему захисту – двофакторну аутентифікацію, біометричні дані і т. і.– яка сприяє створенню додаткового рівня безпеки шляхом необхідності підтвердження особистості.
5. Не переходьте за підозрілими посиланнями, навіть якщо вони надходять від знайомих або виглядають як офіційні.
6. Не вводьте особисті дані на неперевірених вебресурсах. Перед тим як вводити логін, пароль або банківську інформацію, перевіряйте адресу сайту та наявність захищеного з’єднання (https://).
7. Не відкривайте підозрілі файли та вкладення. Листи або повідомлення від невідомих відправників можуть містити віруси або шкідливі програми.
8. Перевіряйте інформацію та не реагуйте на сумнівні запити.

Мережа Центрів журналістської солідарності – це ініціатива Національної спілки журналістів України, реалізована у співпраці з Міжнародною та Європейською федераціями журналістів, ЮНЕСКО та за підтримки народу Японії. Наша головна мета – допомога медійникам, які працюють в Україні під час війни. Центри працюють у Києві, Харкові, Запоріжжі, Дніпрі, Львові та Івано-Франківську. Цей проєкт є частиною більш широких зусиль ЮНЕСКО, спрямованих на підтримку безпеки журналістів та свободи слова в Україні.

Контактний телефон Центру журналістської солідарності у Дніпрі – 050 919 84 79 (Наталя Назарова, координатор Дніпровського центру), адреса: вул. Старокозацька, 8.

Ліана Охрименко,

Фото Віктора Качанова