Головний лікар лікарні з міста Лиман (Донецька область) Андрій Ребров під час відрядження потрапив під удар російського дрона. Колегам-медикам із Дніпра вдалося врятувати його життя, але праву ногу лікаря довелося ампутувати. Перебуваючи в реанімації, Ребров дізнається про події у своєму місті з сайту локального видання «Зоря» і переживає, що газета опинилася на грані закриття.
Наприкінці вересня лікар Ребров разом із медсестрою їхав по ліки для лікарні, аж раптом їхній автомобіль із засідки атакував російський FPV-дрон.
«Прямо в капот, на відстані витягнутої руки від мене, був приліт. Я намагався гальмувати ногою, якої, як виявилося, вже майже не було. Я тоді ще подумав, що щось з педалями сталося», – розповів Андрій Ребров.
Першу допомогу йому надала медсестра, потім парамедики на броньованому авто евакуювали до лікарні в іншому місті. Андрію ампутували праву ногу.
«Я сьогодні особисто розмовляв з Андрієм. Сила духу, сила лиманської міці не обділили цю вірну Україні людину. Звичайно, зараз рани заживляються, і все буде добре», – зазначає головний редактор і видавець газети «Зоря» Олександр Пасічник.
Ось що сказав поранений лікар у телефонній розмові: «Я ніколи не здавався і не здамся, як би не було важко. І спасибі «Зорі», за котрою я слідкую нині на сайті «Zoria.info» і соцмережах. Це медіа потрібне для Лиманщини як правдиве джерело інформації. Я неодноразово друкувався на шпальтах газети і на сайті. Особливо під час повномасштабного нападу рф на Україну. Газета висвітлювала нашу діяльність: відновлення у селах сімейних амбулаторій, оснащення їх новітнім медичним обладнанням, закупівлю автомобіля швидкої допомоги. І в цьому нам завжди допомагала і була з нами «Зоря». Ця газета вкрай потрібна лиманцям, тому що це правда життя».
В епоху, коли більшість видань переходять в онлайн, може здатися дивним: навіщо друкувати газету, якщо є сайт і соціальні мережі? Відповідь дає реальність прифронтового міста.
«Газета виконує роль інформаційного моста між тими, хто залишився в місті, і тими, хто був змушений евакуюватися, – каже Олександр Пасічник. – Паперова газета не вимагає зарядки, не залежить від інтернету, якого на прифронтових територіях практично немає, не зникає через блокування сторінок. Вона матеріальна, відчутна».
Серед читачів «Зорі» – люди, розкидані від Харкова до Канади. І для багатьох із них саме паперовий примірник, який можна тримати в руках, перечитувати, зберігати, – це єдиний доступний спосіб залишатися в курсі життя рідного міста.
«Коли людина, яка втратила ногу, з ліжка в реанімації наголошує на важливості паперової газети – це найсильніший аргумент на користь того, що друковане видання потрібне», – зазначає Олександр Пасічник.
Національна спілка журналістів України та її міжнародні партнери періодично надають «Зорі» посильну грошову допомогу. Саме завдяки такій допомозі газету було відроджено після деокупації Лимана у 2022 році. Міжнародні фінансові донори тривалий час підтримували її друк. НСЖУ знайшла можливість профінансувати вихід вересневого номера газети. Однак для видання подальших випусків коштів немає.
«На жаль, наразі в газети немає стійкої економічної підтримки, – каже редактор. – Сайт і сторінки «Зорі» в соціальних мережах продовжують працювати, але вони не можуть замінити паперову газету для значної частини аудиторії – літніх людей, мешканців прифронтових громад, тих, хто не має стабільного доступу до інтернету через постійні відключення електроенергії. Для людей, які пережили окупацію, евакуацію, втрати, паперова “Зоря” — це спосіб підтримувати відчуття спільноти. Для лиманців, розкиданих по світу, газета, яку тримаєш у руках, є відчутним нагадуванням про те, що їхнє місто живе, відбудовується, пам’ятає про кожного зі своїх мешканців».
Зараз перед друкованою «Зорею» стоїть питання виживання. Без фінансової підтримки паперове видання може зникнути саме тоді, коли воно найбільше потрібне. Національна спілка журналістів України закликає всіх небайдужих долучитися до підтримки паперової газети «Зоря». Кожен внесок допоможе зберегти це критично важливе видання для громади Лимана.
Інформаційна служба НСЖУ
