Невідомий автор тексту (чи група товаришів), котрий ліг в основу відповідного рішення Ради національної безпеки та оборони, а звідти перекочував у «Стратегію інформаційної безпеки», записав чимало корисних ініціатив. Але чиясь суб’єктивна свідомість вмонтувала туди й багато вкрай суперечливих, а часом і голослівних тверджень. Про це інформує «Волинська газета».
28 грудня 2021 р. Президент України Володимир Зеленський підписав Указ України №685/2021 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 15 жовтня 2021 р. «Про Стратегію інформаційної безпеки». У ньому напрацьовано комплекс заходів, реалізація яких дозволить ефективно протидіяти пропагандистським атакам країни-агресора, боротися проти кремлівських наративів в тимчасово окупованих Криму і в ОРДЛО, допомагати Україні відстоювати свою незалежність та ідентичність на міжнародній арені, а також сприяти медіаграмотності та розвиткові вітчизняних ЗМІ, орієнтованих на внутрішню аудиторію.
Але безіменна особа (або група товаришів), яка безпосередньо набирала текст цих важливих документів, вмонтувала в текст судження та поняття, які є щонайменше суперечливими. Насамперед, це стосується пункту «Доступ до інформації на місцевому рівні», де написано буквально таке:
«Інформаційні потреби на місцевому рівні належним чином не задовольняються, зокрема через низьку спроможність забезпечення населення послугами з доступу до Інтернету. Альтернативні джерела споживання інформації місцевого рівня, зокрема місцеві друковані засоби масової інформації, зазвичай є політично заангажованими від місцевих еліт».
«Це читати як мінімум дивно, бо в переліку основних термінів, котрі використовуються в «Стратегії інформаційної безпеки», немає ніякого пояснення поняття «місцеві еліти», від яких ніби то «заангажовані» місцеві друковані засоби масової інформації, – вважає Секретар Національної спілки журналістів України Володимир Данилюк. – Бо якщо, приміром, проаналізувати сучасний ринок україномовної друкованої періодики Волині, то серед чудом уцілілих газет, які також наповнюють відповідні сайти в мережі Інтернет, наразі немає жодного видання, котре було б «заангажованим» від якогось місцевого олігарха чи товстосума. Вони вже давно перемкнули свою увагу на інші ЗМІ… Крім усього іншого, кого саме мають на увазі під поняттям «місцева еліта»? Це якісь посадовці в різних органах влади чи силових структурах або, наприклад, народні артисти чи заслужені тренери?».
Слід нагадати, що 23 грудня під час Пленуму Правління НСЖУ під головуванням Голови НСЖУ Сергія Томіленка напрацьовано низку невідкладних заходів та пропозицій до, насамперед, органів державної виконавчої влади центрального рівня та українського парламенту на тему «Стійкість місцевих ЗМІ як запорука свободи слова в Україні» (невідкладне проведення спеціальних парламентських слухань).
А раніше Черкаська та Волинська обласні ради ухвалили рішення та звернулися до Кабінету Міністрів України з ініціативою ухвалити комплексну Програму розвитку місцевих мас-медіа, на що в уряді відреагували з нульовим коефіцієнтом корисної дії.
Тому «Стратегія інформаційної безпеки» – безумовно, річ актуальна і потрібна. Але її краще напрацьовувати за участі кваліфікованих професійних журналістів.
Світлана КОМА, «Волинська газета»
