Спілка журналістів Росії (СЗР) створила свої регіональні окупаційні осередки у чотирьох тимчасово захоплених українських областях – Донецькій, Луганській, Херсонській та Запорізькій. Це вже про багато що говорить
Глава МЗС України Дмитро Кулеба після заяви російських офіційних осіб, що РФ цілеспрямовано бомбардує критично важливу інфраструктуру України, щоб створити нестерпні умови життя, закликав заборонити російську державну пропаганду в ЄС та інших країнах. Експерти проаналізували ситуацію на інформаційному фронті спеціально для видання “Коментарі”.
Мало закликати демократичні держави блокувати машини російської пропаганди
Голова Національної спілки журналістів України (НСЖУ) Сергій Томіленко впевнений, що російська пропаганда має бути заборонена і в ЄС, і загалом у демократичному світі. “Адже російські медіа, які не мають нічого спільного зі свободою слова, висловлювання, подачею деяких альтернативних точок зору, безумовно, є інструментом війни. І РФ використовує інформацію для розпалювання ворожнечі, для підриву демократичних підвалин. А також для ослаблення підтримки України у війні, розв’язаної російським режимом”, – наголошує експерт. І ця цинічність у використанні будь-яких засобів, включаючи інформаційні, має, на його думку, стати підставою для повної заборони трансляції російських пропагандистських медіа всіма країнами, які вважають себе цивілізованими та піклуються про власну безпеку.
“Говорити про свободу слова, про захист медіа можна лише тоді, коли самі представники цих ЗМІ мають таку свободу, таке право, бажання захистити споживачів від неперевіреної та недостовірної інформації. Оскільки подібного і поряд не мають співробітники російських пропагандистських машин, їх необхідно зупиняти. Хоча б у демократичних країнах”, – упевнений Сергій Томіленко.
За його словами, одним із доказів обурливої поведінки російських пропагандистів є те, що Спілка журналістів Росії (СЗР) нещодавно створила свої регіональні окупаційні осередки у чотирьох тимчасово захоплених (і то частково) українських областях – Донецькій, Луганській, Херсонській та Запорізькій.
“Позиція НСЖУ та наших колег із Європейської федерації журналістів однозначна – ми засуджуємо таку поведінку СЗР, яка є інструментом окупаційної політики країни-агресора. І ми об’єднуємо свої зусилля з колегами з-за кордону, щоб виключити СЗР з Міжнародної федерації журналістів (МФЖ). Проміжною перемогою цього року стало те, що у керівних органах МЗР немає жодного росіянина. Але цього точно недостатньо”, – наголошує Сергій Томіленко.
Говорячи про інформаційну політику, він наголошує на тому, що мало закликати демократичні держави блокувати машини російської пропаганди. Вони також, упевнений голова НСЖУ, мають робити дієві кроки щодо підтримки незалежної та професійної журналістики в Україні.
“Війна знищила економічно основи існування наших медіа. І сьогодні справжнім викликом стало забезпечення доступу українців до достовірної та професійної журналістської інформації, – пояснює Сергій Томіленко. – Якщо до загальнонаціональних теле- та радіо-онлайн платформ є доступ, то на локальному рівні проблема із існуванням та виживанням української журналістики стоїть дуже гостро. А для підтримки боротьби України за свою незалежність потрібні, зокрема, стійкі, незалежні медіа. І демократичний світ може продемонструвати підтримку у цьому руслі”.
Вкрай важлива наступальна позиція України
Нардеп V, VI та VII скликань, екс-заступник голови Радміну Автономної Республіки Крим, голова Всеукраїнського громадського руху “Сила права” Андрій Сенченко нагадує, що перші кроки щодо вигнання російської пропаганди зі світових майданчиків були зроблені давно. Ту саму Russia Today потіснили у багатьох країнах. Дії цього та подібних явно пропагандистських каналів були або заборонені, або суттєво обмежені за кордоном.
“Але російська пропаганда проводиться не лише через російські канали, – зазначає експерт. – Кремль десятки років підгодовував різноманітні інформаційні ресурси, начебто як незалежні. Це було і в США, і Європі, і багато де ще. Те саме росіяни робили щодо політиків по всьому світу. І ми сьогодні бачимо, якраз прояв цих інвестицій – коли пред’явили рахунки, зажадавши починати крики щодо необхідності якнайшвидших переговорів, вигуки у стилі – вистачить годувати Україну та надавати їй військову допомогу. Це все – результати давніх російських вкладень”.
Можна перекрити російські рупори, але значно складніше зі ЗМІ, внутрішньо понівеченими російськими вкладеннями по лінії ГРУ та інших спецслужб, наголошує Андрій Сенченко.
“Вкрай важлива наступальна позиція України, – упевнений він. – І в цьому сенсі, підтримуючи заклик Кулеби, хочу додати, що функція інформаційного наступу має бути посилена у нашому МЗС. Можливо, потрібна внутрішня перебудова, включаючи кадрові зміни у посольствах. Не всі вони активні й ефективні у цьому напрямі. Плюс – має бути зовсім іншого масштабу (набагато більшого) фінансування інформаційної та дипломатичної діяльності. Це дуже важливий фронт, без якого нам задля досягнення результату (перемоги над країною-агресором) доведеться пожертвувати набагато більшим числом життів наших воїнів”.
Джерело сайт Comments.ua
