• Головна
  • Вступ до НСЖУ
  • Контакти
Субота, 31 Травня, 2025
Національна спілка журналістів України
Немає результату
Переглянути всі результати
ENG
  • Спілка
    • Історія
    • Керівництво
    • Структура
    • Секретаріат
    • Правління
    • Обласні організації
    • Документи
    • Вступ до НСЖУ
    • Нагороди
    • Конкурси
  • СПЕЦПРОЄКТИ
    • У фокусі – КРИМ
    • Ми з України!
    • Журналісти важливі
    • Центри журналістської солідарності
  • Історії
    Лутфіє Зудієва: «Намагаюсь бути голосом тих, кого позбавили волі»

    Лутфіє Зудієва: «Намагаюсь бути голосом тих, кого позбавили волі»

    Олена Цигіпа, дружина цивільного бранця Росії Сергія Цигіпи: «Ми не можемо спокійно жити, просинатися, дихати з думками про рідних у неволі»

    Олена Цигіпа, дружина цивільного бранця Росії Сергія Цигіпи: «Ми не можемо спокійно жити, просинатися, дихати з думками про рідних у неволі»

    Готували на туристичній комфорці й жили під дахом із брезенту: як родина криворізького журналіста оговтувалася після ракетного удару

    Готували на туристичній комфорці й жили під дахом із брезенту: як родина криворізького журналіста оговтувалася після ракетного удару

    Телеоператор з Херсона Ігор Загной: «Після акуборатравми спочатку змонтував сюжет, бо це мій професійний обов’язок, а потім звернувся до лікарів»

    Телеоператор з Херсона Ігор Загной: «Після акуборатравми спочатку змонтував сюжет, бо це мій професійний обов’язок, а потім звернувся до лікарів»

  • Мiсцевi Медiа
    Світлана Томаш: «Я не маю права боятися, працюючи на кордоні, який під обстрілами. Бо там все ще живуть люди»

    Світлана Томаш: «Я не маю права боятися, працюючи на кордоні, який під обстрілами. Бо там все ще живуть люди»

    Микола Вельма: від посади міського голови відмовився на користь журналістики

    Микола Вельма: від посади міського голови відмовився на користь журналістики

    Редакторка газети з чернігівського прикордоння Олена Компанець вважає, що газетам потрібна термінова державна підтримка

    Редакторка газети з чернігівського прикордоння Олена Компанець вважає, що газетам потрібна термінова державна підтримка

    «Frontline Press»: коли газети рятують життя

    «Frontline Press»: коли газети рятують життя

  • Юридична консультацiя
  • Навчання
  • Спілка
    • Історія
    • Керівництво
    • Структура
    • Секретаріат
    • Правління
    • Обласні організації
    • Документи
    • Вступ до НСЖУ
    • Нагороди
    • Конкурси
  • СПЕЦПРОЄКТИ
    • У фокусі – КРИМ
    • Ми з України!
    • Журналісти важливі
    • Центри журналістської солідарності
  • Історії
    Лутфіє Зудієва: «Намагаюсь бути голосом тих, кого позбавили волі»

    Лутфіє Зудієва: «Намагаюсь бути голосом тих, кого позбавили волі»

    Олена Цигіпа, дружина цивільного бранця Росії Сергія Цигіпи: «Ми не можемо спокійно жити, просинатися, дихати з думками про рідних у неволі»

    Олена Цигіпа, дружина цивільного бранця Росії Сергія Цигіпи: «Ми не можемо спокійно жити, просинатися, дихати з думками про рідних у неволі»

    Готували на туристичній комфорці й жили під дахом із брезенту: як родина криворізького журналіста оговтувалася після ракетного удару

    Готували на туристичній комфорці й жили під дахом із брезенту: як родина криворізького журналіста оговтувалася після ракетного удару

    Телеоператор з Херсона Ігор Загной: «Після акуборатравми спочатку змонтував сюжет, бо це мій професійний обов’язок, а потім звернувся до лікарів»

    Телеоператор з Херсона Ігор Загной: «Після акуборатравми спочатку змонтував сюжет, бо це мій професійний обов’язок, а потім звернувся до лікарів»

  • Мiсцевi Медiа
    Світлана Томаш: «Я не маю права боятися, працюючи на кордоні, який під обстрілами. Бо там все ще живуть люди»

    Світлана Томаш: «Я не маю права боятися, працюючи на кордоні, який під обстрілами. Бо там все ще живуть люди»

    Микола Вельма: від посади міського голови відмовився на користь журналістики

    Микола Вельма: від посади міського голови відмовився на користь журналістики

    Редакторка газети з чернігівського прикордоння Олена Компанець вважає, що газетам потрібна термінова державна підтримка

    Редакторка газети з чернігівського прикордоння Олена Компанець вважає, що газетам потрібна термінова державна підтримка

    «Frontline Press»: коли газети рятують життя

    «Frontline Press»: коли газети рятують життя

  • Юридична консультацiя
  • Навчання
Немає результату
Переглянути всі результати
Національна спілка журналістів України
Немає результату
Переглянути всі результати
Головна Новини

Чому мовчання не рятує: як журналісти допомагають цивільним полоненим

NSJU NSJU
2 Травня, 2025 / 15:24
рубрика Новини
0
Чому мовчання не рятує: як журналісти допомагають цивільним полоненим
Поділитися у FacebookПоділитися у TwitterВідправити e-mail

Що можуть зробити журналісти та медіа, аби допомогти родинам полонених і зниклих безвісти? Як говорити про цивільних бранців – без шкоди, але з користю? Відповіді на ці питання шукали учасники панельної дискусії «Пишемо про тих, хто не може говорити. Боремося за всіх», яка відбулася в Києві до Всесвітнього дня свободи преси. Подію організувала ГО «Жінки роду» за підтримки Командування Територіальної оборони ЗСУ та у співпраці з Національною спілкою журналістів України.

За словами заступниці керівника Офісу президента Ірини Верещук, нині в Україні понад 63 тисячі людей вважаються зниклими безвісти, і щодо 10 тисяч є підтвердження про перебування в полоні. Майже 30 українських журналістів також перебувають у російському полоні. Але за кожною цифрою – конкретна людина, яка потребує підтримки. І саме журналісти, які вміють документувати і доносити історії, стають тим каналом, через який світ дізнається про полонених. Водночас ця робота вимагає обережності – аби не нашкодити тим, хто перебуває в неволі.

Пов'язанітеми

«Я вірю…»: У Києві нагородили переможців ХХІІІ Міжнародного медіафестивалю-конкурсу «ПресВесна на Дніпрових схилах»

Спілчани Дніпропетровщини підбили підсумки роботи за 8 років

–Ми це все чудово розуміємо і дуже дякуємо за терплячість родинам. Що ви не піддаєтесь російському тиску. Все те, що мала зробити Україна, ми зробили, – підкреслила Ірина Верещук.

Чому мовчання не рятує: як журналісти допомагають цивільним полоненим 1

Головною метою панельного обговорення  було – нагадати: про цивільних у полоні треба говорити. Постійно. На всіх рівнях. Щоб вони повернулися. І щоб ті, хто їх катував, відповіли.

Учасники обговорення поділилися своїми думками.

Національна спілка журналістів України – це не просто професійна спільнота, а й майданчик підтримки для родин полонених і зниклих безвісти, – наголосила перша секретар НСЖУ, членкиня Комісії з журналістської етики, членкиня правління ГО «Нумо, сестри» Ліна Кущ,

–Ми неодноразово зустрічалися з родинами, документували їхні історії, консультували медійників щодо етичного висвітлення теми. Я особисто була причетна до розробки рекомендацій Комісії журналістської етики про те, як розповідати про військовополонених. Особливо важливо не публікувати персональні дані, які можуть бути використані агресором для тиску на полонених чи їхні родини. Ми також проводимо тренінги – зокрема, разом із правозахисницею Людмилою Гусейновою провели серію занять для регіональних журналістів щодо теми сексуального насильства, пов’язаного з конфліктом, і зокрема – про цивільних полонених жінок, – зауважила Ліна Кущ.

Чому мовчання не рятує: як журналісти допомагають цивільним полоненим 2

Вона розповіла, що звільнені полонені, з якими вдалося поспілкуватися, підкреслюють: вони чули про кампанії на їхню підтримку. І хоча здається, що інформація не проходить крізь ізоляцію, вона таки доходить – і дає сили. Це підтверджують і Наріман Джелял, і Максим Буткевич, і інші звільнені полонені.

– Раніше ми остерігалися публічності, вважаючи, що мовчання убезпечує. Але досвід доводить протилежне – мовчання лише грає на руку агресору. Водночас ми маємо бути вкрай обережними – особливо в перші тижні після затримання. Не можна розкривати факти, які можуть викликати посилення тиску на полонених. Ми не повинні повідомляти про їхні переконання, зв’язки з військовими, допомогу ЗСУ – все це може бути використано ворогом, – звернула увагу Ліна Кущ.

Правозахисники постійно наголошують: публічність важлива, але вона має бути зваженою. Якщо рідні вирішили публікувати інформацію – в соцмережах чи у медіа – не можна вказувати військове звання, номер частини, або іншу інформацію, яка може свідчити про стратегічну важливість полоненого. Також варто бути обережними з контактами – відомі випадки, коли до родин телефонували шахраї або представники ворога.На цьому наголосила координаторка груп родин ГО «Медійна ініціатива за права людини» Олена Бєлячкова.

За її словами, підготовки до полону, як такої, в українських військових наразі немає. Росія ж проводить цілеспрямований психологічний і фізичний тиск, вимагаючи «зізнань» у вигаданих злочинах. Дуже важливо, щоб наші військові були поінформовані, як діяти в такій ситуації. І щоб держава чітко проговорювала: ніхто не буде покараний за ті свідчення, які були дані під тортурами.

–Україна робить все для того, щоб повертати полонених. І той же час росіяни і військовим, і цивільним говорять, що, мовляв, ви Україні не потрібні, що вас Україна не хоче забирати. Буває й таке, що вони організовують вивезення хлопців на так званий псевдообмін, кудись вивозять, а потім  говорять, що, мовляв, бачите – за вами не приїхали. Важливо й про таке говорити, щоб ті, хто наразі приходить служити, розуміли, що може статися. Але це потрібно належним чином роз’яснювати, – розповіла Олена Бєлячкова.

Чому мовчання не рятує: як журналісти допомагають цивільним полоненим 3

Так само потрібно налагодити державну комунікацію з тими, хто залишився на тимчасово окупованих територіях. Бо ці люди – рідні полонених – теж мають право на підтримку і знання, куди звертатися.

–Мого чоловіка Сергія викрали в перші дні окупації Нової Каховки – лише за те, що він публічно говорив про те, що коїться в місті. Від початку повномасштабної війни він став інформаційним захисником – і це коштувало йому свободи. Я з перших днів веду боротьбу за його визволення. Переїхавши до Києва, я змогла знайти однодумців, журналістів, правозахисників, адвокатів. Саме завдяки активній інформаційній кампанії мені вдалося отримати підтвердження, що Сергій живий. І це почалося з участі в адвокаційному турі до ОБСЄ, – зауважила Олена Цигіпа – дружина полоненого журналіста Сергія Цигіпи.

Цивільним родинам дуже важко. Вони не мають такого ж юридичного захисту, як військові. Але вони борються, і дуже потребують інформаційної підтримки. Листи до міжнародних організацій, виступи в європейських інституціях, навіть акції з фото наших рідних – усе це діє і допомагає.

Олена Цигіпа також звернула увагу на різницю у ставленні до українських полонених у росії та до російських полонених в Україні.

Чому мовчання не рятує: як журналісти допомагають цивільним полоненим 4

–Ми знаємо, що наша влада дуже ретельно стежить за тим, щоб щодо російських полонених було дотримано всіх норм Женевської конвенції, щоб їх належно годували, щоб вони мали зворотний зв’язок з рідними. Так само ми просимо міжнародну спільноту, щоб до наших полонених ставилися так само, як ми були до військовополонених і полонених росіян. Це дуже важливо, тому що бачимо під час кожного обміну, в якому стані повертаються наші хлопці. І нам треба добиватися, щоб російська сторона розуміла – якщо вони беруть участь в катуваннях, знущаннях, що вони за це відповідатимуть. 

Людмила Гусейнова, правозахисниця, голова ГО «Нумо, сестри!», не з чуток знає, що таке російський полон. Три роки вона провела у застінках ворога.

–Мене катували, знущалися фізично і психологічно. І я точно знаю – коли почалася кампанія на мою підтримку, фізичний тиск зменшився. Так, психологічний залишився. Але головне – я знала, що про мене пам’ятають. Тому про полонених – треба говорити. Особливо про цивільних, – наголошує пані Людмила.

Вона звертає увагу на те, що щодо військових – тривають кампанії, є відпоідні платформи, штаби. У цивільних цього немає. Родини, що залишились на окупованих територіях, часто взагалі не мають куди звернутись. У ГО «Нумо, сестри!» приймають багато звернень, але не завжди знають, що відповідати.

Чому мовчання не рятує: як журналісти допомагають цивільним полоненим 5

–Держава має також вести комунікацію з людьми, які залишилися на тимчасово окупованій території. І мені дуже прикро було чути, коли сказали, що в стратегічних планах передбачено придбання одягу лише для звільнених військовополонених. Це невелика допомога, але для цивільних навіть цього немає. Звільнені цивільні полонені виживають основному завдяки друзям, і на це треба звернути увагу. Також діє об’єднання цивільних полонених, і ми також готові брати участь в усіх процесах, – наголосила пані Людмила.

Вона зауважила, у нашій державі мають бути створені інструменти підтримки для всіх полонених, незалежно від статусу. Адже це не просто цифри – це жінки, чоловіки, матері, батьки, журналісти. Розголос – це шлях до визволення.

Інформаційна служба НСЖУ

Теги: дискусіяЛіна КущНСЖУполонені журналістиправа людини
Попереднє

До офісу НСЖУ завітали партнери зі Швеції

Наступне

Не бійтеся знімати багато кадрів: майстер-клас від майстра фотографії Ігоря Гірника

Схожі новини

«Співпраця з німецькими колегами допомагає посилити медіапростір»: НСЖУ провела онлайн-зустріч українських і німецьких журналістів
Новини

«Коли люди отримують газету, це стає порятунком для них»: Анатолій Жупина подякував Німецькій асоціації журналістів за підтримку

30/05/2025
Журналісти, які опинилися у складних обставинах, отримають гуманітарну допомогу
Новини

Журналісти, які опинилися у складних обставинах, отримають гуманітарну допомогу

30/05/2025
Не поширюйте інформацію, не перевіривши її на достовірність: воркшоп з медіаграмотності в Івано-Франківську від данського журналіста Лейфа Лонсманна
Новини

Не поширюйте інформацію, не перевіривши її на достовірність: воркшоп з медіаграмотності в Івано-Франківську від данського журналіста Лейфа Лонсманна

30/05/2025
Іван Вигівський, керівник Нацполіції: «Ми розуміємо важливість роботи журналістів, особливо під час обстрілів»
Новини

Іван Вигівський, керівник Нацполіції: «Ми розуміємо важливість роботи журналістів, особливо під час обстрілів»

30/05/2025
Наступне
Не бійтеся знімати багато кадрів: майстер-клас від майстра фотографії Ігоря Гірника

Не бійтеся знімати багато кадрів: майстер-клас від майстра фотографії Ігоря Гірника

Currently Playing

Як журналісти рятувалися від російських ракет. Конференція НСЖУ в Дніпрі

Як журналісти рятувалися від російських ракет. Конференція НСЖУ в Дніпрі

Як журналісти рятувалися від російських ракет. Конференція НСЖУ в Дніпрі

Відео
My trip to Ukraine. Anna Del Freo. EFJ

My trip to Ukraine. Anna Del Freo. EFJ

Відео
Як журналісти пережили перші дні широкомасштабного вторгнення

Як журналісти пережили перші дні широкомасштабного вторгнення

Відео

Найбільше читають

  • «На війні треба вижити, але вижити гідно», – військовий та журналіст Олег Зонтов

    «На війні треба вижити, але вижити гідно», – військовий та журналіст Олег Зонтов

    0 Посилань
    Share 0 Tweet 0
  • Список журналістів, які загинули від початку повномасштабної російської агресії (оновлено)

    0 Посилань
    Share 0 Tweet 0
  • На фронті загинув актор і телеведучий Максим Неліпа

    0 Посилань
    Share 0 Tweet 0
  • Актуально. Про механізми реагування «Укрпошти» на скарги щодо доставки

    0 Посилань
    Share 0 Tweet 0
  • Студент-журналіст Дмитро Яременко – навічно 18-річний…

    0 Посилань
    Share 0 Tweet 0

ОСТАННІ НОВИНИ

«Співпраця з німецькими колегами допомагає посилити медіапростір»: НСЖУ провела онлайн-зустріч українських і німецьких журналістів

«Коли люди отримують газету, це стає порятунком для них»: Анатолій Жупина подякував Німецькій асоціації журналістів за підтримку

30/05/2025

Журналісти, які опинилися у складних обставинах, отримають гуманітарну допомогу

Журналісти, які опинилися у складних обставинах, отримають гуманітарну допомогу

30/05/2025

Не поширюйте інформацію, не перевіривши її на достовірність: воркшоп з медіаграмотності в Івано-Франківську від данського журналіста Лейфа Лонсманна

Не поширюйте інформацію, не перевіривши її на достовірність: воркшоп з медіаграмотності в Івано-Франківську від данського журналіста Лейфа Лонсманна

30/05/2025

Світлана Томаш: «Я не маю права боятися, працюючи на кордоні, який під обстрілами. Бо там все ще живуть люди»

Світлана Томаш: «Я не маю права боятися, працюючи на кордоні, який під обстрілами. Бо там все ще живуть люди»

30/05/2025

Іван Вигівський, керівник Нацполіції: «Ми розуміємо важливість роботи журналістів, особливо під час обстрілів»

Іван Вигівський, керівник Нацполіції: «Ми розуміємо важливість роботи журналістів, особливо під час обстрілів»

30/05/2025

Завантажити ще
Головна 2
НСЖУ

Національна спілка журналістів України (НСЖУ), згідно з її Статутом, є національною всеукраїнською творчою спілкою, що об’єднує журналістів та інших працівників засобів масової інформації.
Про нас

РУБРИКИ

  • Анонси
  • Новини
  • Новини медіапростору
  • Міжнародні новини
  • Відновлення медіа
  • Юридична консультація
  • Навчання
  • Публікації

КОНТАКТИ

Поштова адреса:
01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 27-а

тел.: +38(044) 234-52-09

email: spilka@nsju.org

МИ В СОЦ.МЕРЕЖАХ

  • Головна
  • Вступ до НСЖУ
  • Центри журналістської солідарності
  • Контакти

© 2025 Національна спілка журналістів України
Всі матеріли захищені і можуть бути використані лише дозволено за умови відкритого для пошукових систем гіперпосилання на відповідну сторінку матеріала НСЖУ не нижче третього абзацу.

Немає результату
Переглянути всі результати
  • Спілка
    • Історія
    • Керівництво
    • Структура
    • Секретаріат
    • Правління
    • Обласні організації
    • Документи
    • Вступ до НСЖУ
    • Нагороди
    • Конкурси
  • СПЕЦПРОЄКТИ
    • У фокусі – КРИМ
    • Ми з України!
    • Журналісти важливі
    • Центри журналістської солідарності
  • Історії
  • Мiсцевi Медiа
  • Юридична консультацiя
  • Навчання