У Кривому Розі презентували артпроєкт «Будь ласка, звільніть пташок!», створений на підтримку цивільних громадян України, яких Росія незаконно утримує в тюрмах. У фойє палацу культури «Мистецький» розмістили роботи мисткині Катерини Ситої, створені у рамках артпроєкту.
Як повідомляє сайт 0564.ua з посиланням на власну кореспондентку, роботи розкривають всю драму полонених через образи пташок, що перебувають в неволі й можуть загинути без підтримки. Роботи представлені в різних мистецьких формах: аналогові колажі, діджитал-плакати та анімація. У якості птахів використані силуети соколів та голубів. Адже сокіл — один із символів свободи України та її незламності, а голуб – символ невинності, чистоти й миролюбності.
–Ця виставка ініційована Центром громадянських свобод… Серед Героїв артпроєкту «Будь ласка, звільніть пташок!» є шестеро в’язнів: Валентин Вигівський, Ірина Данилович, Сергій Цигіпа, Наріман Джелялов, Різа Ізетов та Ірина Горобцова. Але присвячена вона усім цивільним, яких ув’язнили і насильно вивезли до російської федерації. За даними Офісу омбудсмена, у лютому цього року таких цивільних полонених було 28 тисяч”, – зазначила у коментарі нашій кореспондентці дружина Сергія Цигіпи – Олена.
Вона пояснила, що артпроєкт “Будь ласка, звільніть пташок!” мандрує Україною. Виставка побувала у Києві, Одесі, Дніпрі. Також експозиціярозгорнулася Кривому Розі. Надалі по маршруту – Кропивницький та Тернопіль.
Олена Цигіпа наголосила, що проєкти, інформаційні кампанії, присвячені нашим співгромадянам, котрі перебувають у полоні, сприяють поширенню інформації про злочини росії. Тому організатори проєкту сподіваються, що виставка мандруватиме і за кордоном, аби привернути увагу світової спільноти до проблеми незаконно ув’язнених росією українців та до злочинів росіян стосовно цивільного населення на тимчасово окупованих територіях України. Адже на окупованих територіях росіяни продовжують викрадати людей та чинити насильство. Є випадки, коли людей забирають “на підвали” по декілька разів.
На прохання нашої кореспондентки Олена детальніше зупинилась на історії викрадення її чоловіка – Сергія Цигіпи.
–Від початку повномасштабного вторгнення він почав займатися волонтерською діяльністю та інформаційною самообороною. Він сказав, якщо немає зброї, то висвітлюватиму все, що чинить російська влада і російські військові в окупованих містах Херсонщини. Люди, котрі самі боялись висвітлювати особливості окупаційного режиму на своїх сторінках, надсилали відео Сергію. А він вже на своїй сторінці публікував їх і таким чином поширював інформацію про усі жахіття окупації”, – розповіла Олена.
Вона додала, що Сергій був активним учасником проукраїнського мітингу у Новій Каховці 6 березня. Цього ж дня його попередили, що росіяни відкрили на нього полювання. І вже 12 березня під час волонтерської діяльності його автівку зупинили на блокпосту під приводом перевірки документів, після чого Олена більше Сергія не бачила.
З допомогою журналістів та правозахисників жінці вдалося знайти адвоката, котрий написав величезну кількість запитів про місцеперебування Сергія Цигіпи. Чисельні відповіді на ці запити упродовж 2022 року не давали відповіді на запитання, куди ж подівся Сергій, де його утримують. І лише структурний підрозділ ФСБ у Севастополі підтвердив, що Сергій утримується у них, що з’ясовується, «наскільки він своєю діяльністю зашкодив СВО».
У грудні 2022-го, напередодні Нового року, адвокат повідомив, що стосовно Сергія відкрито кримінальну справу за статтею 276 (шпіонаж) кримінального кодексу рф.
Олена наголосила, що у період з грудня 2022 до серпня 2023 року адвоката не допускали до Сергія. А під час допитів чоловіка змушували писати відмову від його послуг. Та вже на першому засіданні суду у серпні 2023 року Сергій Цигіпа заявив що все, що він підписав, було зроблене під тиском, і вимагав свого адвоката.
–Я дуже хвилювалась, що після такої заяви його знову кинуть на підвал, що він знову зникне. Але, дякувати Богу, нашого адвоката допустили і йому вдалося за дуже короткий термін відтермінувати засідання суду ще на два місяці, – зауважила жінка.
Серед присутніх на презентації артпроєкту у Кривому Розі була і Наталя Зарудна – начальниця відділу культури Новокаховської МВА, якій кілька місяців довелося провести в окупації. Через посилення тиску і насильства з боку окупантів пані Наталі та багатьом її колегам довелося покинути рідні домівки і шукати прихисток у населених пунктах, розташованих на підконтрольних Україні територіях. Так вона особисто, як і значна частина її колег з Новокаховської адміністрації, переїхали і нині мешкають у Кривому Розі.
–Олена Цигіпа – це наша новокаховчанка. Її чоловік Сергій Цигіпа був свого часу депутатом міської ради. Згодом волонтерив. Він творча людина – займався музикою, є співзасновником музичного фестивалю «Таврійські ігри». Був і кореспондентом. Він цікава особистість. Росіяни забрали його «на підвал». Олена тривалий час не знала, де він. Займалася його пошуками. Нині вона має зв’язок з Сергієм через свого адвоката, який має інформацію про стан здоров’я, про місце утримання, – розповіла Наталя Зарудна.
Очільниця відділу культури Новокаховської міськради подякувала колегам з ПК «Мистецький» за сприяння у організації презентації артпроєкту та виставки у Кривому Розі. Пані Наталя пояснила, що посприяли цьому і керівники Новокаховської міської військової адміністрації, котрі з питання організації артпроєкту комунікували з міською владою Кривого Рогу.
Нагадаємо, у п’ятницю, 28 червня, з російського полону вдалося повернути десятьох цивільних українців, серед них – і герой артпроєкту «Будь-ласка, звільніть пташок!» – заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу Наріман Джелял, захоплений у Криму у 2021 році.
Нагадаємо, Центри журналістської солідарності – це ініціатива Національної спілки журналістів України, що реалізується за підтримки Міжнародної та Європейської федерацій журналістів, а також ЮНЕСКО. Вона покликана допомагати представникам медіа, що працюють в Україні під час війни. Центри діють у Києві, Львові, Івано-Франківську, Харкові, Запоріжжі, Дніпрі та надають журналістам організаційну, технічну, юридичну, психологічну й інші види допомоги.
Контактний телефон Центру журналістської солідарності у Дніпрі – 050 919 84 79 (Наталя Назарова, координатор Дніпровського центру), адреса: вул. Старокозацька, 8.
Про ЮНЕСКО.
ЮНЕСКО є спеціалізованою установою ООН з питань освіти, науки і культури. Вона робить внесок у мир та безпеку, сприяючи міжнародній співпраці в освіті, науці, культурі, комунікації та інформації. ЮНЕСКО сприяє обміну знаннями та вільному потоку ідей для прискорення взаєморозуміння. Вона є координатором Плану дій ООН щодо безпеки журналістів і проблеми безкарності, який спрямований на створення вільного та безпечного середовища для журналістів і працівників ЗМІ, зміцнюючи таким чином мир, демократію та сталий розвиток у всьому світі. ЮНЕСКО тісно співпрацює зі своїми партнерськими організаціями в Україні для надання підтримки журналістам на місцях.
Використані терміни та подання матеріалу в цій публікації не є висловленням будь-якої думки з боку ЮНЕСКО щодо правового статусу будь-якої країни, території, міста чи району або їхніх органів влади, так само як і ліній розмежування й кордонів.
Автор несе відповідальність за вибір і представлення фактів, що містяться в цій публікації, а також за висловлені в ній думки, які не обов’язково відповідають позиції ЮНЕСКО та не покладають зобов’язань на Організацію.
Інформаційна служба Дніпровського ЦЖС
