Кожен журналіст, який планує їхати у прифронтові регіони, де є ризик стати прицільними мішенями для ворога, передовсім має подбати про власну безпеку. Зокрема забезпечити себе бронежилетом з наліпкою «PRESS», що складається з сертифікованих плит 4 класу захисту, шоломом та аптечкою, аби за потреби надати медичну допомогу. Медійники можуть звернутися до Центрів журналістської солідарності та отримати безкоштовне захисне спорядження.
Команда львівського телеканалу «Правда тут» перед своїм крайнім відрядженням завітала до об’єднаного Західноукраїнського Центру журналістської солідарності НСЖУ у Львові і взяла захисне спорядження. Знімальна група вже повернулася до Львова і поділилася своїми враженнями. Оператор каналу Віктор Сембратович розповів деталі поїздки.
Журналісти працювали над тим, щоб показати роботу данської організації, яка проводить тренінги для соціально активних громадян у прифронтових регіонах Запорізької області. Це також навчання з сексуальної освіти для підлітків, які залишилися неподалік зони бойових дій. Віктор Сембратович зауважив, що учасники команди кожної поїздки беруть спорядження.
Він розповів, що побували у селі ніби серед поля, але там теж лишилися люди. Віктор переконує, що страху майже не залишається після спілкування з громадянами, які вже звикли до ситуації:
–Відчуття небезпеки, якісь переживання, вони з’являються здебільшого до поїздки. Тобто ти щось думаєш, аналізуєш, моделюєш якісь варіанти подій. А тільки-но туди потрапляєш – бачиш, що місцеве населення в принципі вже адаптувалося до цієї небезпеки, вони ніяк не реагують, і ти підсвідомо переключаєшся. Границя небезпеки стирається, – каже Віктор.
Оператор «Правда тут» запевнив, що два тижні поїздки здаються значно довшими і відчуваються як місяць. Після того потрібно пройти період адаптації та повернення до свого буденного життя. Тоді з’являються нові теми. Люди, попри все, прагнуть відновити зруйноване, та надихають журналістів повернутися, аби показати світові більше.
Віктор Сембратович зазначає, що пейзажі навколо завжди вражають. Він пригадав, що серед степової зони можна побачити уламки російських ракет, а ще – там багато самотніх собак, яких залишили господарі.
–Найкраще їхати командою, спрацьовуватися, оскільки тоді всі один за одного горою, ніхто нікого не покине. Усім спокійно, що ти не залишишся сам. Іноді рятує гумор, адже усі розуміють ту небезпеку, а так працювати разом легше, – ділиться Віктор.
Місцеві жителі мотивують медійників зробити більше та підтримують моральний стан команди. За словами Віктора, громадяни аж ніяк не показують своєї тривоги, що допомагає підсвідомо переключитися.
Команда каналу «Правда Тут» заздалегідь подбала про свою безпеку під час поїздки до прифронтових регіонів. У разі потреби в захисному спорядженні медійники мають змогу звернутися до НСЖУ та отримати його безкоштовно.
Нагадаємо, Центри журналістської солідарності – це ініціатива Національної спілки журналістів України, що реалізується за підтримки Міжнародної та Європейської федерацій журналістів, а також ЮНЕСКО. Вона покликана допомагати представникам медіа, що працюють в Україні під час війни. Центри діють у Києві, Львові, Івано-Франківську, Харкові, Запоріжжі, Дніпрі та надають журналістам організаційну, технічну, юридичну, психологічну й інші види допомоги.
Контакти об’єднаного Західноукраїнського Центру журналістської солідарності Львів-Чернівці – 097 907 97 02 (Наталія Войтович, координатор Львівського центру, Володимир Бобер – асистент), адреса: вул. Соломії Крушельницької, 5.
Про ЮНЕСКО.
ЮНЕСКО є спеціалізованою установою ООН з питань освіти, науки і культури. Вона робить внесок у мир та безпеку, сприяючи міжнародній співпраці в освіті, науці, культурі, комунікації та інформації. ЮНЕСКО сприяє обміну знаннями та вільному потоку ідей для прискорення взаєморозуміння. Вона є координатором Плану дій ООН щодо безпеки журналістів і проблеми безкарності, який спрямований на створення вільного та безпечного середовища для журналістів і працівників ЗМІ, зміцнюючи таким чином мир, демократію та сталий розвиток у всьому світі. ЮНЕСКО тісно співпрацює зі своїми партнерськими організаціями в Україні для надання підтримки журналістам на місцях.
Використані терміни та подання матеріалу в цій публікації не є висловленням будь-якої думки з боку ЮНЕСКО щодо правового статусу будь-якої країни, території, міста чи району або їхніх органів влади, так само як і ліній розмежування й кордонів.
Автор несе відповідальність за вибір і представлення фактів, що містяться в цій публікації, а також за висловлені в ній думки, які не обов’язково відповідають позиції ЮНЕСКО та не покладають зобов’язань на Організацію.
Дар’я Маркова
Фото: Катя Москалюк
