–Нас рятує те, що ми дислокуємось у приміщенні, яке підключене до стратегічної лінії, тому у нас світло практично не відключають, – відповіла на запитання про те, як працюється під час блекаутів, Людмила Босик – керівник незалежного медіа «Голоси Полісся» з Володимерця Рівненської області. За її словами, у цьому ж приміщенні знаходиться й редакція газети «Вісник Полісся». То ж цим медіа, можна сказати, пощастило. Та це – скоріше виняток з загального правила – редакції працюють в умовах частих відключень електрики. Але – газети виходять, стрічки новин, Ютуб-канали, сайти та соцмережі наповнюються… Та якою ціною?
Національна спілка журналістів України попросила медійників відповісти на запитання щодо плану роботи редакцій в умовах блекаутів. Відгукнулись 56 медійників з різних областей України. З них 17 осіб планує продовжити працювати в офісі, 10 – дистанційно працювати з дому, інші – поєднувати роботу в офісі та на дистанції.
На запитання – яке енергетичне обладнання потребуєте – більшість – 46 учасники опитування, повідомили, що потрібні зарядні станції. Ще кілька опитуваних повідомили, що зацікавлені в павербанках, генераторах, фінановій допомозі. І тільки радіо «Голос Петрівщини» з Кіровоградської області не потребує допомоги, адже є потужний генератор.
Також ми запитали керівників низки медіа – як зараз, власне, працюється і що довелося змінювати під час блекауту?
Якщо навіть є енергообладнання, це не означає, що є інтернет
Мережа гіперлокальних видань «Місцеві медіа» – це 11 видань, які охоплюють 11 громад Чернігівщини. Тому тут своя специфіка – медійники працюють дистанційно: у Мені, в в Холмах, в Березні, в Сосниці тощо. Вся комунікація здійснюється через месенджери, через інтернет. І оскільки це електронне медіа, наявність електроенергії для нього – дуже важливо.
Сергій Бондаренко, головний редактор мережі гіперлокальних видань «Місцеві медіа»:
–Насправді, складно працюється, тому що на Чернігівщині зі світлом взагалі дуже велика проблема. Відключення бувають на кілька годин, а буває, що і на 12-14 годин відключають, чи по годинах дають, по-різному, в залежності від результатів ворожих обстрілів. Радує, що ми трошки запаслися під час різних грантових програм енергетичним обладнанням. Маємо кілька станцій Екофло, яких вистачає на редакторів і на випускового редактора. Також маємо павербанки, які використовують журналісти для підзарядки телефонів.
Але навіть якщо в тебе є енергообладнання, це не означає, що в тебе є інтернет. Місцеві провайдери намагаються подавати інтернет безперебійно, але не завжди це виходить, тому що десь бувають перебої з бензином для генераторів, з мобільним інтернетом тощо. Навіть оптоволокно не завжди рятує. Все це накладає свій відбиток на технологію, на бізнесові процеси в редакції. Звісно, новини публікуються, інтерв’ю пишуться і публікуються, репортажі виходять, відео знімаються. Але не все так просто. От ми кілька днів не могли нормально завантажити на файлообмінник відео великого обсягу і змонтувати велику історію, тому що інтернет ледь тягне і не вистачає потужності. А це все– час і нерви… Звісно, коли на Ютуб дуже довго завантажується, я намагаюся знаходити різні способи. Сподіваємось, що й тут вихід знайдемо. Ми були б раді, якби з’явилась можливість отримати будь-яку потужну станцію, обладнання, яке дозволить 8-12 годин працювати, хоча б з ноутбуком, заряджати телефони, підтримувати інтернет-зв’язок. Та маємо пристосовуватися до цих умов.
«Спіймати» кілька робочих годин
Буринь – невелике прикордонне місто на Сумщини, всього за 26 кілометрів від російського кордону. З 24 лютого 2022 році місто пережило 38 днів тимчасової окупації. І тоді вперше після Другої світової війни призупинила вихід газета «Рідний край», Але журналісти роботу не припиняли, інформували населення про події у громаді на сторінці у Фейсбуці.
Людмила Мазнова, головна редакторка газети «Рідний край»:
– Одразу після деокупації приступили до планування друкованої версії газети. Номер вийшов 22 травня. Відтоді – жодної перерви, хоча цей рік для колективу, у якому працює три жінки, був особливо важким. Через падіння та прильоти ворожих дронів двічі зазнавало пошкоджень приміщення, яке орендує редакція в «Укрпошти», вибуховими хвилями вибивало вікна, постраждала оргтехніка. Але ми продовжували роботу. Газета виходить щотижня, відкрита передплата на 2026 рік.
Майя Рилова, заступниця директора ТОВ «Рідний край»:
–Нині головна складність для редакції – зима без світла, –– Відключення у Бурині тривають по 10–15 годин на добу. Якщо весь день минає без електрики, то робота над номером буквально зупиняється, альтернативних джерел енергії немає, що було раніше, зараз не працює. Коштів для придбання, приміром. зарядної станції не маємо. Вдома теж світло подається по графіках. Збираємося у редакції, коли вдається «спіймати» кілька робочих годин, бо увечері у темряві важко дістатися. У таких складних умовах і доводиться працювати. Але ми розуміємо, що «Рідний край» для читачів Буринської, Дубов’язівської і Хмелівської громад, де розповсюджується газета, це не просто місцева преса, а частина повсякденного життя.
У спартанських умовах
Саме так працює редакція Криничанської газети «Нові рубежі» на Дніпропетровщині – тут зовсім немає опалення. Від нього відмовились ще до початку повномасштабного вторгнення, бо дорого, платити нічим. У холодну пору співробітники редакції сходяться до одного, найменшого кабінету, гріючись електрообігрівачами, але коли нагальної потреби бути в офісі немає – переходять на дистанційку. Уже звикли. А ось під час блекаутів, коли електрику відключають, виручають зарядні станції, придбані під час реалізації грантового проєкту за сприяння НСЖУ.
Галина Литовченко, редактор газети «Нові рубежі»:
–Наприклад, 11 листопада вранці світло було, о 15 годині відключили, і до 17-ї ми працювали завдяки зарядним станціям. 12 листопада лише до дванадцятої го. Тож до ночі не сиділи. Завдяки проєктам, грантам, ми придбали зарядні станції. Відключення тільки недавно почалося, тож пристосовуємось. Або в редакції працюємо, або вдома, комунікуючи по інтернету. Ми викручуємося. Спасибі Спілці за підтримку, наша обласна організація теж дуже допомагає нам завжди. Якщо є інформація про проєкт, у якому можемо взяти участь, нам сповіщають, ми тоді пишемо грант. Звісно, десь проходимо, десь ні, все це нелегко. Та більше, ніж блекаути, нас турбує передплата. Тираж упав утричі – було 3,5 тисячі через Укрпошту, а зараз не можемо видавати більше тисячі. Дуже дорогі послуги поштові, а якості ніякої, особливо щодо пересувних відділень. Люди в шоці і просто відмовляються від передплати.
Допомагає чітке планування
Редакція газети «Життєві обрії» з Хмільника Вінницької області, окрім власне підготовки видання, веде активну волонтерську роботу з початку повномасштабного вторгнення, і в блекаути також. Нещодавно провели інформаційну кампанію – зібрали мільйон гривень і закупили 100 дронів. З них 30 безпілотників уже передали бійцям, які воюють у Покровську. Триматися у блекаути допомагає чітке планування.
Олександр Околодько, редактор газети «Життєві обрії»:
–Світло не вимикають постійно. Тож я планую свою роботу – коли мені потрібно працювати над вебсайтом, коли над газетою, як її оформити, тощо. Звичайно, хотілося б, щоб усе було більш оперативно, щоб ми повідомляли першими, але ні, це не завжди виходить. Так, певна незручність є, хоча не можу сказати, що відключення – для мене велика проблема. Генератор у нас є, але я поки що ним не користуюся. Відверто кажучи, мене зараз більше турбують проблеми з «Укрпоштою», ніж відключеннями.
Раніше ми подавали для вас короткий курс з енергограмотності, або як залишатись «на зв’язку» у період відключення електроенергії.
Інна Косянчук, інформаційна служба НСЖУ
