За даними Індексу фізичної безпеки, який реалізує Національна спілка журналістів спільно з міжнародними партнерами, з 2017 року й до сьогодні в Україні потерпілими від нападу стали 137 жінок-журналісток. Ця кількість стабільно становить 35 – 37 відсотків від загальної кількості потерпілих журналістів в Україні. Таку статистику озвучила перша секретар Національної спілки журналістів Ліна Кущ під час експертної онлайн-дискусії «Актуальні питання безпеки жінок-журналісток в Україні». Захід відбувся 22 липня у прес-центрі НСЖУ з онлайн-трансляцією на платформі Zoom та у Фейсбуку. До дискусії приєдналися представниці медіа з різних регіонів, а також експерти й експертки з України та Німеччини.
«Кількість нападів на жінок-журналісток – тривожна цифра, яка свідчить про загальну атмосферу безкарності, що панувала в попередні роки, – заявила на початку дискусії Ліна Кущ. – Чому безпека журналісток важлива для всього суспільства? Тому що жінки зустрічаються з подвійними атаками: з одного боку – як журналістки, з іншого – їх атакують, як жінок. У попередні роки велика кількість злочинів проти журналістів залишалася непокараною, і ці правопорушення ставали все більш зухвалими. Водночас непокарані правопорушення – це ніби сигнал, що журналістів можна бити, в тому числі можна нападати на жінок-журналісток, нехтувати їхніми правами й не поважати. Таким чином ми маємо стабільно високий рівень фізичної агресії проти журналістів у цілому і жінок-журналісток – зокрема».
Ліна Кущ презентувала результати експрес-анкетування, проведеного напередодні онлайн-конференції серед журналістів та журналісток. Із якими безпековими проблемами зустрічаються працівниці українських медіа?
Сто відсотків опитаних колег сказали, що проблема номер один – це онлайн-атаки і булінг у соціальних мережах. На другому місці (82%) – негативні стереотипи і сексизм, з яким пов’язана робота жінок-журналісток. На третьому місці – приблизно по 73 відсотка – фізичні атаки, словесні погрози та домагання. Ці проблеми є однаково актуальними для жінок, що працюють у ЗМІ.
Ведуча програми “Рада Нацбезпеки” каналу Islnd.tv, експертка ГО “Інформаційна безпека” Тетяна Попова зазначила: на тлі загальної статистики жінки потерпають від нападів не менше від чоловіків.
«Порівняно з 2017 роком, коли в Україні було зафіксовано 90 випадків фізичних атак на журналісток, кількість нападів знизилася до 77 інцидентів у 2020 році. В тому числі – завдяки публічним дискусіям навколо цієї теми. Однак додаються й інші варіанти тиску на жінок та їхні права», – відзначила Тетяна Попова.
Експертка підкреслила, що захист журналістів та журналісток, вимоги дотримуватись їхніх прав і свобод – це наріжний камінь демократії, і на це питання нарешті почали звертати увагу українські посадовці.
Очільниця юридичного департаменту ВГО «Стоп корупції» Роксолана Арійончик зауважила, що жінок у вітчизняній журналістиці працює значно більше, ніж чоловіків. Відтак їхня безпека є надважливим питанням для всього суспільства.
Вона поінформувала, що майже 50 відсотків жінок, що працюють в українських ЗМІ, не почуваються в безпеці.
«За словами дослідників, 47 відсотків жінок зустрічалися з фізичним насильством у зв’язку зі своєю професійною діяльністю. Водночас лише 17 відсотків із них зверталися до правоохоронних органів, тому що існує міф «поліція не почує». Проте діалог у нас налагоджується, і в офісі Генерального прокурора та Національна поліція почали нас чути. Тому не треба замовчувати цю проблему», – сказала медіаюристка, додавши: сьогодні назріла необхідність внести зміни до Кримінального кодексу й доповнити його відповідними статтями.
Під час прямого включення журналістка проєкту «Стоп корупції» Анастасія Клітна розповіла про кілька епізодів зі своєї професійної діяльності, коли на знімальну групу та на неї особисто скоювали напад групи найманих «тітушок». Однак, як свідчить практика, цей досвід непоодинокий ні в Україні, ні у світі. Про це говорила журналістка-фралінсерка Любов Величко, яка зазнала масивної онлайн-атаки після серії розслідувальних матеріалів.
«Була серія проплаченої реклами проти мене у Фейсбуці, в Телеграмі, Скайпі. Приходили СМС з погрозами, публікації з рейкових сторінок у соцмережах. Але ця атака зробила мене сильнішою. Я хотіла показати приклад іншим жінкам, що проблему не можна замовчувати. Півроку я не сиділа, склавши руки, а підготувала ще декілька розслідувань стосовно своєї нападниці, провела зустрічну медіакампанію і вийшла з неї переможницею», – ділиться вона.
«Ніхто не вигравав війну з журналістами, кожен напад робить їх ще більш відомими», – зазначила у своєму виступі директорка Лабораторії журналістики суспільного інтересу Наталія Гуменюк. Вона дала поради, як жінкам-журналістам зберегти свою безпеку. Головна порада – говорити про свої проблеми і ділитися досвідом з іншими колегами.
Журналістка-міжнародниця Катерина Малофєєва поділилася власним досвідом роботи у «гарячих» точках і порадила звертати особливу увагу на безпеку жінкам-журналісткам, які їдуть працювати в зони конфлікту.
«Це може статися будь-якої миті. В Агдамі, наприклад, поліцейський підстерігав мене і намагався поцілувати. В інших містах Кавказу мені прямо пропонували продовжити розмову в номері з пляшкою вина», – каже Катерина.
Її порада: не використовувати свою вроду як зброю, бо цим ви робите шкоду іншим колегам, які прийдуть після вас.
Директор регіонального медіацентру Open Channel TV Ludwigshafen (Німеччина), керівник European Youth4Media Network Association Вольфганг Рессманн у своєму відеовиступі розповів про сплекс нападів на журналістів у Німеччині з боку радикальних організацій та про те, як редакції і журналістська спільнота можуть протистояти цьому. Головне – мати напрацьовані правила, в тому числі відповідне законодавство.
Ліна Кущ акцентувала увагу на поширених стереотипах щодо жінок-журналісток: «Ставитись до журналісток треба саме як до представниць медіа, які виконують свою роботу, не припускаючись коментарів щодо їхньої зовнішності, сімейного стану, наявності чи відсутності дітей тощо». Перша секретар повідомила, що всі рекомендації й поради експертів та експерток будуть узагальнені й оприлюднені для журналістської спільноти.
У 2021 році Національна спілка журналістів України реалізує кампанію «Протидія безкарності проти журналістів в Україні» за підтримки Міністерства закордонних справ Німеччини.
Повну відеоверсію можна переглянути за посиланням https://www.facebook.com/nsju.org/videos/350993739766445
