• Головна
  • Вступ до НСЖУ
  • Контакти
Четвер, 14 Серпня, 2025
Національна спілка журналістів України
Немає результату
Переглянути всі результати
ENG
  • Спілка
    • Історія
    • Керівництво
    • Структура
    • Секретаріат
    • Правління
    • Обласні організації
    • Документи
    • Вступ до НСЖУ
    • Нагороди
    • Конкурси
  • СПЕЦПРОЄКТИ
    • У фокусі – КРИМ
    • Ми з України!
    • Журналісти важливі
    • Центри журналістської солідарності
  • Історії
    Лутфіє Зудієва: «Намагаюсь бути голосом тих, кого позбавили волі»

    Лутфіє Зудієва: «Намагаюсь бути голосом тих, кого позбавили волі»

    Олена Цигіпа, дружина цивільного бранця Росії Сергія Цигіпи: «Ми не можемо спокійно жити, просинатися, дихати з думками про рідних у неволі»

    Олена Цигіпа, дружина цивільного бранця Росії Сергія Цигіпи: «Ми не можемо спокійно жити, просинатися, дихати з думками про рідних у неволі»

    Готували на туристичній комфорці й жили під дахом із брезенту: як родина криворізького журналіста оговтувалася після ракетного удару

    Готували на туристичній комфорці й жили під дахом із брезенту: як родина криворізького журналіста оговтувалася після ракетного удару

    Телеоператор з Херсона Ігор Загной: «Після акуборатравми спочатку змонтував сюжет, бо це мій професійний обов’язок, а потім звернувся до лікарів»

    Телеоператор з Херсона Ігор Загной: «Після акуборатравми спочатку змонтував сюжет, бо це мій професійний обов’язок, а потім звернувся до лікарів»

  • Мiсцевi Медiа
    Газета прикордоння: у Великобурлуцькій громаді цінують друковане слово

    Газета прикордоння: у Великобурлуцькій громаді цінують друковане слово

    Ювілей у День журналіста відзначає лиманська газета «Зоря»

    Ювілей у День журналіста відзначає лиманська газета «Зоря»

    Світлана Томаш: «Я не маю права боятися, працюючи на кордоні, який під обстрілами. Бо там все ще живуть люди»

    Світлана Томаш: «Я не маю права боятися, працюючи на кордоні, який під обстрілами. Бо там все ще живуть люди»

    Микола Вельма: від посади міського голови відмовився на користь журналістики

    Микола Вельма: від посади міського голови відмовився на користь журналістики

  • Юридична допомога
  • Навчання
  • Спілка
    • Історія
    • Керівництво
    • Структура
    • Секретаріат
    • Правління
    • Обласні організації
    • Документи
    • Вступ до НСЖУ
    • Нагороди
    • Конкурси
  • СПЕЦПРОЄКТИ
    • У фокусі – КРИМ
    • Ми з України!
    • Журналісти важливі
    • Центри журналістської солідарності
  • Історії
    Лутфіє Зудієва: «Намагаюсь бути голосом тих, кого позбавили волі»

    Лутфіє Зудієва: «Намагаюсь бути голосом тих, кого позбавили волі»

    Олена Цигіпа, дружина цивільного бранця Росії Сергія Цигіпи: «Ми не можемо спокійно жити, просинатися, дихати з думками про рідних у неволі»

    Олена Цигіпа, дружина цивільного бранця Росії Сергія Цигіпи: «Ми не можемо спокійно жити, просинатися, дихати з думками про рідних у неволі»

    Готували на туристичній комфорці й жили під дахом із брезенту: як родина криворізького журналіста оговтувалася після ракетного удару

    Готували на туристичній комфорці й жили під дахом із брезенту: як родина криворізького журналіста оговтувалася після ракетного удару

    Телеоператор з Херсона Ігор Загной: «Після акуборатравми спочатку змонтував сюжет, бо це мій професійний обов’язок, а потім звернувся до лікарів»

    Телеоператор з Херсона Ігор Загной: «Після акуборатравми спочатку змонтував сюжет, бо це мій професійний обов’язок, а потім звернувся до лікарів»

  • Мiсцевi Медiа
    Газета прикордоння: у Великобурлуцькій громаді цінують друковане слово

    Газета прикордоння: у Великобурлуцькій громаді цінують друковане слово

    Ювілей у День журналіста відзначає лиманська газета «Зоря»

    Ювілей у День журналіста відзначає лиманська газета «Зоря»

    Світлана Томаш: «Я не маю права боятися, працюючи на кордоні, який під обстрілами. Бо там все ще живуть люди»

    Світлана Томаш: «Я не маю права боятися, працюючи на кордоні, який під обстрілами. Бо там все ще живуть люди»

    Микола Вельма: від посади міського голови відмовився на користь журналістики

    Микола Вельма: від посади міського голови відмовився на користь журналістики

  • Юридична допомога
  • Навчання
Немає результату
Переглянути всі результати
Національна спілка журналістів України
Немає результату
Переглянути всі результати
Головна Новини

Без стереотипів та гонитви за сенсаціями: у Дніпрі медійникам розповіли про нюанси висвітлення гендерно зумовленого насильства

НСЖУ НСЖУ
19 Липня, 2024 / 20:32
рубрика Новини
0
Без стереотипів та гонитви за сенсаціями: у Дніпрі медійникам розповіли про нюанси висвітлення гендерно зумовленого насильства
Поділитися у FacebookПоділитися у TwitterВідправити e-mail

У Дніпровському центрі журналістської солідарності НСЖУ порушили важливе питання – висвітлення медійниками теми гендерно зумовленого насильства (ГЗН). Як морально підготуватись до роботи з емоційно непростою інформацією? Як не нашкодити собі та постраждалій людині? На які знання та цінності потрібно орієнтуватися у цій роботі? Розібратись із цими питаннями допомагала MHPSS-координаторка громадської організації «Форпост» Анастасія Іванова. Захід пройшов в онлайн-форматі, тому долучитися до нього могли медійники з будь-якого куточка Дніпропетровщини. 

Зростати професійно

– Вже не перший рік Дніпровський центр журналістської солідарності НСЖУ допомагає медійникам працювати в умовах війни, підтримує тих, кому довелось полишити рідний  дім. Ще один пріоритет у роботі залишається незмінним – допомога колегам здобувати нові знання, покращувати якість контенту їхніх медіа, тобто зростати професійно. Саме тому ми у партнерстві з громадською організацією «Форпост» вирішили провести цей освітній захід, – підкреслила координаторка центру Наталя Назарова.

Пов'язанітеми

Медійник, а нині військовий Андрій Соломка: «Івано-Франківський Центр журналістської солідарності – це потрібний простір для роботи, обміну досвідом та взаємопідтримки»

Онлайн-конференція «Безпека журналістів під час війни. Досвід українських медійників»

Серед медійників Дніпропетровщини запит на інформацію щодо гендерно зумовленого насильства зростає.  Це позитивний факт. Адже від роботи журналістів залежить, як суспільство сприйматиме це явище.

Без стереотипів та гонитви за сенсаціями: у Дніпрі медійникам розповіли про нюанси висвітлення гендерно зумовленого насильства 1

– Щоб писати про стереотипи, про насильство, сексизм, журналістам потрібно знати основні тематичні поняття. Без цього фундаменту навряд чи вдасться створити якісний контент. По-перше, важливо розуміти, що таке ГЗН, як воно пов’язане з гендерною нерівністю? По-друге, необхідно застосовувати людиноорієнтований та особистісноорієнтований підхід. По-третє, оцінити ризики під час роботи з такою непростою темою. І врешті решт, зважати на особливості психологічної підготовки самого журналіста, – зазначила Анастасія Іванова.

Увага до термінології

Першим  кроком має бути розбір термінології. Експертка звернула увагу, що гендерно зумовлене насильство  – це загальний термін для будь-яких шкідливих дій, які вчиняються проти волі людини та які ґрунтуються на соціально приписаних (тобто гендерних) відмінностях між чоловіками та жінками. Це дії, які спричиняють фізичну, сексуальну чи психічну шкоду або страждання, погрози вчинення таких дій як примус та ін. Ці дії можуть відбуватися публічно або приватно.

– Водночас гендер не варто ототожнювати зі статтю. Стать – це біологічні особливості. А от гендер це про соціальні ролі чоловіків та жінок, – підкреслила Анастасія Іванова.

За словами MHPSS-координаторки, гендерно зумовлене насильство є найпоширенішим, однак – найменш помітним порушенням прав людини у світі. Воно має кілька компонентів. Зокрема, ГЗН засноване на гендерній дискримінації між чоловіками та жінками. Другий компонент – це порушення універсальних прав людини. А трапляється це через зловживання владою. Це і є третій компонент. Особливу увагу спікерка звернула на четвертий компоненти – відсутність інформованої згоди.

– Що ж таке інформаційна згода? Це коли людина може сказати так, або сказати ні. Але тут варто зосередитися на дітях. Адже діти ніколи не можуть давати інформовану згоду на дії, пов’язані з ГЗН (наприклад, шлюб, сексуальні стосунки тощо), – зазначила експертка.

  • Без стереотипів та гонитви за сенсаціями: у Дніпрі медійникам розповіли про нюанси висвітлення гендерно зумовленого насильства 2
  • Без стереотипів та гонитви за сенсаціями: у Дніпрі медійникам розповіли про нюанси висвітлення гендерно зумовленого насильства 3

Останній компонент ГЗН – це саме насильство. Тут особливого значення набуває слово журналістів. Сьогодні вкрай необхідно доносити суспільству, що насильство – це не лише про застосування фізичної сили. Насильство може бути економічним, психологічним, фізичним і сексуальним. На жаль, інколи постраждалі не розуміють, що вони постраждалі.

Експертка навела статистичні дані, на які ми часто не звертаємо увагу у повсякденному житті. Зокрема, у всьому світі жінкам платять менше, ніж чоловікам. У більшості країн жінки в середньому заробляють лише від 60 до 75% зарплати чоловіків. Жінки складають у середньому 43% сільськогосподарської робочої сили в країнах, що розвиваються. Проте менше 20% землевласників є жінками.

Ризики для журналістів

Перш ніж братися за тему, редакторам та журналістам варто проаналізувати усі ризики. Це дасть можливість визначити, чи існує небезпека для героїв статті. Не сенсація, а емоційна та фізична безпека мають першочергове значення. І тут мова йде не тільки про постраждалих, а й журналістів. Якщо у медійника є професійний синдром емоційного вигорання, втома від співчуття, вторинний травматичний стрес, коли він дізнається про досвід, дуже схожий на його власний, то він не готовий висвітлювати тему.

  • Без стереотипів та гонитви за сенсаціями: у Дніпрі медійникам розповіли про нюанси висвітлення гендерно зумовленого насильства 4
  • Без стереотипів та гонитви за сенсаціями: у Дніпрі медійникам розповіли про нюанси висвітлення гендерно зумовленого насильства 5

– Коли медійник приступає до написання статті, він наче стає свідком цих подій, а вони можуть бути травматичними. Такі історії розхитують нас зсередини. Тому хочу закликати журналістів зважати на свій стан. Важка інформація може тригерити, і ви ризикуєте зазнати психологічної травми, – зауважила експертка.

Через емоційну нестабільність журналіста є ризик видати неякісний матеріал, наповнений стереотипами та упередженнями. Не розуміючи цього, редакція сіє шкідливі переконання у суспільстві.  Тому тут важливо бути відповідальним і зважати як на особисті відчуття, так і на стан людини, яка зазнала насильства.

  • Без стереотипів та гонитви за сенсаціями: у Дніпрі медійникам розповіли про нюанси висвітлення гендерно зумовленого насильства 6
  • Без стереотипів та гонитви за сенсаціями: у Дніпрі медійникам розповіли про нюанси висвітлення гендерно зумовленого насильства 7

Нагадаємо, Центри журналістської солідарності – це ініціатива Національної спілки журналістів України, що реалізується за підтримки Міжнародної та Європейської федерацій журналістів, а також ЮНЕСКО. Вона покликана допомагати представникам медіа, що працюють в Україні під час війни. Центри діють у Києві, Львові, Івано-Франківську, Харкові, Запоріжжі, Дніпрі та надають журналістам організаційну, технічну, юридичну, психологічну й інші види допомоги.

Контактний телефон Центру журналістської солідарності у Дніпрі – 050 919 84 79 (Наталя Назарова, координатор Дніпровського центру), адреса: вул. Старокозацька, 8.

Про ЮНЕСКО.

ЮНЕСКО є спеціалізованою установою ООН з питань освіти, науки і культури. Вона робить внесок у мир та безпеку, сприяючи міжнародній співпраці в освіті, науці, культурі, комунікації та інформації. ЮНЕСКО сприяє обміну знаннями та вільному потоку ідей для прискорення взаєморозуміння. Вона є координатором Плану дій ООН щодо безпеки журналістів і проблеми безкарності, який спрямований на створення вільного та безпечного середовища для журналістів і працівників ЗМІ, зміцнюючи таким чином мир, демократію та сталий розвиток у всьому світі. ЮНЕСКО тісно співпрацює зі своїми партнерськими організаціями в Україні для надання підтримки журналістам на місцях.

Використані терміни та подання матеріалу в цій публікації не є висловленням будь-якої думки з боку ЮНЕСКО щодо правового статусу будь-якої країни, території, міста чи району або їхніх органів влади, так само як і ліній розмежування й кордонів.

Автор несе відповідальність за вибір і представлення фактів, що містяться в цій публікації, а також за висловлені в ній думки, які не обов’язково відповідають позиції ЮНЕСКО та не покладають зобов’язань на Організацію.

Інформаційна служба Дніпровського ЦЖС

Теги: гендерночутлива журналістикаДніпровський ЦЖСмедійники
Попереднє

Журналістка Лутфіє Зудієва виграла суд в Росії. Підкреслено – «продавці овочів» не повинні складати протоколи…

Наступне

У пошуках внутрішнього ресурсу: психологічний тренінг для медійників в Івано-Франківську

Схожі новини

Енергетична незалежність в умовах війни: результати конкурсу на надання зарядних станцій для українських медіа
Новини

Енергетична незалежність в умовах війни: результати конкурсу на надання зарядних станцій для українських медіа

14/08/2025
В ОБСЄ закликають до негайного звільнення утримуваних Росією українських журналістів
Новини

В ОБСЄ закликають до негайного звільнення утримуваних Росією українських журналістів

14/08/2025
«Нести правду, навіть коли вона болить». Як візит Рут Кроненбург додав сил українським журналістам
Новини

«Нести правду, навіть коли вона болить». Як візит Рут Кроненбург додав сил українським журналістам

14/08/2025
“Люди з іншої цивілізації”. Історія оборонця Маріуполя, який пройшов поранення, полон, повернувся до служби і став членом Спілки
Новини

“Люди з іншої цивілізації”. Історія оборонця Маріуполя, який пройшов поранення, полон, повернувся до служби і став членом Спілки

14/08/2025
Наступне
У пошуках внутрішнього ресурсу: психологічний тренінг для медійників в Івано-Франківську

У пошуках внутрішнього ресурсу: психологічний тренінг для медійників в Івано-Франківську

Currently Playing

Як журналісти рятувалися від російських ракет. Конференція НСЖУ в Дніпрі

Як журналісти рятувалися від російських ракет. Конференція НСЖУ в Дніпрі

Як журналісти рятувалися від російських ракет. Конференція НСЖУ в Дніпрі

Відео
My trip to Ukraine. Anna Del Freo. EFJ

My trip to Ukraine. Anna Del Freo. EFJ

Відео
Як журналісти пережили перші дні широкомасштабного вторгнення

Як журналісти пережили перші дні широкомасштабного вторгнення

Відео

Найбільше читають

  • Список журналістів, які загинули від початку повномасштабної російської агресії (оновлено)

    Список журналістів, які загинули від початку повномасштабної російської агресії (оновлено)

    0 Посилань
    Share 0 Tweet 0
  • Актуально. Про механізми реагування «Укрпошти» на скарги щодо доставки

    0 Посилань
    Share 0 Tweet 0
  • Проклинати темряву чи шукати світло: як і чому медіа в Україні мають переосмислити свої бізнес-моделі

    0 Посилань
    Share 0 Tweet 0
  • Онлайн-конференція «Безпека журналістів під час війни. Досвід українських медійників»

    0 Посилань
    Share 0 Tweet 0
  • «Ніхто не міг її зупинити»: у Києві попрощались із закатованою в російському полоні журналісткою Вікторією Рощиною. ФОТОРЕПОРТАЖ

    0 Посилань
    Share 0 Tweet 0

ОСТАННІ НОВИНИ

Енергетична незалежність в умовах війни: результати конкурсу на надання зарядних станцій для українських медіа

Енергетична незалежність в умовах війни: результати конкурсу на надання зарядних станцій для українських медіа

14/08/2025

В ОБСЄ закликають до негайного звільнення утримуваних Росією українських журналістів

В ОБСЄ закликають до негайного звільнення утримуваних Росією українських журналістів

14/08/2025

«Нести правду, навіть коли вона болить». Як візит Рут Кроненбург додав сил українським журналістам

«Нести правду, навіть коли вона болить». Як візит Рут Кроненбург додав сил українським журналістам

14/08/2025

“Люди з іншої цивілізації”. Історія оборонця Маріуполя, який пройшов поранення, полон, повернувся до служби і став членом Спілки

“Люди з іншої цивілізації”. Історія оборонця Маріуполя, який пройшов поранення, полон, повернувся до служби і став членом Спілки

14/08/2025

Івано-Франківський Центр журналістської солідарності передав гуманітарну допомогу медійникам із підшефних областей

Івано-Франківський Центр журналістської солідарності передав гуманітарну допомогу медійникам із підшефних областей

13/08/2025

Завантажити ще
Головна 2
НСЖУ

Національна спілка журналістів України (НСЖУ), згідно з її Статутом, є національною всеукраїнською творчою спілкою, що об’єднує журналістів та інших працівників засобів масової інформації.
Про нас

РУБРИКИ

  • Анонси
  • Новини
  • Новини медіапростору
  • Міжнародні новини
  • Відновлення медіа
  • Юридична консультація
  • Навчання
  • Публікації

КОНТАКТИ

Поштова адреса:
01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 27-а

тел.: +38(044) 234-52-09

email: [email protected]

МИ В СОЦ.МЕРЕЖАХ

  • Головна
  • Вступ до НСЖУ
  • Центри журналістської солідарності
  • Контакти

© 2025 Національна спілка журналістів України
Всі матеріли захищені і можуть бути використані лише дозволено за умови відкритого для пошукових систем гіперпосилання на відповідну сторінку матеріала НСЖУ не нижче третього абзацу.

Немає результату
Переглянути всі результати
  • Спілка
    • Історія
    • Керівництво
    • Структура
    • Секретаріат
    • Правління
    • Обласні організації
    • Документи
    • Вступ до НСЖУ
    • Нагороди
    • Конкурси
  • СПЕЦПРОЄКТИ
    • У фокусі – КРИМ
    • Ми з України!
    • Журналісти важливі
    • Центри журналістської солідарності
  • Історії
  • Мiсцевi Медiа
  • Юридична допомога
  • Навчання