Найбільш емоційна зйомка вчорашнього дня для Олександра Клименка – в центрі Києва поблизу «жовтого корпусу» Київського державного університету ім. Т. Шевченка.
– Я закінчив факультет журналістики, навчався саме в цьому корпусі… Ракета впала поруч із ним. Було дуже шкода своєї альма матер. Для мене це – святий будинок, і на нього замахнулися загарбники… Гірко, болісно і викликає злість, – сказав фотограф у коментарі НСЖУ.
Також дуже емоційною була зйомка біля зруйнованого бізнес-центру на Жилянській.
– З фасаду видно розбиту висотку… Але я зайшов під арку й побачив житловий будинок поблизу бізнес-центру. Там дуже пошкоджені квартири, розбиті машини – майже всі вони згоріли. Поміж ними ходять люди, на їхніх обличчях – відчай. Уявіть собі: живе собі людина, і раптом втрачає і квартиру, і автомобіль…
Особливо його вразила одна жінка, яка разом із батьками в березні втекла від жахливих обстрілів рідної Донеччини на Дніпропетровщину. Потім, коли почали обстрілювати Дніпропетровську область, перебралися до Києва. І от – знов обстріли. І родина поїхала кудись далі…
– Але ніхто не плакав, не панікував. Люди якось сприйняли, намагалися пережити це, – каже Олександр Клименко. – Взагалі, особливого страху в цей день я не бачив. Бачив багато страждань – поранених, людей, які залишилися без житла, без майна… Але страху – ні.
