Лише за останній час 5 заявок від авторитетних міжнародних медіа щодо відряджень на Донеччину скасувалися. Їхні радники з безпеки категорично забороняють журналістам їхати на передову через смертельну небезпеку дронових атак. Адже троє журналістів вже загинули від російських дронів, є важкопоранені…
Фронт змінився. Ворог з дронами полює цілодобово, навіть за 20-25 кілометрів від лінії фронту можна потрапити під удар. Тому роль пресофіцерів стає ще більш критичною.
«Саме тому я з особливою гордістю вручив Рубену Саруханяну, пресофіцеру 5-ої окремої штурмової Київської бригади, спеціальну відзнаку «Пресофіцери важливі» від Національної спілки журналістів України, – наголошує голова НСЖУ Сергій Томіленко. – Ця відзнака – для тих, хто допомагає журналістам-воєнкорам робити їхню небезпечну роботу, убезпечує їх і створює умови, щоб правда доходила до світу. Хто документує героїзм наших захисників і захисниць».
Ще донедавна Рубен Саруханян він працював на СТБ – «Хата на тата», «Один за всіх». Звичайний телевізійник із досвідом роботи з людьми та емоціями.
Лютий 2023-го. Бахмут під вогнем. Рубен іде до військкомату. «Я розумів, що колись муситиму відповідати синові: “Що ти робив, тату, коли була війна?”»
У 5-ій штурмовій його визначили до відділення комунікації – туди, де він приносить найбільше користі. За два роки він супроводив майже 300 журналістських груп у найнебезпечніші місця.
«Одного разу ворог за фрагментом паркану на фото визначив локацію і завдав удару. Тому дуже важливо перевіряти всі деталі», – каже Рубен.
Його робота – постійне балансування між необхідністю показувати правду і жорсткими вимогами безпеки.
Найстрашніший спогад – ніч на стабпункті в Часовому Ярі з журналістами France Press. Поранених було так багато, що вони з журналістами відклали камери, одягли рукавиці і почали допомагати медикам… «Я ніколи не бачив такої кількості поранених», – згадує він.
Воєнкори Надія Суха та Марина Асмолова кажуть про нього як про професіонала найвищого ґатунку: «Він дуже серйозно ставиться до безпеки. Якщо є хоч мінімальний ризик – ми туди не йдемо»…
Редакція прифронтової газети «Ворскла» з Великої Писарівки на Сумщині цього року відзначала 95-річчя. Збирали кошти на святкування, сподіваючись на мир. Але головний редактор Пасюга Олексій вирішив: 20 тисяч гривень передати службі комунікації 5-ої штурмової.
«Не маємо права святкувати, адже гинуть воїни, у тому числі журналісти. Наше завдання – хоч якось допомогти», – каже Олексій.
На ці кошти, разом з підтримкою НСЖУ, прифронтова газета придбала потужні накопичувачі для збереження відеосвідчень з поля бою. «Ми сподіваємося, що 100-річчя газети відсвяткуємо з Перемогою», – додає редактор.
«Під час зустрічі з Рубеном ми обговорили критично важливу тему: необхідність оновлення рекомендацій від пресофіцерів до журналістів при плануванні поїздок на фронт. Реалії змінилися, загрози стали іншими – акцентовано «дроновими», і ми маємо адаптуватися, аби зберегти життя тих, хто розповідає світу правду про цю війну», – зазначив Сергій Томіленко.
Він додав, що, вручаючи цю відзнаку, відчував гордість. Гордість за таких професіоналів, як Рубен Саруханян і його колега по службі в бригаді Ростислав Супрунов. Гордість за редакції, як от «Ворскла», що розуміють пріоритети – постійну допомогу ЗСУ. Гордість за нашу журналістську спільноту – і цивільну, і в лавах сил оборони.
Сергій Томіленко також подякував 5-тій окремій штурмовій Київській бригаді за подаровані круті шеврони та «фірмовий» коїн. «Будь-де. Будь-коли. Боротись та перемагати»!
Інформаційна служба НСЖУ
